Запорізької області
08.04.11 Справа № 20/5009/1162/11
Суддя Гандюкова Л.П.
м. Запоріжжя
За позовом: Вознесенської сільської ради Мелітопольского району Запорізької області (72360, Запорізька область, Мелітопольський район, с.Вознесенка, вул.Кірова, 205)
до відповідача: Приватного підприємства “ОСОБА_2” (АДРЕСА_1)
про зобов'язання вчинити дії
Суддя Гандюкова Л.П.
Представники сторін:
від позивача: Гарабажиу О.Т. (сільський голова, рішення №2 від 11.11.2010р.);
від відповідача: ОСОБА_2 (директор, наказ №2/1к від 02.01.2009р.);
Заявлений позов про зобов'язання ПП “ОСОБА_2” надати Вознесенській сільській раді Мелітопольського району Запорізької області документи, які підтверджують понесені ним витрати на виконання робіт по підрядному договору №4 від 09.11.2009р. з Реконструкції глядацького залу будинку культури Вознесенської сільської ради по вул.Чапаєва, 121-в, що включені до Акту приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року від 08.12.2009 року №1, а саме: документи, підтверджуючі ціни на матеріали та обладнання.
Ухвалою господарського суду від 14.03.2011р. порушено провадження у справі №20/5009/1162/11, судове засідання призначено на 30.03.2011р. На підставі ст.77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва до 08.04.2011р.
08.04.2011р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві, які обґрунтовано ст.ст.837, 839 ЦК України, ст.175 ГК України та мотивовані, зокрема, тим що за наслідками ревізії фінансово-господарської діяльності Вознесенської сільської ради контрольно-ревізійною комісією було встановлено порушення при виконанні робіт з реконструкції глядацького залу будинку культури згідно з підрядним договором №4 від 09.11.2009р, а саме: в період з 01.11.2009р. по 31.12.2009р. завищено вартість використаних будівельних матеріалів та обладнання на загальну суму 143 490 грн. з ПДВ. Первинні документи, які б підтверджували ціни на матеріали та обладнання та понесені ПП “ОСОБА_2” витрати, що включені до акту приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року, відповідач надати відмовився. Дану відмову контрольно-ревізійний відділ розцінив як підставу вважати вартість реконструкції вказаного об'єкта завищеною на суму 143 490 грн., про що зазначив в своєму Акті ревізії фінансово-господарської діяльності Вознесенської сільської ради. На підставі викладеного, позивач звернувся з даним позовом та просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідач проти позову заперечив, у своєму відзиві зазначив, що він не підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно з ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки можуть виникати з договорів та інших правочинів, а також безпосередньо з актів цивільного законодавства. Укладений сторонами підрядний договір не містить умов щодо прийняття відповідачем зобов'язань щодо надання документів, що підтверджують понесені ним витрати на виконання робіт за цим договором. Норм закону, або іншого акту цивільного законодавства, з яких випливає обов'язок відповідача передати первинні бухгалтерські документи, позивачем не вказано. Згідно з ст.ст.3, 8, 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, є підставою для бухгалтерського обліку, на якому ґрунтуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Частиною 9 ст.9 цього Закону передбачено можливість вилучення у підприємства копій первинних документів та регістрів обліку лише за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень, передбачених законами. Обов'язковим є складання реєстру документів, що вилучаються в порядку, встановленому законодавством. Вилучення оригіналів таких документів забороняється, крім випадків, передбачених кримінально-процесуальним законом. Таким чином, позивач не має жодних правових підстав вимагати у відповідача первинні бухгалтерські документи. Крім того, документи, що підтверджують витрати на виконання робіт за договором підряду на підприємстві відповідача відсутні у зв'язку з тим, що роботи виконувалися субпідрядником, яким здійснювалися витрати на придбання матеріалів та обладнання. Позивач не конкретизує, які саме документи йому необхідні і що саме відповідач повинен йому надати, у зв'язку з чим виконати таку вимогу також немає можливості. Просить у позові відмовити.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд
09.11.2009р. між Вознесенської сільською радою Мелітопольського району Запорізької області (Замовник, позивач у справі) та Приватним підприємством “ОСОБА_2” (Підрядник, відповідач) було укладено підрядний договір №4 на виконання робіт “Реконструкція глядацького залу будинку культури по вул.Чапаєва, 121-в с.Вознесенка Мелітопольського району Запорізької області”.
Відповідно до умов цього договору Підрядник виконує на свій ризик власними і залученими засобами всі передбачені замовленням роботи з реконструкції в термін: листопад 2009р. -29.12.2009р.
У розділі 2 договору встановлена договірна ціна вартості підрядних робіт: усього 254 884,80 грн., на 2009 рік -170 000 грн. Джерело фінансування: обласний бюджет.
Відповідно до умов розділу 9 договору “Здача і приймання робіт” після виконання всіх передбачених проектом робіт Підрядник здає об'єкт Замовнику в гарантійну експлуатацію за актом. У процесі здачі-приймання об'єкту сторони перевіряють відповідність закінчених робіт умовам цього контракту (п.9.1).
Згідно з п.п.4.1 -4.2 Замовник здійснює на розрахунковий рахунок Підрядника проміжні платежі за виконані роботи на підставі актів КБ-3, КБ-2в. Оплата Підряднику за виконані роботи проводиться при пред'явленні форми КБ-2в, КБ-3. Замовник перераховує Підряднику у формі авансу -30% кошторисної вартості затвердженого сторонами об'єму робіт в сумі 51 000 грн., в т.ч. ПДВ
Матеріали справи свідчать, що 08.12.2009р. сторонами було підписано Акт №1 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року згідно з договором №4 від 09.11.2009р., за яким загальна вартість робіт та витрат склала 170 000 грн. Платіжним дорученням №3 від 13.11.2009р. Вознесенська сільська рада перерахувала на рахунок ПП “ОСОБА_2” обумовлений договором аванс в розмірі 51 000 грн., після підписання Акту виконаних робіт, за платіжним дорученням №4 від 18.12.2009р. суму 119 000 грн., а всього 170 000 грн.
У березні 2011р. року Вознесенська сільська рада звернулася до господарського су з позовом, за яким порушено провадження у даній справі. Мотивуючи свої вимоги, позивач вказує, що відповідно до складеного при перевірці фінансово-господарської діяльності сільської ради з 01.01.2009р. по 31.12.2010р. Контрольно-ревізійним відділом в Мелітопольському районі акту, встановлено завищення на суму 143 490 грн. вартості робіт з реконструкції глядацького залу будинку культури, виконаних за підрядним договором №4 від 09.11.2009р.
Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази і пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню на наступних підставах.
Згідно з ст.4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження.
Позов -це вимога позивача про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права чи охоронюваного законом інтересу, яка здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Предмет позову це матеріально -правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення. Матеріально-правова вимога позивача повинна опиратися на певні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме на підставу позову.
Згідно з ч. 1 ст.1 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи мають право звертатися до господарського суду саме за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно з ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 цього Кодексу встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.
Позивач обрав спосіб захисту своїх прав у судовому порядку шляхом пред'явлення позову про зобов'язання відповідача надати документи, які підтверджують понесені ним витрати на виконання робіт по підрядному договору №4 від 09.11.2009р. з Реконструкції глядацького залу будинку культури, що включені до Акту приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року від 08.12.2009 року №1, а саме: документи, підтверджуючі ціни на матеріали та обладнання.
Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Згідно з ч.1 ст.13, ч.1,2 ст.14 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Зважаючи на обставини, якими мотивовані позовні вимоги, фактично має місце спірне питання щодо фактичної та сплаченої вартості виконаних робіт за підрядним договором, внаслідок чого виникло питання щодо необхідності надання відповідачем первинних документів.
Оскільки сума вартості робіт була перерахована позивачем на виконання укладеного між сторонами підрядного договору, суд враховує наступне.
Відповідно до ч.2 ст.67, ч.4 ст.179 ГК України, ст.ст.6, 627 ЦК України сторони вільні у виборі предмету договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Згідно з ст.ст.626, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 844 ЦК України передбачено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.
Згідно з ст.877 ЦК України, яка регулює взаємовідносини сторін будівельного підряду щодо проектно-кошторисної документації, підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
Позивач обґрунтовує свої вимоги, зокрема, ст.839 ЦК України, відповідно до якої встановлено, що підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.
В акті контрольно-ревізійного відділу, зокрема, було встановлено, що в Акті виконаних підрядних робіт від 08.12.2009р. деякі найменування, вартість та обсяги робіт не відповідають локальному кошторису по розділу 1 “Електропостачання”; в порушення “Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.-1-2000” завищено вартість використаних будівельних матеріалів та обладнання. Документи, які підтверджують понесені витрати, ціни на матеріали ПП “ОСОБА_2” не надані.
У пункті 7.1 підрядного договору №4 від 09.11.2009р. сторони узгодили, що Підрядник має право залучати для виконання спеціальних робіт субпідрядні організації, які мають відповідні ліцензії і базу для їх виконання.
Відповідач пояснив, що роботи на об'єкти здійснювалися субпідрядником. На підтвердження цього суду представлений договір субпідряду №12 від 18.11.2009р. , укладений між ПП “ОСОБА_2” (Генпідрядник) та іншою юридичною особою (Субпідрядник) на виконання робіт з реконструкції того самого об'єкту, що й в підрядному договорі, укладеному між сторонами; строк виконання робіт: 18.11.2009р. -31.12.2009р. (3.1.1.). Згідно з додатковою угодою №1 від 21.12.2009р. до цього договору встановлено, що вартість робіт, що доручаються субпідряднику в 2009 році складає 170 000 з ПДВ. Зазначена сума узгоджена сторонами договору субпідряду в Договірній ціні, довідці форми КБ-3 про вартість виконаних робіт за грудень 2009р., також підписано Акти виконаних робіт за субпідрядним договором на суму 71 000 грн. та 99 000 грн. відповідно. Згідно з платіжними дорученнями №180 від 19.11.2009р. та №201 від 29.12.2009р. ПП “ОСОБА_2” було перераховано субпідряднику загальну суму 170 000 грн. за виконані роботи.
Враховуючи обставини, якими мотивовані позовні вимоги, слід зазначити, зокрема, наступне. У п.п.4.3, 4.5 підрядного договору встановлено, що перераховану суму авансу Підрядник зобов'язаний використати на придбання і поставку необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій виробів. Підрядник протягом 1 місяця після отримання авансу зобов'язаний надати Замовнику інформацію про кількість та ціну придбаних матеріалів з підтвердженням накладними, сертифікатами якості та паспортами, актами виконаних робіт (по формі КБ-2в, КБ-3) і ціною не вище середньостатичної ціни регіону. Замовник має право зменшувати суму перерахування за виконанні роботи на вартість робіт, що виконані з порушенням діючих норм і правил на період до усунення цих порушень.
Згідно з п.п.2.2 -2.4 договірна ціна динамічна, визначена відповідно до проектно-кошторисної документації та державними нормами ДБН.Д.1.1-1-2000 і не може бути відкоригована протягом терміну дії договору. Сторона, яка ініціює перегляд ціни повинна протягом трьох робочих днів письмово повідомити іншу сторону та відкоригувати Договірну ціну. Перегляд договірної ціни обґрунтовується розрахунками і оформлюється сторонами шляхом складення додаткових угод до даного контракту.
Як вбачається зі змісту акту Контрольно-ревізійного відділу, на який посилається позивач, проектна документація по об'єкту “Реконструкція глядацького залу Будинку культури по вул.Чапаєва, 121-в в с.Вознесенка” була затверджена розпорядженням голови Вознесенської сільської ради.
Враховуючи встановлені судом факти, які підтверджується відповідними доказами, наведеними вище, сума 170 000 грн. вартості робіт на 2009 рік була узгоджена сторонами. Розмір даної суми обумовлений в пункті 2.1 договору, закріплений в підписаному сторонами Додатку №4 до договору “План фінансування” та не зважаючи на встановлену умовами договору можливість її динамічності, залишився незмінним в акті приймання виконаних робіт №1 за грудень 2009 рік після їх остаточного завершення.
Згідно з ст.882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Як встановлено судом, Акт №1 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009р. підписаний обома сторонами без зауважень. Спору у зв'язку з відмовою однієї із сторін підписати цей акт не виникало.
Разом з тим, передбачений п.4.3 обов'язок підрядника на протязі 1 місяця після отримання авансу надати інформацію про кількість та ціну придбаних матеріалів з підтвердженням накладними, сертифікатами якості та паспортами і ціною не вище середньостатистичної ціни регіону відповідачем не виконано.
Як вбачається із договору підряду №4 від 09.11.2009р., який вказаний у підставі позову, він діяв до 31.12.2009р.
Приписами ч.1 ст.14 ЦК України встановлено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
Згідно з ч.ч.1,4 ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало під час дії договору.
Оскільки строк договору закінчився, позивачем не доведено, що на цей час він має право вимагати виконання обов'язку щодо надання документів . Крім того, ні у п.4.3, ні в позовній заяві не конкретизовано, які саме документи повинен передати підрядник (найменування документа, стосовно якого саме матеріалу та обладнання, в якій кількості), тобто документи не мають індивідуальних ознак.
Крім того, виходячи з системного аналізу змісту ст.ст.631, 849, 852, 883 ЦК України та ст.ст. 320, 332 ГК України, у разі невиконання або неналежного виконання підрядником обов'язків за договором підряду замовник (у даному випадку позивач) має право вимагати відшкодування збитків, які є правовим наслідком порушення зобов'язання, одним із видів відповідальності.
Вирішуючи спір, суд враховує, що відповідно до ст.20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд. Згідно з ст.22 ГПК України зміна предмету або підстав позову є правом позивача.
Згідно з пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 № 11 “Про судове рішення” резолютивна частина рішення повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні і такі, що випливають з встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог; в ній, зокрема, має бути зазначено, які конкретно дії і на чию користь відповідач повинен вчинити.
У пункті 9 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 10.12.1996 № 02-5/422 “Про судове рішення” також зазначено, що резолютивна частина рішення ні за яких умов не повинна викладатися альтернативно.
Системний аналіз наведених законодавчих приписів, а також правових позицій Пленуму Верховного Суду України та президії Вищого арбітражного суду України свідчить про те, що господарський суд не вправі: ухвалювати судове рішення нечіткого, альтернативного характеру, яке допускає його неоднозначне розуміння та можливість вибору самими сторонами у справі, в тому числі відповідачем, порядку і способу виконання даного рішення; перебирати на себе повноваження (права та обов'язки) сторони у справі -позивача і замість нього визначатися з предметом спору і з тими способами, у які позивач має намір реалізувати свої права.
Відповідно до приписів ст.ст.4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Позивачем не доведено факту порушення відповідачем його оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, які підлягали б захисту у обраний ним спосіб.
Отже, позовні вимоги є необґрунтованими, недоведеними, тому у задоволенні позову по даному предмету спору відмовляється повністю.
Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
Враховуючи, що позивачем надано дві квитанції про сплату державного мита в розмірі, встановленому для позовних заяв немайнового характеру, суд вважає за необхідне на підставі ст.47 ГПК України, ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” видати позивачу довідку про повернення із державного бюджету суми 85 грн., помилково сплачених за квитанцією №012402981 від 10.03.2011р.
Керуючись ст. ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Видати Вознесенській сільській раді Мелітопольского району Запорізької області (72360, Запорізька область, Мелітопольський район, с.Вознесенка, вул.Кірова, 205, код ЄДРПОУ 04352701) довідку на повернення із державного бюджету суми 85 грн. державного мита, зайво сплаченого за квитанцією №012402981 від 10.03.2011р.
Суддя Л.П.Гандюкова
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Повне рішення підписано 13.04.2011 р.