01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"28" березня 2011 р. Справа № 22/202-10/13
за позовом приватного підприємства фірма „ЛЕДА”, Київська область, м. Біла Церква
до Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області, Київська область, м. Біла Церква
про визнання права власності
Суддя С.Ю. Наріжний
Представники сторін:
від позивача: Гудзь Т.П. - довіреність б/н, б/д;
від відповідача: не з'явився
До господарського суду Київської області з позовною заявою звернулось приватне підприємство фірма „ЛЕДА” (далі - Позивач) до Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області (далі -Відповідач) про визнання права власності.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Позивачем за свій рахунок самочинно побудована водно-спортивна база відпочинку на земельній ділянці, розташованій на території Трушківської сільської ради Білоцерківського району Київської області загальною площею 0,3648 га, яку Позивач орендує, на підставі Договору оренди земельної ділянки від 15.01.2010р., укладеного з Відповідачем.
Ухвалою господарського суду Київської області від 10.11.2010 року порушено провадження у справі №22/202-10 та призначено її до розгляду на 26.11.2010 р. об 11 год. 00 хв.
Ухвалою господарського суду Київської області від 26.11.2010 р. розгляд справи на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 10.12.2010 р. об 11год. 00 хв.
Через загальний відділ суду від Відповідача надійшло клопотання №0623-463 від 09.12.2010 р. (за вх. суду №15964 від 10.12.2010 р.) про розгляд справи №22/202-10 без участі його представника.
Враховуючи клопотання б/н від 10.12.2010 р. Позивача про призначення судової будівельно-технічної експертизи, ухвалою господарського суду Київської області від 10 грудня 2010 року у справі №22/202-10 призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено атестованому судовому експерту Карпенко О.В., яка перебуває у трудових відносинах з товариством з обмеженою відповідальністю „Українська агенція судових експертиз” (м. Київ, бул. Л.Українки, б. 4, оф. 6), та на підставі пункту 1 частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі №22/202-10 зупинено до подання судовим експертом Карпенко О.В. висновку судової будівельно-технічної експертизи.
Після повернення до господарського суду Київської області за належністю справи №22/202-10 з Висновком №12 судової будівельно-технічної експертизи від 22 лютого 2011 року ухвалою суду від 24 лютого 2011 року справу прийнято до свого провадження суддею С.Ю. Наріжним та присвоєно їй №22/202-10/13; провадження у справі №22/202-10/13 на підставі частини 3 статті 79 Господарського процесуального кодексу України поновлено, розгляд справи призначено на 14 березня 2011 року об 14 год. 45 хв.
Представник відповідача в судовому засіданні 14.03.2011 р. позовні вимоги заперечував повністю, надав суду відзив, згідно з яким просить суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог у повному обсязі.
Розгляд справи відкладено на 28.03.2011 р. об 09 год. 40 хв.
Представник Позивача в судовому засіданні 28 березня 2011 року позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними і такими, що підлягають задоволенню, з підстав викладених в позовній заяві.
Представником позивача в судовому засіданні 28.03.2011 р. подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить визнати право власності на нежитлову одноповерхову будівлю літ. „А” з мансардним поверхом (будинок для відпочинку) загальною площею 123,90 кв. м., вбиральню літ. „Б” загальною площею 2,5 кв. м., які розташовані за адресою: Київська область, білоцерківський район, село Трушки, вулиця Лісова.
В судове засідання 28 березня 2011 року Відповідач не з'явився, проте до суду надійшло клопотання Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області №06-23-104 від 22.03.2011 р. про розгляд справи без участі повноважного представника.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 28 березня 2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
Між Позивачем та Відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки від 15 січня 2010 року (далі - Договір), згідно умов якого Відповідач надав, а Позивач прийняв в строкове платне володіння земельну ділянку, розміщену на території Трушківської сільської ради Білоцерківського району Київської області загальною площею 0,3648 га за рахунок земель запасу (водний фонд) для будівництва водно-спортивної бази в межах Трушківської сільської ради.
На підставі розпорядження Білоцерківської райдержадміністрації №501 від 04 серпня 2008 року та заяви замовника на розроблення архітектурно-планувального завдання №23 від 18 березня 2008 року відділом містобудування, архітектури та розвитку інфраструктури Білоцерківської районної державної адміністрації погоджено Архітектурно-планувальне завдання №21/1 на проектування об'єкта архітектури від 13 квітня 2009 року та видано Позивачу Будівельний паспорт №21-1/09 на будівництво водно-спортивної бази відпочинку по вул. Лісовій в с. Трушки Білоцерківського району Київської області.
Місце розташування водно-спортивної бази на земельній ділянці площею 0,3648 га в межах Трушківської сільської ради погоджено Трушківською сільською радою (висновок „Про погодження місця розташування об'єкту” №13-5 від 20 грудня 2007 року), Управлінням земельних ресурсів у Білоцерківському районі Головного управління земельних ресурсів у Київській області (висновок №106-17-1339 від 24 грудня 2007 року), Відділом містобудування та архітектури ЖКГ та розвитку інфраструктури Білоцерківської РДА (висновок №675 від 21 грудня 2007 року), Головним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Київській області (висновок №06-13/725), Обласним центром з охорони пам'яток історії, археології та мистецтва (погодження №3/1386 від 13 травня 2004 року), Білоцерківським міжрайонним управлінням водного господарства (лист №677 від 24 грудня 2007 року), Білоцерківською районною санітарно-епідеміологічною станцією (висновок №05.03.02-07/96500 від 07 грудня 2010 року), міжвідомчою комісією з розміщення продуктивних на території Білоцерківського району (витяг з протоколу №1 засідання міжвідомчої комісії від 08 лютого 2008 року). Також, між Позивачем та Білоцерківським РЕМ укладено Договір №470 на користування електричною енергією (для споживачів з малим споживанням) від 04 жовтня 2002 року) та отримано дозвіл від ПП ОСОБА_1 на підключення водопостачання та каналізування до існуючих місцевих очисних споруд.
На підставі виданого архітектурно-планувального завдання на замовлення Позивача приватним науково-технічним підприємством „ЕФЕКТ” було розроблено проект водно-спортивної бази відпочинку ПП „ЛЕДА” по вул. Лісовій в с. Трушки Білоцерківського району Київської області.
Як вбачається з матеріалів справи відповідно до вищевказаних документів Позивач, реалізуючи право володіння і користування на орендовану земельну ділянку, за свій рахунок самочинно здійснив будівництво водно-спортивної бази відпочинку, що складається з одноповерхової будівлі з мансардним поверхом площею 123,90 кв.м., вбиральні -2,5 кв.м., огорожі та доріжок.
Згідно експертного висновку територіального органу з питань державного нагляду у сфері пожежної безпеки в Київській області №9/6/5613 від 10 вересня 2010 року порушень вимог пожежної безпеки у проектно-кошторисній документації (стадія „Проект”) „Будівництво будинку відпочинку по вул. Лісова в с. Трушки Білоцерківського району” розроблений в 2009 році ПНТП „Ефект” не виявлено.
За результатами державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 07 грудня 2010 року №05.03.02-07/96500 встановлено, що Робочий проект водно-спортивної бази відпочинку ПП фірма „Леда” по вул. Лісова в с. Трушки Білоцерківського району Київської області відповідає вимогам діючого санітарного законодавства України.
16 серпня 2010 року була проведена технічна інвентаризація будівель відповідно до Інвентаризаційної справи, складеної Білоцерківським міжміським бюро технічної інвентаризації.
На замовлення Позивача Київською обласною (регіональною) торгово-промисловою палатою проведено оцінку будинку для відпочинку водно-спортивної бази відпочинку, який розташований за адресою: вул. Лісова, с. Трушки, Білоцерківського району, Київської області, згідно якого ринкова вартість об'єкта станом на 30 червня 2010 року складає 75437,00 грн.
Предметом спору є вимога Позивача про визнання за приватним підприємством фірма „Леда” права власності на самочинно збудоване майно -житлові та громадські будівлі та споруди водно-спортивної бази відпочинку по вул. Лісовій, в с. Трушки, Білоцерківського району, Київської області.
Згідно Висновку судової будівельно-технічної документації №12 від 22.02.2011 р., будинок відпочинку відноситься до категорії будівель літнього (сезонного) використання; технічний стан будинку відпочинку та споруд, що побудовані на території земельної ділянки площею 0,3648 га. по вул. Лісовій, в с. Трушки, Білоцерківського району, Київської області є „добрим”, ознак пошкоджень та деформацій на поверхні конструктивних елементів та опоряджувального покриття не встановлено; об'ємно-планувальне та конструктивне рішення будинку літнього (сезонного) використання не регламентовано вимогами нормативних документів.
Згідно з частиною 1 статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, з правочинів.
Відповідно до частини 5 статті 11 Цивільного кодексу України у випадках, встановленими актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати за рішенням суду.
Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Серед способів захисту цивільних прав та інтересів Цивільний кодекс України виділяє визнання права (частина 2 статті 16 Цивільного кодексу України).
Як передбачено частиною 4 статті 147 Господарського кодексу України право власності та інші майнові права суб'єкта господарювання захищаються у спосіб, зазначений у статті 20 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів; права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом визнання наявності або відсутності прав.
В пункті «ґ»частини 1 статті 95 Земельного кодексу України зазначено, що землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.
Частинами 1, 3 та 5 статті 376 Цивільного кодексу України передбачено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил; право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно; на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Судом встановлено, що земельна ділянка, на якій збудовані нежилі приміщення, передана Позивачу в оренду згідно Договору та цільове призначення земельної ділянки повністю узгоджується із функціональним призначенням будівель.
До того ж, судом досліджено права осіб, яких може стосуватись самочинне будівництво, і порушень прав інших осіб не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, обставини справи, суд дійшов висновку, що вимога Позивача про визнання за ним права власності на нежитлову одноповерхову будівлю літ. „А” з мансардним поверхом (будинок для відпочинку) загальною площею 123,90 кв. м., вбиральню літ. „Б” загальною площею 2,5 кв. м., які розташовані за адресою: Київська область, Білоцерківський район, село Трушки, вулиця Лісова, є обґрунтованою та правомірною, тому підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 2 статті 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судові витрати незалежно від результатів вирішення спору. Оскільки, спір виник у зв'язку з необхідністю визнання права власності на самочинно споруджену Позивачем будівлю, суд вважає, що судові витрати, сплачені Позивачем, не підлягають відшкодуванню за рахунок Відповідача, в діях якого відсутні порушення.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 2, 33, 34, 44-49, 75, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати за приватним підприємством фірма „ЛЕДА” (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Партизанська, 35, кв.9, код 30320262) право власності на нежитлову одноповерхову будівлю літ. „А” з мансардним поверхом (будинок для відпочинку) загальною площею 123,90 кв. м., вбиральню літ. „Б” загальною площею 2,5 кв. м., які розташовані за адресою: Київська область, Білоцерківський район, село Трушки, вулиця Лісова.
3. Копію рішення надіслати сторонам.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя С.Ю. Наріжний
Дата виготовлення та підписання рішення 01.04.2011 р.
Суддя Наріжний С.Ю.