"07" квітня 2011 р. Справа № 5016/384/2011(3/33)
за позовом: Прокурора м. Миколаєва в інтересах держави в особі:
1. Служби у справах дітей Миколаївської обласної державної адміністрації
54009, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 31
2. Кримінальної міліції у справах дітей Управління Міністерства
внутрішніх справ України в Миколаївській області
54003, м. Миколаїв, вул. Володарського, 59
до 1-відповідача: Приватного підприємства “Миколаїв Менеджмент Консалт”
54030, АДРЕСА_2
до 2-відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_1
АДРЕСА_1
Третя особа без самостійних вимог на боці позивачів: Національна експертна комісія з питань захисту суспільної моралі
01220, м. Київ, вул. Володимирська, 24
про: визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення від 29.12.2008 року.
Суддя Смородінова О.Г.
Від позивача - 1: Буц М.В., за довіреністю;
Від позивача -2: Мардасов С.О., за довіреністю;
Від відповідача - 1: Орел В.М. - директор;
Від відповідача -2: ОСОБА_1., приватний підприємець;
Від прокуратури: Брезицький В.С.;
Від ІІІ-особи: не з'явився.
Присутня в судовому засіданні особа від Комунального підприємства Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації -Архипов Д.О.
Прокурор м. Миколаєва в інтересах держави в особі : 1. Служби у справах дітей Миколаївської обласної державної адміністрації, 2. Кримінальної міліції у справах дітей Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області звернувся до господарського суду з позовом визнати недійсним договір оренди нежитлового приміщення від 29.12.2008 р., укладений між Приватним підприємцем ОСОБА_1 та Приватним підприємством “Миколаїв Менеджмент Консалт”.
Позовні вимоги ґрунтуються на підставі акту перевірки №8 від 01.02.2011р., норм ст.ст. 4, 10, 203, 215 Цивільного кодексу України, ст.ст. 8, 15 Закону України «Про захист суспільної моралі», ст.ст. 4,5 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей», пункту 1 Положення про Національну експертну комісію з питань захисту суспільної моралі та мотивовані тим, що згідно з інформацією Управління з використання і розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради будинок 13 по вул. Потьомкінській у м. Миколаєві є житловим, тобто розміщення у ньому магазину інтимних товарі відповідно до вимог чинного законодавства є недопустимим.
Позивачі повністю підтримують позовні вимоги викладені прокуратурою.
Відповідач 1 та відповідач 2 скерували 11.03.11р. до суду відзиви в яких просять в задоволенні позову повністю відмовити мотивуючи тим, що приміщення по АДРЕСА_2 ніколи не було житловим. Прибудовані квартири, які мають таку ж адресу, повністю ізольовані від нежитлового приміщення, не сполучаються з ним і мають виходи у двір. А приміщення, в якому розміщений магазин інтимних товарів, має окремий вихід на вул. Обсерваторну. Розповсюдження продукції сексуального чи еротичного характеру дозволяється за наявності позитивного висновку Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі, і лише у спеціально відведених для цього містах (ч.1 ст.8), тобто у спеціалізованих магазинах (ч.5 ст.8). Всі ці умови повністю виконані, від Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі одержано експертний висновок № 294 від 01.11.2006 р., в якому зазначено, що магазин «Ерос»розміщений за юридичною адресою АДРЕСА_2, є спеціально визначеним місцем, умови зберігання, продажу та реалізації продукції в магазині відповідають вимогам Закону України «Про захист суспільної моралі».
Таким чином, відповідачі вважають, що розміщення спеціалізованого магазину повністю відповідає вимогам та нормам закону, а позовні вимоги є необґрунтованими.
ІІІ особа без самостійних вимог -Національна експертна комісія з питань захисту суспільної моралі, жодного разу в судове засідання свого представника з невідомих причин не направила, хоча про час та місце розгляду даної справи була повідомлена своєчасно та належним чином, письмових міркувань суду по суті спору не надала, фактично комісією проігноровані судові ухвали від 21.02.11р., 15.03.11р., 31.03.11р.
Суд вважає, що такі дії Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі є проявом неповаги до суду, та ухилення від надання інформації, яка могла бути реалізована при дослідженні матеріалів справи . Такі дії комісії суперечать нормам Положення про Національну експертну комісію з питань захисту суспільної моралі, затвердженого Постановою КМУ від 17.10.04р. за №1550, які визначають цю комісію постійно діючим державним експертним і контролюючим органом, та покладають на неї завдання надати консультаційну допомогу органам влади з питань державного регулювання і контролю за обігом продукції сексуального чи еротичного характеру.
07.04.2011 року в судовому засіданні був присутній компетентний представник Комунального підприємства Миколаївського міського бюро технічної інвентаризації з матеріалами інвентаризаційної справи об'єкту за адресою: АДРЕСА_2.
07.04.11року суд за результатами розгляду справи, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши прокурора та представників сторін, суд -
29 грудня 2008 року між відповідачами було укладено договір оренди нежитлових приміщень, згідно з умовами якого, Приватне підприємство «Миколаїв Менеджмент Консалт», як орендодавець, передає, а Приватний підприємець ОСОБА_1, як орендар, приймає в тимчасове користування приміщення, загальною площею 43,2 кв.м, далі -приміщення, для використання під магазин інтимних товарів, за адресою: АДРЕСА_2.
Строк дії договору контрагенти передбачили з 29.12.08р. по 29.12.09р., але якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін письмово не заявить про його розірвання та договір вважається пролонгованим на той же строк та на тих же умовах.
За даними перевірки дотримання законодавства у сфері захисту суспільної моралі, представником Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях 01.02.2011р. на підставі акту №8 було встановлено, що магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1»розташований у нежитловому будинку. Зовнішня реклама відсутня; на вході повідомлення про заборону входу неповнолітнім. Є висновок НЕКУ №454 від 01.11.2006р. Разом з тим, вся продукція не промаркована, відсутні повідомлення «продукція сексуального характеру, продаж неповнолітнім заборонено ».
Учасниками перевірки виступили працівники прокуратури м. Миколаєва, з актом перевірки була ознайомлена ОСОБА_1.
Згідно зі ст. 15 Закону України «Про захист суспільної моралі»державний нагляд за додержанням вимог цього Закону та чинного законодавства у сфері захисту суспільної моралі здійснюють серед інших Генеральна прокуратура України та Національна експертна комісія України з питань захисту суспільної моралі.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей», Положення про Службу у справах дітей Миколаївської обласної державної адміністрації, на Службу покладені завдання з реалізації державної політики з питань соціального захисту неповнолітніх і запобігання дитячій бездоглядності та вчиненню правопорушень неповнолітніми, а також сприяння фізичному, духовному та інтелектуальному розвиткові дітей, забезпечення прав, свобод і законних інтересів неповнолітніх.
Згідно зі ст. 5 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей», на кримінальну міліцію у справах дітей покладено обов'язок щодо виявлення осіб, які займаються виготовленням та розповсюдженням порнографічної продукції, видань, що пропагандують насильство, жорстокість, сексуальну розпусту.
Позивачі, оспорюючи правочин, зазначають, що виявлені порушення законодавства, при укладенні відповідачами спірного договору, перешкоджають державним установам здійснювати повноваження щодо забезпечення законності на відповідній території та можуть негативно вплинути на суспільну мораль.
Відповідно до приписів ч.3 ст. 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Оспорюваний правочин тягне цивільно-правові наслідки, але він може бути за позовом одного з учасників чи іншої заінтересованої особи (особи, права якої порушені таким правочином) визнаний недійсним на підставах, передбачені законом.
Цивільний кодекс не дає визначення поняття “заінтересована особа”. Тому коло осіб заінтересованих з'ясовується судом в кожному конкретному випадку в залежності від обставин справи та правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, якщо інше не встановлено законом.
Дослідивши матеріали справи відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, та оцінивши надані учасниками судового процесу докази згідно з вимогами діючого законодавства, суд дійшов висновків про обґрунтованість заявлених прокуратурою та позивачами позовних вимог, виходячи з наступного:
Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Тобто, у даному випадку договір оренди є двостороннім правочином.
Ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частина 1 ст. 203 ЦК України зазначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
За приписами ст. 1 Закону України «Про захист суспільної моралі»обіг продукції сексуального характеру - виготовлення (виробництво), зберігання, реклама, розповсюдження такої продукції у будь-якій формі, вчинення щодо неї будь-якого правочину, ввезення, вивезення та транзит через територію України, поштова пересилка продукції сексуального характеру; Спеціально визначене місце - територія чи приміщення, відведене для реклами, розповсюдження продукції чи проведення видовищних заходів сексуального характеру, з пристойним зовнішнім оформленням, максимально віддалене від місць масового відпочинку, освітніх закладів для неповнолітніх, пам'яток історії й культури, сакральних і ритуальних об'єктів та військових частин.
Відповідно до змісту ст. 8 Закону України «Про захист суспільної моралі»розповсюдження продукції сексуального чи еротичного характеру дозволяється за наявності позитивного висновку Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі, і лише у спеціально відведених для цього місцях, визначених цим Законом, та у спосіб, встановлений органами державної влади й органами місцевого самоврядування в межах своєї компетенції.
Розповсюдження та реклама продукції сексуального характеру в житлових будинках, приміщеннях органів державної влади, закладах культури і мистецтва, в підземних переходах, станціях метрополітену, електропотягах і вокзалах, у кіосках продажу періодичної преси і павільйонах, у місцях громадського відпочинку, на вуличних лотках і ринках забороняються.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть визначати, зважаючи на особливості місцевих умов, звичаї і традиції, додатково території та місця, в яких заборонено розповсюдження продукції сексуального характеру та проведення видовищних заходів сексуального характеру.
Розповсюдження предметів сексуального чи еротичного характеру допускається лише у спеціалізованих магазинах. Власник магазину, що здійснює продаж відповідної продукції, зобов'язаний інформувати громадян про його специфіку.
Продукція сексуального чи еротичного характеру може розповсюджуватися лише за умови недоступності її неповнолітнім і не нав'язування споживачам.
Продукція сексуального чи еротичного характеру може розповсюджуватися лише за умови герметичної упаковки, спеціального маркування і за наявності повідомлення "продукція сексуального характеру, продаж неповнолітнім заборонено".
1) Представник КП ММБТІ в судовому засіданні 07.04.11р. на запит суду зазначив, що за даними інвентаризаційної справи №12338 в цілому будівля під літерою-А по АДРЕСА_2 є житловою. Об'єкт який розташований за адресою АДРЕСА_2 має статус житлового будинку.
2) 07.12.11 року управління з використання та розвитку комунальної власності листом №195/07.01-10 проінформував прокуратуру про те, що будівля по АДРЕСА_2 -житловий будинок.
3) Свідоцтво про право власності видане відповідачу-1 виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 04.02.2006 року має опис приватного об'єкта за адресою АДРЕСА_2 як нежитлових приміщень в житловому будинку літ. А-1 .
4) Документальні докази, які були скеровані до суду 28.03.11р. прокуратурою, свідчать, що з матеріалів архівної справи вбачається, що за статусом об'єкт за адресою: АДРЕСА_2 є багатоквартирний житловий будинок.
5) Матеріали справи містять дозвіл №000444/Т-10 який був виданий ФОП ОСОБА_1 виконкомом Миколаївської міської ради 07.07.2010 року на розміщення на території об'єктів благоустрою будівель і споруд соціально-культурного, побутового, торгівельного та іншого призначення. Місце здійснення діяльності - АДРЕСА_2 для реалізації непродовольчих товарів.
Дозвіл №006969 який був наданий відповідачу 2 у 2006 році також відносився до реалізації непродовольчих товарів за цією ж адресою.
Стаття 4 Житлового Кодексу України визначає, що житловий фонд включає: жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний житловий фонд). До житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.
Отже, твердження відповідачів про те, що будинок по АДРЕСА_2 не є житловим, спростовуються поясненнями компетентного представника КП ММБТІ та матеріалами як судової так і інвентаризаційної справ.
Експертний висновок №294 Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі на який в обґрунтування своїх заперечень посилаються відповідачі, складений та затверджений 01.11.2006 року на звернення від приватного підприємця ОСОБА_1 директора магазину «Ерос»за адресою: АДРЕСА_2 свідчить, зокрема, що магазин розміщений у нежитловому будинку.
В пункті 1 цього документу експерт дійшов висновку, що магазин «Ерос»розташований за юридичною адресою: АДРЕСА_2 є спеціально визначеним місцем.
Відповідно до змісту ст. 10 Закону України «Про захист суспільної моралі»метою експертизи продукції та видовищних заходів сексуального чи еротичного характеру є підготовка висновків про допущення обігу такої продукції відповідно до цього Закону та чинного законодавства у сфері захисту моральності суспільства. Експертиза продукції сексуального чи еротичного характеру повинна проводитися щодо кожного виду продукції та видовищного заходу сексуального чи еротичного характеру за ініціативою фізичних та юридичних осіб і передувати етапу введення такої продукції в обіг. Експертиза продукції та видовищних заходів сексуального чи еротичного характеру за ініціативою органів державної влади та органів місцевого самоврядування може проводитися на будь-якому етапі обігу продукції сексуального чи еротичного характеру.
Експертну діяльність у сфері обігу продукції та видовищних заходів сексуального чи еротичного характеру здійснюють виключно органи державної влади.
Отже, виходячи з наведених норм Закону, експертний висновок не встановлює спеціальність визначення місця.
Беручи до уваги вищенаведені факти, не зрозуміло якими доказами у 2006 році керувався експерт Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі підсумовуючи, що приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1»яке розташоване по АДРЕСА_2 розміщено у нежитловому будинку та відноситься до категорії спеціально визначеного місця у якому дозволено розповсюдження продукції сексуального чи еротичного характеру.
Такі висновки комісії не підтверджуються матеріалами справи.
Таким чином, з викладеного вбачається, що договір оренди від 29.12.2008 року був укладений між відповідачами з порушенням приписів ст.8 Закону України «Про захист суспільної моралі», що є підставою відповідно до змісту ст. 215 Цивільного кодексу України для визнання цього правочину недійсним.
Керуючись ст. ст. 30, 43, 44, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсним договір оренди нежитлового приміщення від 29.12.2008р, укладений між Приватним підприємцем ОСОБА_1 та Приватним підприємством “Миколаїв Менеджмент Консалт”.
3. Стягнути з Приватного підприємства “Миколаїв Менеджмент Консалт” (АДРЕСА_2) на користь держави 42,50 грн. державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
4. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь держави 42,50 грн. державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя О.Г. Смородінова
Рішення підписано 12.04.2011р.