01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"24" березня 2011 р. Справа № 16/001-11
Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О. розглянув
позов Відкритого акціонерного товариства «Роганська картонна фабрика»,
смт. Рогань, Харківська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мерідіан Плюс/Україна/»,
м. Вишгород
про стягнення 80 283,54 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Подур'ян Д.Г. - довіреність № б/н від 01.11.2010р. (представник);
від відповідача: не з'явився.
Обставини справи:
Відкрите акціонерне товариство «Роганська картонна фабрика»(далі -позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою № 74 від 18.01.2011р. (Вх. № суду 230 від 24.01.2011р.) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мерідіан Плюс/Україна/»(далі -відповідач) про стягнення основного боргу в сумі 70 000,00 грн., 5 085,17 грн. пені, 4 228,77 грн. інфляційних, 968,60 грн. 3% річних, а всього 80 283,54 грн. та судові витрати.
Відповідно до ухвали від 26.01.2011р. порушено провадження у справі № 16/001-11 та призначено її розгляд на 08.02.2011р. о 10 год. 00 хв.
Позивач в судовому засіданні 08.02.2011р. позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Представник відповідача в судове засідання 08.02.2011р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в установленому законом порядку ухвалою суду від 26.01.2011р. Витребувані документи (п. 4 ухвали від 26.01.2011р.) відповідач суду не надав.
Враховуючи неявку відповідача, господарським судом було відкладено розгляд справи відповідно до п. 1, 2 частини першої ст. 77 ГПК України для повного, всебічного та об'єктивного вирішення спору на 22.02.2011р. за участю повноважних представників сторін.
09.03.2011р., через загальний відділ суду, позивач надав письмові пояснення № б/н від 05.03.2011р., в яких додатково обґрунтовує свої позовні вимоги.
Позивач в судових засіданнях 22.02.2011р. та 24.03.2011р. позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях.
Відповідач свого представника в судові засідання 08.02.2011р., 22.02.2011р. та 24.03.2011р. не направив, про причини неявки суд не повідомив, витребувані документи суду не надав, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалою суду про порушення провадження у справі від 26.01.2011р., ухвалами суду від 08.02.2011р., 22.02.2011р. та від 15.03.2011р., вимоги зазначених ухвал суду не виконав, а саме письмового відзиву на позовну заяву не подав.
Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у матеріалах справи документами, оскільки останній був належним чином повідомлений про місце і час судового засідання ухвалою суду від 26.01.2011р. про порушення провадження (у справі є повідомлення про вручення, згідно якого 02.02.2011р. відповідачем була отримана ухвала суду, про що свідчить підпис на повідомленні), ухвалою від 08.02.2011р., зазначені ухвали суду направлялися за адресою відповідача, зазначеною у витязі з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 768055 станом на 09.02.2011р. Неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті.
Відповідно до ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України (із змінами та доповненнями) у разі відсутності сторін за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Таким чином відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд
встановив:
Між Відкритим акціонерним товариством «Роганська картонна фабрика» («Постачальник»далі -позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мерідіан Плюс/Україна/» («Покупець»далі -відповідач) 13.04.2010р. було укладено Договір поставки продукції № 23/у (надалі -Договір), згідно якого в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, позивач зобов'язується передати партіями у власність відповідача, а відповідач зобов'язується прийняти від позивача та оплатити виготовлену способом флексодруку гнучку рулонну упаковку (надалі продукція), відповідно до письмово затверджених відповідачем оригінал-макету та кольоропроби (п. 1.1 Договору).
Відповідно до п. 2.1 Договору, загальна кількість продукції, яка є предметом цього Договору, визначається підсумком кількості фактично поставлених партій продукції в межах строку дії цього Договору.
Згідно п 3.1 Договору, поставка продукції позивачем відповідачу здійснюється на умовах СРТ м. Вишгород, вул. Шолуденка 19 (Інкотермс 2000). Доставка здійснюється автотранспортом позивача, вартість доставки включена в ціну продукції.
Позивач свої договірні зобов'язання виконав належним чином та поставив відповідачу товар всього на суму 259 527,14 грн., що підтверджується видатковими накладними: № 285від 14.05.2010р. на суму 102 577,08 грн.; № 477 від 06.07.2010р. на суму 53 199,20 грн.; № 595 від 02.08.2010р. на суму 103 750,86 грн. Про приймання товару по вказаним видатковим накладним свідчить підпис представника відповідача -ОСОБА_1 та відбиток штампу ТОВ «Мерідіан Плюс/Україна/».
Факт надання позивачем та отримання відповідачем (а саме його представником -ОСОБА_1) товару підтверджується наявними в матеріалах справи (доданими до позовної заяви) копіями Довереностей на отримання матеріальних цінностей (з відбитком печатки відповідача, підписами керівника та головного бухгалтера товариства з обмеженою відповідальністю «Мерідіан Плюс/Україна/») № МП0072 від 13.05.2010р.; № МП0123 від 05.07.2010р.; № МП0143 від 02.08.2010р.
З доказів по справі вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання належним чином, претензій щодо якості поставленого товару від відповідача не надходило.
Згідно п. 4.4 Договору, розрахунки за продукцію здійснюються в національній валюті України -гривні, шляхом перерахування відповідної грошової суми банківським переказом на розрахунковий рахунок позивача на підставі виставленого рахунку-фактури. Днем оплати продукції сторони вважають день зарахування банком відповідної грошової суми на рахунок позивача.
Відповідно до п. 4.5 Договору, відповідач здійснює оплату на користь позивача в розмірі 100% від ціни, що зазначена у рахунку-фактурі з відстрочкою платежу протягом 21 календарного дня з моменту поставки готової продукції на склад покупця.
Позивач на підставі договору виставляв відповідачу рахунки -фактури всього на суму 290 952,26 грн.: № 117 від 22.04.2010р. на суму 6 829,92 грн.; № 147 від 14.05.2010р. на суму 102 577,08 грн.; № 172 від 01.06.2010р. на суму 14 599,87 грн.; № 233 від 06.07.2010р. на суму 53 199,20 грн.; № 261 від 15.07.2010р. на суму 9 995,33 грн.; № 293 від 02.08.2010р. на суму 103 750,86 грн.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач розрахувався за поставлений позивачем товар всього у розмірі 220 952,26 грн., що підтверджується виписками з банку: № 74 від 26.04.2010р. на суму 6 829,92 грн.; № 109 від 18.06.2010р. на суму 32 577,08 грн.; № 111 від 22.06.2010р. на суму 21 500,00 грн.; № 112 від 23.06.2010р. на суму 20 000,00 грн. та на суму 28 500,00 грн.; № 109 від 18.06.2010р. на суму 14 599,87 грн.; № 135 від 27.07.2010р. на суму 53 199,20 грн.; № 131 від 21.07.2010р. на суму 9 995,33 грн.; № 188 від 12.10.2010р. на суму 13 750,86 грн.; № 196 від 22.10.2010р. на суму 10 000,00 грн.; № 206 від 05.11.2010р. на суму 10 000,00 грн. (копії в матеріалах справи), у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем станом на час розгляду справи в суді становить 70 000,00 грн. (290 952,26 - 220 952,26). Доказів оплати зазначеної заборгованості суду не надано.
Позивач направляв на адресу відповідача претензію № 1110 від 23.09.2010р., з вимогою сплатити заборгованість за надану продукцію відповідно до Договору поставки продукції № 23/у від 13.04.2010р. (претензія та докази її направлення в матеріалах справи).
За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
В результаті невиконання відповідачем зобов'язань щодо своєчасної оплати поставленого товару на підставі договору поставки № 23/у від 13.04.2010р. за ним утворилась заборгованість, яка згідно позовних вимог становить 70 000,00 грн.
Доказів оплати на час вирішення спору відповідачем до суду не подано. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов'язок доказування та заперечування покладається на сторони. Відповідач у судові засідання жодного разу не з'явився (хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалами суду, які відповідач отримував), відзиву або доказів оплати поставленого позивачем товару суду не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.
Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 70 000,00 грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога про стягнення з відповідача 70 000,00 грн. підлягає задоволенню.
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з п. 9.3 Договору, при порушенні строкув оплати продукції відповідач сплачує на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.
Позивачем на підставі п. 9.3 Договору здійснено нарахування пені на суму боргу, розмір якої становить 5 085,17 грн., згідно розрахунку позивача пеня нарахована за період з 23.08.2010р. по 13.01.2011р.
Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача інфляційні в розмірі 4 228,77 грн. за період з вересня 2010р. по грудень 2010р. включно та 3% річних в розмірі 968,60 грн. за період з 23.08.2010р. по 13.01.2011р. на підставі ст. 625 ЦК України.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню повністю у розмірі: 70 000,00 грн. основної заборгованості, 5 085,17 грн. пені, 4 228,77 грн. інфляційних та 968,60 грн. 3% річних.
Витрати по сплаті державного мита відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мерідіан Плюс/Україна/»(07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Шолуденка, буд. 19, код ЄДРПОУ 32878486, р/р 2607000000021 у ВАТ «Родовід Банк»м. Київ, МФО 321712) на користь Відкритого акціонерного товариства «Роганська картонна фабрика»(62481, Харківська область, смт. Рогань, вул. Леніна, буд. 57, код ЄДРПОУ 00278830, р/р 26002961052235 у Філії ЗАТ «Перший Український Міжнародний Банк»м. Харків, МФО 350385) 70 000 (сімдесят тисяч) грн. 00 коп. основної заборгованості, 5 085 (п'ять тисяч вісімдесят п'ять) грн. 17 коп. пені, 4 228 (чотири тисячі двісті двадцять вісім) грн. 77 коп. інфляційних, 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 60 коп. 3% річних, а також 802 (вісімсот дві) грн. 83 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Христенко О. О.