Запорізької області
08.04.11 Справа № 9/5009/621/11
Суддя Боєва О.С.
м. Запоріжжя
За позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1
до Відкритого акціонерного товариства “Азовські мастила і оливи” (71114, АДРЕСА_2)
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Фонд державного майна України (01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/9)
про визнання протоколу недійсним, спонукання до укладання договору
Суддя Боєва О.С.
За участю представників:
Від позивача -ОСОБА_2 (довіреність № ВРД 424727 від 12.11.10)
Від відповідача -Єфімов С.О. (довіреність № 60/50 від 24.03.11)
Від 3-ої особи -не з'явився
Заявлений позов про визнання протоколу засідання конкурсної комісії ВАТ “АЗМОЛ” від 13.11.2009р. недійсним; про зобов'язання відповідача укласти договір купівлі-продажу теплиці з оранжереєю, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, з позивачем; про стягнення з відповідача витрат на державне мито у розмірі 170 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. та про стягнення з відповідача суми 10000 грн. в якості відшкодування витрат за оплату юридичних послуг.
Ухвалою суду від 09.02.2011р. порушено провадження у справі № 9/5009/621/11, судове засідання призначено на 10.03.2011р.. Ухвалою суду від 10.03.2011р. на підставі ст. 27 ГПК України залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонд державного майна України, м.Київ, цією ж ухвалою судове засідання відкладено на 25.03.2011р. Ухвалою суду від 25.03.2011р. в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 08.04.2011р.
08.04.2011р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
У судовому засіданні 08.04.2011р. позивачем надано суду заяву про залишення без розгляду вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача суми відшкодування витрат за оплату юридичних послуг у розмірі 10000 грн.
Зазначена заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України та прийнята судом до розгляду.
Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві з урахуванням заяви від 08.04.2011р., зазначивши, зокрема, про наступне. 26.09.2009р. в газеті «Приморська степ»(№69) було опубліковано оголошення ВАТ «АЗМОЛ»про продаж на конкурсній основі будови теплиці з оранжерею (загальною площею 1298,8 кв.м.), розташованої за адресою: АДРЕСА_2. В оголошенні були вказані фіксовані умови конкурсу, кінцевий термін подачі документів для участі в конкурсі (21.10.2009р. до 15-00 год.) і час проведення конкурсу 27.10.2009р. (з 8-00 до 15-00 годин). У терміни, передбачені конкурсною процедурою, позивачем були подані всі необхідні документи, у тому числі підтвердження оплати реєстраційного (п/д № 25 від 20.10.2009р.-17 грн.) і гарантійного внесків (п/д № 27 від 26.10.2009р. - 30000 грн.). 27.10.2009р. за результатами проведеного конкурсу ФОП ОСОБА_1. стала переможцем, у зв'язку з чим, конкурсною комісією повідомлено їй вартість незалежної експертної оцінки об'єкту конкурсу і реквізити організації, що виконала експертизу. 28.10.2009г. згідно виставленого рахунку, позивачем було сплачено 7000 грн. ( п/д № 29 від 28.10.2009 року) за експертну оцінку об'єкту конкурсу. Проте до цих пір з позивачем договір купівлі - продажу даного об'єкту укладений не був. 07.06.2010р. ФОП ОСОБА_1. звернулась до відповідача з листом в якому просила укласти договір купівлі - продажу теплиці з оранжереєю. 23.06.2010р. позивачем отримано відповідь відповідача за вих. № 60/2369 в якій ВАТ «АЗМОЛ»запропонувало ФОП ОСОБА_1. отримати гарантійний внесок у розмірі 30000 грн., так як конкурс по продажу теплиці з оранжереєю був відмінений. Згодом позивачу стало відомо, що 13.11.2009р. конкурсною комісією був прийнятий протокол, згідно якого посилаючись на наказ Фонду державного майна від 12.11.2009 року № 1768, результати конкурсу були відмінені. Позивач вважає, що виходячи із змісту п. 34 Порядку відчуження об'єктів державного майна, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2007р. № 803, комісія по проведенню конкурсу не мала законних підстав відміняти результати проведення конкурсу, так як не було жодних причин для цього та жодного порушення при підготовці та проведенні конкурсу. Тож, позивач просить суд визнати недійсним даний протокол, та вважає, що відповідно до п. 45 зазначеного Порядку, у відповідача виник обов'язок укласти з позивачем договір купівлі-продажу теплиці з оранжереєю, що була об'єктом конкурсу. Просить на підставі ст. ст. 12-16 ЦК України, ст. 207 ГК України, п.п. 24, 34, 45, 50 Порядку відчуження об'єктів державного майна затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2007р. № 803 позов задовольнити.
Відповідач проти позову заперечив, зазначивши, про наступне. 27.10.2009р. дійсно відбувся конкурс з продажу теплиці з оранжереєю. Згідно протоколу про результати проведення конкурсу по продажу теплиці з оранжереєю переможцем визнана Фізична особа - підприємець ОСОБА_1. Але, під час оформлення документів, 12.11.2009 наказом № 1768 Фондом державного майна України, як органом управління ВАТ «Азовські мастила та оливи», у зв'язку зі зміною керівництва, було заборонено вчиняти будь-які дії щодо розпорядження необоротними активами, до яких відносяться і теплиця з оранжереєю, яка входить до статутного капіталу товариства. Згідно з п. 9.2.2. Статуту державний орган приватизації в особі Фонду державного майна України здійснює управління Товариством шляхом прийняття рішень у формі наказів, розпоряджень з питань, що віднесені до компетенції Вищого органу Товариства. Тому, 13.11.2009р. засіданням конкурсної комісії, у зв'язку з виконанням наказу Фонду державного майна України, результати конкурсу від 27.10.2009р. про продажу теплиці з оранжереєю були відмінені. Листом № 60/2369 від 23.06.2010р. Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 була надана відповідь на її запит стосовно продажу цього об'єкту, а також був запрошений розрахунковий рахунок для повернення гарантійного внеску в розмірі 30000 грн. На даний час з боку ФОП ОСОБА_1 ніяких звернень не було, номер розрахункового рахунку також представлений не був. Таким чином, на думку відповідача, підстави для задоволення позовної заяви відсутні. Просить у задоволенні позову відмовити.
Представник третьої особи в судові засідання не з'являвся, витребувані судом документи та пояснення по суті спору не надав.
Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст. 75 ГПК України у відсутність представника третьої особи, за наявними в ній матеріалами, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд
Відкрите акціонерне товариство “Азовські мастила і оливи” засноване згідно з наказом Державного комітету України з нафти і газу № 254 від 19.11.1993р., шляхом перетворення державного підприємства Бердянський дослідний нафтомаслозавод у відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України від 15.06.1993р. № 210 “Про корпоратизацію підприємств” (п. 1.1. Статуту відповідача).
Згідно з п. 4.1. Статуту ВАТ «АЗМОЛ», засновником товариства є держава в особі Державного комітету України з нафти і газу.
Відповідно до п. 3.7. Статуту ВАТ «АЗМОЛ», товариство відповідача, зокрема, має право у встановленому чинним законодавством України порядку продавати, передавати безоплатно, обмінювати, здавати в оренду або в лізинг юридичним та фізичним особам засоби виробництва та інші матеріальні цінності, використовувати та відчужувати їх іншими способами на користь юридичних та фізичних осіб, а також списувати їх з балансу, якщо це не суперечить чинному законодавству України, Статуту та іншім внутрішнім документам товариства.
10.08.2009р. засіданням правління товариства прийнято рішення про відчуження певного майна товариства відповідача, в тому числі, оранжереї теплиці 2002р. забудови. Вказане рішення оформлено протоколом засідання правління ВАТ «АЗМОЛ»від 10.08.2009р.
Засіданням наглядової ради ВАТ «АЗМОЛ»було прийнято рішення про відчуження майна, в тому числі, оранжереї теплиці за ціною не нижче її залишкової вартості та на конкурсних засадах (протокол наглядової ради ВАТ «АЗМОЛ»№ 40 від 18.08.2009р.).
26.10.2009р. ФОП ОСОБА_1 за платіжним дорученням № 27 перерахувала на рахунок ВАТ «АЗМОЛ»грошові кошти в розмірі 30000 грн. в якості гарантійного внеску за участь у конкурсі з продажу теплиці по АДРЕСА_2.
27.10.2009р. відбувся конкурс з продажу теплиці з оранжереєю.
Відповідно до протоколу про проведення конкурсу щодо продажу теплиці з оранжереєю від 27.10.2009р., переможцем конкурсу стала фізична особа -підприємець ОСОБА_1, якою запропоновано ціну 83000 грн.
28.10.2009р. ФОП ОСОБА_1 також здійснила перерахування грошових коштів в сумі 7000 грн. за оцінку ринкової вартості теплиці з оранжереєю (пл. доручення № 29).
Наказом Фонду державного майна України № 1768 від 12.11.2009р. виконання обов'язків голови правління ВАТ «АЗМОЛ»покладено на Бурдуна С.В. (заступника голови правління ВАТ), також наказом йому заборонено вчиняти будь-які дії та приймати рішення щодо розпорядження необоротними активами товариства, встановлення зобов'язань товариства або гарантування зобов'язань третіх осіб без відповідного письмового дозволу ФДМ України.
Також, Наказом Фонду державного майна України № 1826 від 23.11.2009р. виконання обов'язків голови правління ВАТ «АЗМОЛ»покладено на Бурдуна С.В. до прийняття Фондом державного майна України відповідного рішення. Заборонено виконуючому обов'язки голови правління ВАТ «Азовські мастила і оливи»Бурдуну С.В. вчиняти будь-які дії та приймати рішення щодо розпорядження необоротними активами товариства, встановлення зобов'язань товариства або гарантування зобов'язань третіх осіб без відповідного письмового дозволу ФДМ України.
На підставі наказу Фонду державного майна України № 1768 від 12.11.2009р., засіданням конкурсної комісії 13.11.2009р. прийнято рішення про скасування результатів конкурсу від 27.10.2009р. щодо продажу теплиці з оранжереєю, з метою забезпечення збереженості державної власності та заборони її реалізації (протокол засідання конкурсної комісії 13.11.2009р.).
Листом за вих. № 15 від 07.06.2010р. позивач звернувся до підприємства відповідача з проханням забезпечити підготовку документів, що необхідні для нотаріального посвідчення угоди та повідомлення про час та місце її здійснення.
Однак відповідач листом, вих. № 60/2369 від 23.06.2010р. відмовив позивачу в укладенні договору в зв'язку з відміною конкурсу та просив повідомити розрахунковий рахунок позивача на який буде здійснено повернення гарантійного внеску.
Також, листом від 30.09.2010р. позивач звернувся до Фонду державного майна України, в якому просив вирішити спірне питання згідно з вимогами діючого законодавства та спонукати ВАТ «АЗМОЛ»укласти договір купівлі-продажу відповідно до протоколу про проведення конкурсу з продажу теплиці з оранжереєю від 27.10.2009р.
Листом від 27.10.2010р. за вих.. № 10-17-14631 Фонд державного майна України повідомив позивача, зокрема, про те, що питання укладення договору купівлі-продажу теплиці з оранжереєю за результатами конкурсу, який було скасовано, відносяться до питань господарської діяльності товариства, а відповідно до п. 7 Тимчасового положення про Фонд державного майна України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 07.07.2992р. № 2558-ХІІ, Фонд державного майна України не має права втручатися у господарську діяльність підприємств, за винятком випадків, передбачених законодавством України і установчими документами цих підприємств. Тому, як зазначив Фонд державного майна України, спірне питання може бути вирішено у судовому порядку.
Станом на момент розгляду справи, договір купівлі-продажу теплиці з оранжереєю між сторонами не укладено.
Тож, позивач звернувся до суду та просить визнати недійсним протокол засідання конкурсної комісії від 13.11.2009р. недійсним, оскільки останній прийнятий з порушенням норм чинного законодавства та порушує права та охоронювані законом інтереси фізичної особи -підприємця ОСОБА_1.
Оцінивши в сукупності надані сторонами у справі докази в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд приходить до висновку про необхідність припинення провадження у справі в цій частині позовних вимог, виходячи з наступного.
Із змісту протоколу засідання конкурсної комісії від 13.11.2009р., який позивач просить визнати недійсним, слідує, що саме наказ Фонду державного майна України № 1768 від 12.11.2009р. є підставою для скасування результатів конкурсу від 27.10.2009р. з продажу теплиці з оранжереєю.
За змістом статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у статті 16 ЦК України. Одним із таких способів, як вказано у пункті 10 частини 1 статі 16 ЦК України є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Цією нормою також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Частина 2 статті 20 ГК України серед актів, визнання незаконними яких передбачено статтею 16 ЦК України, як спосіб захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів встановлює, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживача.
Тобто, за змістом вказаної норми, господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, у тому числі, актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають, змінюються чи припиняються з прийняттям такого акту.
Суд дійшов до висновку, що оскаржений акт за своїми ознаками до таких актів не відноситься, оскільки не носить характеру обов'язкового до виконання.
У зв'язку з цим, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України провадження у даній справі підлягає припиненню, так як спір такої категорії не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Також, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до п. 9.4.13. Статуту ВАТ «АЗМОЛ», правління товариства підзвітне в своїй діяльності Фонду державного майна України та наглядовій раді товариства та організовує виконання їх рішення.
Однак, у даному випадку наказ Фонду державного майна України № 1768 від 12.11.2009р. в будь-якому разі не може бути підставою для відміни вже проведеного 27.10.2009р. конкурсу (зазначене також стосується і наказу ФДМУ № 1826 від 23.11.2009р.).
Пунктом 34 Порядку відчуження об'єктів державної власності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2007р., визначені певні обставини, які можуть бути підставою для визнання конкурсу таким, що не відбувся , зокрема: 1) у разі відсутності учасників або наявності тільки одного учасника; 2) несплати переможцем аукціону належної суми у повному обсязі на умовах, визначених у договорі купівлі-продажу; 3) порушення умов проведення аукціону відповідно до п. 24 цього порядку; 4) коли після оголошення початкової вартості продажу учасники не висловлюють бажання придбати об'єкт за оголошеною початковою вартістю.
Доказів наявності обставин, перелічених у коментованому пункті Порядку відчуження об'єктів державної власності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2007р., відповідачем суду не надано.
Законодавством не передбачені повноваження конкурсної комісії відміняти або скасовувати вже проведений конкурс з продажу, в тому числі, в зв'язку з виникненням обставин, які визначені відповідачем в протоколі від 13.11.2009р., а саме: наявності наказу Фонду Державного майна України № 1768 від 12.11.2009р.
Крім того, матеріали справи містять копію листа Фонду державного майна України за вих. № 10-17-14631 від 27.10.2009р. в якому зазначається, що питання укладання договору купівлі-продажу теплиці з оранжереєю за результатами конкурсу, який було скасовано, відноситься до питань господарської діяльності товариства, а відповідно до п. 7 Тимчасового положення про Фонд державного майна України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 07.07.1992р. № 2558 -XII, Фонд державного майна України не має втручатися у господарську діяльність підприємства, за винятком випадків, передбачених законодавством України і установчими документами цих підприємств.
Також, позивачем заявлено вимогу про зобов'язання відповідача укласти договір купівлі-продажу теплиці з оранжереєю, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 з ФОП ОСОБА_1
Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги в цій частині такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
В обґрунтування позовних вимог позивачем надано в матеріали справи копію протоколу про проведення конкурсу щодо продажу теплиці з оранжереєю від 27.10.2009р., підписаного усіма членами конкурсної комісії та затвердженого в.о. голови правління підприємства відповідача.
Відповідно до змісту вказаного протоколу позивач є переможцем конкурсу з продажу теплиці з оранжереєю.
Результати конкурсу сторонами не оскаржено та в судовому порядку недійсними не визнано.
Згідно з п. 45 Порядку відчуження об'єктів державної власності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2007р., затверджений протокол є
підставою для укладання впродовж 10 днів договору купівлі-продажу між переможцем аукціону і суб'єктом господарювання. Також зазначеним пунктом Порядку визначені умови на яких укладається договір купівлі-продажу.
В той же час, загальний порядок укладання господарських договорів передбачений ст.181 Господарського кодексу України.
Згідно з приписами цієї статті проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору , у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Частиною 8 цієї статті встановлено, що у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.
Згідно з ч. 3 ст. 184 Господарського кодексу України, укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.
Укладення господарських договорів за рішенням суду регулюється ст. 187 Господарського кодексу України, відповідно до якої судом розглядаються спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, у спорах про спонукання до укладення договору в рішенні необхідно зазначати умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.
Згідно з ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямовані на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Із аналізу перелічених норм законодавства слідує, що обов'язковою умовою укладання господарського договору є одержання проекту стороною, якій іншою стороною запропоновано цей проект.
На підставі викладеного, враховуючи те, що проект договору позивачем на адресу відповідача не направлено і, відповідно, відповідачем - не отриманий, позивачем порушено порядок укладення договорів, передбачений наведеним вище законодавством. Суд вважає, що на час розгляду даної справи відсутні підстави для зобов'язання відповідача до укладення зазначеного в позовній заяві договору купівлі-продажу теплиці з оранжереєю яка, знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
Вирішуючи спір, суд також враховує, що за вимогами пункту 4 частини першої та частини другої статті 84 ГПК України резолютивна частина рішення суду має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог. Висновок не може залежати від настання або ненастання якихось обставин (умовне рішення); в резолютивній частині рішення вказується, зокрема, про зобов'язання сторони виконати відповідні дії, строк виконання цих дій.
Згідно з пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 № 11 “Про судове рішення” резолютивна частина рішення повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні і такі, що випливають з встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог; в ній, зокрема, має бути зазначено, які конкретно дії і на чию користь відповідач повинен вчинити.
У пункті 9 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 10.12.1996 № 02-5/422 “Про судове рішення” також зазначено, що резолютивна частина рішення ні за яких умов не повинна викладатися альтернативно.
Системний аналіз наведених законодавчих приписів, а також правових позицій Пленуму Верховного Суду України та президії Вищого арбітражного суду України свідчить про те, що господарський суд не вправі ухвалювати судове рішення нечіткого, альтернативного характеру, яке допускає його неоднозначне розуміння та можливість вибору самими сторонами у справі, в тому числі, відповідачем, порядку і способу виконання даного рішення; приймати на себе повноваження (права та обов'язки) сторони у справі -позивача, і замість нього визначатися з предметом спору і з тими способами, у які позивач має намір реалізувати свої права.
Таким чином, суд не може у будь-якому разі зобов'язати укласти договір без надання позивачем проекту цього самого договору.
За таких обставин, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача укласти договір купівлі-продажу теплиці з оранжереєю, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, з ФОП ОСОБА_1, задоволенню не підлягають.
Згідно з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 22, 49, 75, п. 1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В частині позовних вимог про визнання недійсним протоколу засідання конкурсної комісії ВАТ “АЗМОЛ” від 13.11.2009р. - провадження у справі припинити.
В частині позовних вимог про зобов'язання Відкритого акціонерного товариства “Азовські мастила і оливи” укласти з Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 договір купівлі-продажу теплиці з оранжереєю, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, - у задоволенні позову відмовити.
Суддя О. С. Боєва
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано у повному обсязі 13.04.2011р.