ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 54/1308.04.11
Господарський суд м. Києва у складі судді Шкурдової Л.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом відкритого акціонерного товариства «Подільський цемент», Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, с. Гуменці
до публічного акціонерного товариства «Сведбанк», м. Київ
третя особа приватне підприємство «Реал Груп Україна», м. Вінниця
про стягнення 50249,28 грн.
при секретарі судового засідання Кондратьєвій О.В.
представники:
від позивача -Кох В.Є. (дов. № 813714 від 29.11.2006 р.);
від відповідача -Пащенко Л.В. (дов. № 157 від 20.05.2010 р.);
від третьої особи- не з'явився;
В судовому засіданні 11 березня 2011 р., яке відбулось за участю представників позивача та відповідача, було оголошено перерву до 08.04.2011 р.
відкрите акціонерне товариство «Подільський цемент»(далі-позивач) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до публічного акціонерного товариства «Сведбанк» (далі-відповідач), третя особа приватне підприємство «Реал Груп Україна», про стягнення 50249,28 грн..
Вимоги позивача обґрунтовані тим, що укладений між відповідачем та позивачем Договір № 0660474/т/І від 31.07.2008 р. рішенням господарського суду м. Києва від 12.10.2009 р. у справі № 6/298, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.04.2010 р., визнано недійсним, отже згідно з приписами ст. 216 ЦК України, у відповідача виник обов'язок повернути третій особі грошові кошти у розмірі 50249,28 грн., перераховані третьою особою на рахунок позивача. Між позивачем та третьою особою 12.11.2010 р. укладено угоду про відступлення права вимоги, на підставі якої позивач набув право вимоги сплати відповідачем 50249,28 грн.
Представник позивача в судових засіданнях 25.02.2011 р., 11.03.2011 р. та 08.04.2011 р. підтримав позов.
Представник відповідача в судових засіданнях 11.03.2011 р. та 08.04.2011 р. заперечував проти позову з підстав, викладених у відзиві.
Третя особа в судові засідання 25.02.2011 р., 11.03.2011 р. та 08.04.2011 р. не з'явилася.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
12 листопада 2010 року між приватним підприємством «Реал Груп Україна»та відкритим акціонерним товариством «Подільський цемент», укладено угоду про уступку права вимоги, відповідно до умов якої ПП «Реал Груп Україна»уступив ВАТ «Подільський цемент»право вимоги з відкритого акціонерного товариства «Сведбанк»суми в розмірі 50 249,28 (п'ятдесят тисяч двісті сорок дев'ять гривень 28 копійок) гривень, яка була перерахована третьою особою відповідачеві платіжним дорученням № 11 від 02 вересня 2008 року. Окрім того, в пункті 5 Угоди зазначено, що зобов'язання відповідача по поверненню отриманої від третьої особи суми виникло з рішення господарського суду м. Києва від 12.10.2009 року по справі № 6/298.
Судом встановлено, що 31 липня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Сведбанк»та відкритим акціонерним товариством «Подільський цемент» укладено договір № 0660474/Т/І на відкриття та обслуговування поточних рахунків.
02 вересня 2008 року на підставі платіжного доручення № 11 ПП «Реал Груп Україна»перераховано на рахунок відкритого акціонерного товариства «Подільський цемент»кошти в сумі 50249,28 грн.
На виконання пункту 3.1.2 договору № 0660474/Т/І на відкриття та обслуговування поточних рахунків від 31.07.2008 року зазначені кошти зараховані відповідачем на рахунок відкритого акціонерного товариства «Подільський цемент».
Рішенням господарського суду міста Києва у справі № 6/298 за позовом ВАТ «Подільський цемент»до ВАТ «Сведбанк», третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, приватний нотаріус Камянець-Подільського міського нотаріального округу Кучерука В.М. договір № 0660474/Т/І на відкриття та обслуговування поточних рахунків від 31.07.2008 року визнано недійсним.
Правові наслідки недійсності правочину встановлені ст. 216 Цивільного кодексу України.
Так, відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Аналіз вищезазначеної норми свідчить, що йдеться про повернення обох сторін за укладеним договором у первісний стан, який мав місце до виконання сторонами правочину.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
З огляду на закріплене в ЦК України визначення предметом договору банківського рахунку є дії банку, спрямовані саме на виконання зобов'язання щодо належного надання фінансової послуги з відкриття та ведення рахунку. Метою договору банківського рахунку є належне виконання банком розпорядження клієнта щодо здійснення розрахунків з його контрагентами, що реалізується в межах банківського обслуговування.
Банківський рахунок слід розглядати як документ у визначеній законом формі, в якому на підставі розпоряджень клієнта (фізичної чи юридичної особи) та операцій банка здійснюються зарахування, облік, переказ, списання коштів клієнтів, відображаються грошові вимоги та зобов'язання банку стосовно клієнтів та їх контрагентів.
Зобов'язанням відповідача за договором № 0660474/Т/І на відкриття та обслуговування поточних рахунків від 31.07.2008 року було виконання розпорядження позивача щодо здійснення операцій з облікованими на рахунку грошовими коштами, які належать позивачеві, а не майнові зобов'язання, як то передати майно, сплатити грошові кошти, виконати роботи, отже підстави для застосування ст. 216 ЦК України до правовідносин сторін за договором № 0660474/Т/І на відкриття та обслуговування поточних рахунків від 31.07.2008 року відсутні.
Якщо при виконанні відповідачем зобов'язання за договором № 0660474/Т/І на відкриття та обслуговування поточних рахунків від 31.07.2008 року, який визнано недійсним, позивачеві завдано збитки, він не позбавлений права звернутися до суду таким позовом, при цьому, позивачу слід мати на увазі, що для стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) противоправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовна заява відкритого акціонерного товариства «Подільський цемент»задоволенню не підлягає.
Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на позивача у справі.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд
вирішив:
В задоволенні позову відмовити.
Суддя Л.М. Шкурдова
Рішення підписано 14.04.2011 р.