"12" квітня 2011 р. Справа № 15/180/10
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Славич”, 54017, м. Миколаїв, вул. Чкалова, 20/4, код ЄДРПОУ 33730066;
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”в особі Миколаївської обласної дирекції, 54030, м. Миколаїв, вул. Артилерійська, 19-А, код ЄДРПОУ 24779442;
Третя особа, без самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_3, АДРЕСА_3, ід. код НОМЕР_1;
Третя особа, без самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_4, АДРЕСА_1,
Третя особа, без самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_5, АДРЕСА_2;
про: визнання недійсним кредитного договору.
Суддя Ржепецький В.О.
Від позивача та третіх осіб: не з'явились.
Від відповідача: Охрименко В.А., дов. від 13.04.2010р.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Славич” 27.10.2010р. звернулось в господарський суд Миколаївської області до Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” в особі Миколаївської обласної дирекції із залученням третьої особи: ОСОБА_3, з позовом про визнання недійсним генерального кредитного договору №010/08-11/06-510 від 01.11.2006 р.
Ухвалою господарського суду від 14.12.2010р. до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено: ОСОБА_4, ОСОБА_5.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 01.02.11р. провадження у справі було зупинено до вирішення по суті справи № 4/184/10 за позовом ТОВ “Славич” до ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” про встановлення нікчемності кредитного договору №010/01-02/07-051.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 19.01.11р. у справі №4/184/10 в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.02.11р. рішення господарського суду Миколаївської області від 19.01.11р. у справі №4/184/10 залишено без змін, а отже набрало законної сили.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 30.03.11р. провадження у справі було поновлено.
Враховуючи, що з витягу зі Статуту відповідача, який подано представником останнього в судовому засіданні, витікає, що правонаступником ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” є ПАТ “Райффайзен Банк Аваль”, господарський суд на підставі ст. 25 ГПК України, вважає за необхідне замінити зазначену сторону її правонаступником.
В судове засідання, призначене на 12.04.2011р. з'явився представник відповідача. Представники відповідача та третьої особи ОСОБА_5 подали через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтоване неможливістю взяти участь в судовому засіданні.
Клопотання господарським судом відхилено, з огляду на те, що строк вирішення спору, визначений ст. 69 ГПК України закінчився, ухвалою суду від 14.12.2011р. його продовжено на 15 днів, можливості його подальшого продовження процесуальним законом не передбачено, представники зазначених сторін брали участь у судових засіданнях, та не були позбавлені можливості здійснити свої процесуальні права в межах строку, визначеного ст. 69 ГПК України, крім того, посилань на додаткові докази, необхідні для вирішення спору по суті та відсутні в матеріалах справи, клопотання не містить, підстав неможливості вирішення спору за наявними у справі матеріалами з нього не витікає.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, господарський суд, -
Встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Славич” 27.10.2010р. звернулось в господарський суд Миколаївської області до Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” в особі Миколаївської обласної дирекції із залученням третьої особи: ОСОБА_3, з позовом про визнання недійсним генерального кредитного договору №010/08-11/06-510 від 01.11.2006 р.
Позов обґрунтовано тим, що на підставі оскаржуваного договору кредитних коштів позивачеві надано не було, він не створює конкретних прав та обов'язків сторін, з чого позивач робить висновок про те, що зазначений договір всупереч положенням ст. 203 ЦК України не спрямований на реальне настання правових наслідків, тому має бути визнаний недійсним.
Відповідачем позов не визнано з посиланням на необґрунтованість позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.
01 листопада 2006 року між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен банк Аваль" (Кредитор) та позивачем у справі (Позичальник) укладено генеральний кредитний договір № 010/08-11/06-510, за умовами якого кредитор зобов'язується надати позичальнику кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених договорами, укладеними в рамках цього договору і які є його невід'ємними частинами (п. 1.1 Генерального кредитного договору), а позичальник зобов'язується використати отримані кредитні кошти на зазначені в договорі цілі і забезпечити повернення одержаних кредитів, сплату нарахованих відсотків та нараховані комісійні винагороди відповідно до умов кредитних договорів, укладених в рамках даного Договору (п.5.1 Генерального кредитного договору).
Як вбачається із змісту цього Генерального кредитного договору, розділ 1 визначає його предмет, зокрема пункт 1.1 Генерального кредитного договору вказує, що кредитор на підставі цього Договору зобов'язується надати позичальнику кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених договорами, укладеними в рамках цього Договору і які є його невід'ємними частинами.
Пункти 1.2., 1.3. Генерального кредитного договору встановлюють, що цільовим використанням кредитних коштів є поповнення обігових коштів та здійснення інших витрат, пов'язаних з веденням фінансово-господарської діяльності підприємства. Загальний ліміт кредитування активних операцій позичальника по всім договорам, укладеним в рамках цього Договору, не повинен перевищувати розміру еквівалентного 1500000,00 грн.
У пункті 1.4 Генерального кредитного договору сторонами визначений термін його дії - до 01.11.2009 року за умови повного погашення позичальником заборгованості (позики, відсотків за користування, штрафів та пені) за всіма договорами, укладеними в рамках цього Договору.
Умови Генерального кредитного договору на протязі його дії змінювались. Так, додатковими договорами від 11.09.2007р., 31.05.2007р., 18.02.2008р. змінено, зокрема, ліміт кредитування -до 5500000,00грн. та строк дії договору -до 21.08.2010р. за умови повного погашення Позичальником заборгованості.
П. 2.1 Генерального кредитного договору сторони встановили, що кредитор надає позичальнику кредитні кошти на умовах їх забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування.
Згідно п. 2.2 Генерального кредитного договору, в рамках даного Договору на підставі додатково укладених кредитних договорів можуть використовуватись: кредити, кредитні лінії, овердрафти, банківські гарантії. Позичальнику можуть надаватися банківські продукти в національній валюті на наступних умовах: розмір кредиту та/або кредитної лінії - в межах загальної суми, передбаченої п. 1.3 цього Договору; відсоткова ставка та комісії за користування кредитними коштами встановлюються у відповідному кредитному договорі, укладеному в рамках даного Договору. Конкретні строки користування кредитними коштами, відсоткові ставки за користування кредитними коштами, об'єкти кредитування визначаються сторонами окремо в кожному договорі, укладеному в рамках цього Договору (п. 2.4 Генерального кредитного договору).
Порядок погашення кредиту встановлюється п. 2.8 Генерального кредитного договору, а саме: - в першу чергу погашається заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитом; - в другу чергу погашається сума основної заборгованості за кредитом (позичкова заборгованість); - в третю чергу погашається заборгованість за неустойкою, у випадку її нарахування Кредитором, та інша безспірна заборгованість позичальника за цим Договором.
В п. 2.3 Генерального кредитного договору сторони визначили, що всі кредитні кошти, як і відсотки по них, повинні сплачуватися у тій самій валюті, в якій їх було надано. Всі платежі, які мають були зроблені позичальником на підставі цього Договору, повинні бути зроблені повністю, без будь-яких взаємозаліків чи претензій та без будь-яких відрахувань або утримань із наявних сум на рахунках позичальника.
Пунктом 2.5 Генерального кредитного договору сторонами визначені види забезпечення зобов'язань позичальника по Договору, якими можуть бути: Договір застави; Договір про надання гарантії/письмова Гарантія/; поруки; інші види забезпечення. П. 2.6 Генерального кредитного договору визначені умови застосування вказаних забезпечень, а п. 2.7 - встановлені забезпечення по Договору.
Порядок встановлення відсоткової ставки по кредиту визначений п. 2.2, зокрема, відсоткова ставка та комісії за користування кредитними коштами встановлюються у відповідному кредитному договорі, укладеному в рамках даного Договору.
Пунктом 2.9 Генерального кредитного договору встановлено порядок видачі кредитних коштів по цьому Договору, а саме: надання коштів по договору/договорам, укладеним в рамках цього Договору, у розмірі, що не перевищує вказану в п. 1.3 цього Договору суму, здійснюється кредитором після належного укладання цього Договору та відповідного кредитного договору в межах даного Договору, договорів застави та інших умов виконання, передбачених діючим законодавством та внутрішніми нормативами кредитора.
Згідно п. 5.2 Генерального кредитного договору, позичальник зобов'язаний забезпечити зменшення розміру ліміту активних операцій відповідно до Графіків погашення, вказаних у відповідних кредитних договорах, укладених в межах даного Договору. Пунктами 6.1 Генерального кредитного договору та кредитного договору № 010/01-02/07-051 від 11.09.2007р., який укладений в рамках Генерального кредитного договору, встановлені зобов'язання та строки щодо повернення кредитних коштів, сплата нарахованих відсотків позичальником.
Як свідчать матеріали справи, 11.09.2007р. між сторонами укладено кредитний договір № 010/01-02/07-0512, предметом якого є відкриття кредитором позичальнику, на положеннях та умовах цього договору та в рамках Генерального кредитного договору № 010/08-11/06-510 від 01.11.2006р., довгострокової відновлювальної кредитної лінії у сумі 4000000,00 гри. (ліміт кредитування) строком до 21.08.2010р., із сплатою 16% річних (п. 1.1 -1.4 договору).
Згідно ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч. 3 ст. 180 ГК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 345 ГК України кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі, законом про банки і банківську діяльність. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
У відповідності із ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Як вбачається із вищевикладених положень Генерального кредитного договору № 010/01-02/07-071 від 30.10.2007р., він повністю відповідає вимогам чинного законодавства, містить всі істотні умови і передбачені законом підстави для визнання його недійсним відсутні.
Посилання позивача на те, що оспорюваний договір не спрямований на реальне настання правових наслідків спростовується наведеними міркуваннями, а також наданими відповідачем у справі платіжними документами, відповідно до яких, позивач фактично отримав в порядку та на умовах, визначених оскаржуваним договором та кредитним договором, який між сторонами було укладено в його рамках (а.с. 72-74).
Наведене зумовлює визнання доводів, покладених в основу позову необґрунтованими, і відмову в задоволенні заявлених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 25, 44, 49, 82-1, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -
Здійснити заміну відповідача Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” на його правонаступника Публічне акціонерне товариство “Райффайзен Банк Аваль”.
В задоволенні позову відмовити.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення -з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.
Суддя В.О.Ржепецький