Запорізької області
04.04.11 Справа № 22/5009/685/11
Суддя Ярешко О.В.
за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерного комерційного банку “Індустріалбанк” (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 39 д) в особі Відділення № 1 АКБ “Індустріалбанк” у м. Севастополь (99059, м. Севастополь, пр. Героїв Сталінграду, буд. 63)
до відповідача Приватного акціонерного товариства “Страхова група “ТАС” (03062, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 65) в особі Запорізької регіональної дирекції приватного акціонерного товариства “Страхова група “ТАС” (69000, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, буд. 5)
про стягнення 5 970,79 грн.
Суддя Ярешко О.В.
За участю представників:
від позивача: Демченко В.Л., довіреність № 83 від 16.06.2010р.
від відповідача: Михальчевська Т.М., довіреність № ГО-10/270 від 24.12.2010р.
14.02.2011р. до господарського суду Запорізької області звернулось Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк “Індустріалбанк”, м. Запоріжжя в особі Відділення № 1 АКБ “Індустріалбанк” у м. Севастополь, м. Севастополь з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства “Страхова група “ТАС”, м. Київ в особі Запорізької регіональної дирекції приватного акціонерного товариства “Страхова група “ТАС”, м. Запоріжжя про стягнення 5 678,27 грн. страхового відшкодування, 292,52 грн. 3% річних, всього 5 970,79 грн.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.02.2011р. порушено провадження у справі № 22/5009/685/11, судове засідання призначено на 10.03.2011р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для розгляду справи.
Ухвалою суду від 10.03.2011р., з метою витребування доказів на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 04.04.2011р.
Позивач підтримує позовні вимоги, обґрунтовує їх ст. ст. 526, 629, 988 Цивільного кодексу України та ст. ст. 6, 20 Закону України “Про страхування” та просить позов задовольнити, в обґрунтування вимог зазначив, що 01.09.2006р. між позивачем та відповідачем був укладений договір № 0285360800 страхування кредитного портфелю банка (далі -договір страхування). Умовами договору страхування визначено, що предметом договору є страхування ризиків позивача, пов'язаних з невиконанням/неналежним виконанням фізичними особами (позичальниками) своїх договірних зобов'язань за договорами кредитними укладеними між позивачем та позичальниками (загальна кількість таких угод не обмежена) та зазначеними в реєстрі кредитних угод -п. 4.1. договору страхування. Об'єктом страхування є майнові інтереси позивача, пов'язані з матеріальними збитками внаслідок повного або часткового неповернення позичальником суми кредиту та/або відсотків за користування кредитом та комісій за управління кредитом на умовах позивача, у відповідності з договором кредитним укладеним між позичальником та позивачем, згідно з «Правилами кредитування фізичних осіб на споживчі цілі (крім кредитування в межах карткових проектів) АКБ «Індустріалбанк», затверджених Протоколом Правління від 05.07.2006р. (п. 4.4. договору страхування), а згідно додаткової угоди № 1 від 24.01.2007р. до договору страхування -згідно з «Правилами кредитування фізичних осіб на споживчі цілі в межах карткових проектів»АКБ «Індустріалбанк»затверджених Протоколом Правління від 07.06.2006р. зі змінами, «Правилами кредитування фізичних осіб на придбання товарів тривалого використання та послуг (нова редакція)», затверджених Протоколом Правління від 10.07.2006р. зі змінами, п. 4.4. договору страхування. Застрахованими є договори кредитні, надалі -кредитні угоди, укладені між позивачем та позичальниками та зазначені в реєстрі кредитних угод (п.п. 4.5.,4.6. договору страхування). Страхова сума визначається в розмірі суми кредиту, відсотків за користування кредитом та комісій за управління кредитом на підставі конкретних кредитних угод, згідно реєстру кредитних угод, наведених в додатку № 1 до договору (п.5.1. договору страхування). Страховим випадком є невиконання або часткове невиконання позичальником своїх зобов'язань по поверненню суми кредиту та/або відсотків за користування кредитом та комісій за управління кредитом в строки та на умовах, що передбачені в конкретній кредитній угоді, внаслідок смерті або неплатоспроможності позичальника (п. 6.1. договору страхування). Під неплатоспроможністю позичальника розуміється наявність факту прострочення виконання позичальником своїх зобов'язань по поверненню суми кредиту та/або відсотків за користування кредитом та комісій за управління кредитом на протязі більш ніж 30 календарних днів з моменту настання обов'язку щодо сплати відповідно до умов кредитної угоди (п. 6.1. договору страхування). Відповідальність відповідача за кожною кредитною угодою діє з моменту отримання страхового платежу (від позивача) за реєстром кредитних угод і до повного погашення позичальниками заборгованості по кредитним угодам, зазначеним в реєстрах (п. 8.2. договору страхування). Крім того, договором страхування визначено наступні умови щодо порядку виплати страхового відшкодування: розмір страхового відшкодування -це прострочена сума заборгованості позичальника по кредитній угоді, в розмірі суми кредиту та відсотків за користування кредитом, комісії за управління кредитом на підставі умов конкретної угоди на дату настання страхового випадку (п. 11.1.3. договору страхування). У разі звернення позивача другий раз поспіль для виплати страхового відшкодування -розмір страхового відшкодування визначається як загальна заборгованість позичальника по кредитній угоді, в розмірі суми кредиту, відсотків за користування кредитом та комісії за управління кредитом на підставі умов конкретної кредитної угоди на дату настання страхового випадку (п. 11.1.4. договору страхування).
21.06.2007р. між позивачем та Боднарюк (після одруження Шевченко) Ольгою Василівною (надалі -позичальник) був укладений договір № КР/0141/161/07 (надалі -кредитний договір), за яким позивач надав позичальнику кредит у розмірі 10 000 грн. з 21.06.2007р. по 20.06.2010р. зі сплатою 9% річних. Фінансові ризики, які виникають з кредитного договору, були застраховані позивачем за зазначеним договором страхування. За кредитним договором позивачем був підписаний та надісланий до відповідача і підписаний останнім реєстр кредитних договорів від 06.07.2007р. та позивачем був сплачений страховий внесок відповідно до порядку та в строки згідно п. 7.2. договору страхування, що підтверджується меморіальним ордером № 442_28 від 09.07.2007р. У зв'язку з невиконанням позичальником своїх зобов'язань по кредитному договору в частині неповернення суми кредиту, сплати відсотків та комісій, позивачем відповідно до умов п. 10.3.6. договору страхування було направлене відповідачу повідомлення за вих. № 280 від 10.03.2009р. про затримку виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором. 27.03.2009 року у зв'язку з неплатоспроможністю позичальника за договором страхування настав страховий випадок. Після настання страхового випадку, відповідно до вимог вищезазначеного договору страхування (п. 11.1., п. 11.1.3) та в строк, встановлений договором страхування (п. 11.1.1), 02.04.2009 року позивачем була надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення заява № 361 про страхове відшкодування в розмірі 414,54 грн., у тому числі 277,35 грн. - сума кредиту; 37,19 грн. - сума відсотків; 100,00 грн. - сума комісії, до якої були додані всі документи, які свідчать про настання страхового випадку і про розмір збитку. Відповідно до відмітки у повідомленні про вручення поштового відправлення вищезазначені документи були отримані відповідачем 03.04.2009 року. Таким чином, позивачем в повному обсязі виконані всі умови договору страхування. 05.05.2009 року відповідно до вимог договору страхування (п.11.1.4) в строк, встановлений договором страхування ( п.11.1.1), позивач другий раз поспіль звернувся до відповідача про виплату страхового відшкодування з заявою № 553 від 05.05.2009 року про виплату страхового відшкодування (дата настання страхового випадку 27.04.2009 року), до якої були додані всі документи, які свідчать про настання страхового випадку і про розмір збитку. Відповідно до відмітки у повідомленні про вручення поштового відправлення вищезазначені документи були отримані відповідачем 08.05.2009р., отже позивачем в повному обсязі виконані всі умови договору страхування. Розмір страхового відшкодування відповідно до п. 11.1.4. становить 5 263,73 грн., що складається з: 4721,75 грн. - сума кредиту, 141,98 грн. - сума відсотків, 400,00 грн. - сума несплаченої комісії за користування кредитом. Відповідно до п. 10.6.2. договору страхування страховик несе фінансову відповідальність по договору страхування в межах обумовленої в ньому страхової суми (згідно реєстрів). Згідно реєстру кредитних договорів від 06.07.2007р. страхова сума по фінансовим ризикам за кредитним договором складає -10 670,00 грн. Загальна сума вимог позивача за двома страховими випадками складає 5 678,27 грн. Таким чином, вимоги позивача не перевищують розміру страхової суми, в межах якої відповідач несе фінансову відповідальність по договору страхування.
Відповідно до п. 11.1.6. договору страхування страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування протягом десяти робочих днів від дня отримання всіх зазначених в договорі страхування документів. Таким чином, відповідач повинен був сплатити позивачу страхове відшкодування у розмірі 414,54 грн. відповідно до заяви про страхове відшкодування № 361 від 31.03.2009р. не пізніше 17.04.2009р. та страхове відшкодування у розмірі 5 263,73 грн. відповідно до заяви про страхове відшкодування № 553 від 05.05.2009р. не пізніше 25.05.2009р. Однак, 02.09.2009р. позивачем був отриманий лист від відповідача за № 674 від 31.08.2009р. та 07.09.2009р. лист за № 692 від 03.09.2009р. згідно яких відповідач, посилаючись на п.п. 10.4.1., 10.4.4., 10.4 договору страхування та п. 3 ст. 26 Закону України «Про страхування»відмовив у виплаті страхових відшкодувань. На підставі вищенаведеного, позивач просить стягнути з відповідача 5 678,27 грн. страхового відшкодування, 292,52 грн. 3% річних, всього 5 970,79 грн.
Відповідач проти позову заперечив та зазначив наступне. Кредитний договір № КР/0141/161/07 від 21.06.2007р. був укладений між позивачем та ОСОБА_1 (позичальником) на підставі довідки № 11 від 14.06.2007р. про доходи, виданої ПП «АС-Трон», відповідно до якої визначено, що з грудня 2006р. по травень 2007р. ОСОБА_1. отримала доход на загальну суму 12 679,95 грн. Об'єктом страхування, як зазначено в п. 4.4. договору страхування, є майнові інтереси страхувальника (позивача), пов'язані з матеріальними збитками внаслідок повного або часткового неповернення позичальником суми кредиту та/або відсотків за користування кредитом на умовах страхувальника у відповідності з кредитним договором, укладеним між позичальником та страхувальником, згідно з Правилами кредитування фізичних осіб на споживчі цілі АКБ «Індустріалбанк». Відповідно до п. 2.1. зазначених Правил (які діяли на момент видачі кредиту ОСОБА_1.), затверджених Протоколом Правління від 05.07.2006р., кредити надаються повнолітнім і дієздатним фізичним особам -громадянам України, які відповідають наступним вимогам: мають постійне місце проживання і основне місце роботи в регіоні, який обслуговується банком; вік позичальника на момент закінчення строку дії кредитного договору не повинен перевищувати для чоловіків -60 років, для жінок - 55 років; мають стабільні і документально підтверджені джерела доходів за останні 6 місяців та які дозволяють забезпечити своєчасне виконання умов кредитного договору. Відповідно до п. 5.5. вищезазначених Правил, передбачений обов'язок банку, при оформленні та видачі кредиту, протягом одного робочого дня перевіряти достовірність відомостей, наданих позичальником, репутацію позичальника, та підготувати письмовий висновок у формі Протоколу узгодження. Як зазначає відповідач, позивачем не надано жодних доказів виконання п. 5.5. Правил кредитування. У відповідності до п. 10.4.1. договору страхування, відповідач має право перевіряти інформацію, яку повідомив страхувальник, та виконання страхувальником умов договору (достовірність подання звітної інформації), а також у відповідності до ч. 4 ст. 25 Закону України «Про страхування», передбачено право відповідача з'ясовувати обставини настання страхового випадку. В результаті проведеного розслідування та перевірки даних, відповідачем було встановлено, що довідка № 11 від 14.06.2007р. про доходи є сфальсифікованою, а саме, відповідно до відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб Державної податкової адміністрації України, ОСОБА_1. за період з грудня 2006р. по травень 2007р. насправді не отримувала доходи від ПП «АС-Трон». Як зазначив відповідач, дані обставини підтверджують те, що службою безпеки банку не здійснено перевірки достовірності відомостей наданих позичальником не здійснено дзвінків до посадових осіб ПП «АС-Трон», що дало б змогу перевірити дійсність виданої довідки №11 від 14.06.2007 р. про доходи. Таким чином, при видачі кредиту, позивачем, у порушення п. 5.5. Правил кредитування АКБ "Індустріалбанк", а також п. 4.4 договору страхування (в частині укладання Кредитного договору у відповідності дотримання банком вимог Правилами кредитування), не перевірено, платоспроможність позичальника, не з'ясовано правомірність видачі довідки №11 від 14.06.2007 р про доходи ОСОБА_1. виданої ПП «АС-Трон», а також не перевірено достовірність наведених у наданій довідці № 11 від 14.06.2007 про доходи позичальника за останні 6-місяців, які дозволяли б забезпечити своєчасне виконання умов кредитного договору, тому що позичальник не маючи стабільних доходів фактично заздалегідь не міг виконувати свої кредитні зобов'язання. За таких обставин, як вважає відповідач, наступають наслідки, передбачені п. 6.3, п. 10.4.4 договору страхування, п. 1 ч. 2 ст. 29 Закону України "Про страхування", відповідно до яких, договір страхування у частині страхового захисту кредитного боргу ОСОБА_1. є недійсним, а тому страхове відшкодування не виплачується. Відповідно до п. 6.3 договору страхування, встановлено, що не підлягають відшкодуванню збитки, що стались внаслідок, у тому числі: невиконання позивачем взятих на себе зобов'язань за цим договором; порушення позивачем вимог Правил кредитування фізичних осіб на споживчі цілі АКБ "Індустріалбанк", затверджених Протоколом Правління від 05.07.2006 р.; подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку. Згідно із п. 10.4.4. договору страхування, причиною відмови у виплаті страхового відшкодування є порушення позивачем умов договору і взятих на себе зобов'язань. На підставі вищенаведеного, відповідач просить відмовити у задоволенні позовної заяви.
З цього приводу позивач зазначив, що відповідно до пункту 4.1. Правил кредитування фізичних осіб на споживчі цілі в АКБ «Індустріалбанк», затверджених протоколом Правління від 05.07.2006 року встановлений перелік обов'язкових документів, що необхідні для отримання кредиту. Серед них: заява-анкета позичальника на отримання кредиту, документи для ідентифікації позичальника: паспорт громадянина України, документ, виданий органом державної податкової служби України, що засвідчує присвоєння фізичній особі ідентифікаційного номеру, документи для підтвердження своїх доходів (для позичальників, що отримують дохід як наймані працівники - довідка з місця роботи із зазначенням посади, нарахованого та/або фактично отриманого доходу (за вирахуванням податків) протягом 6-ти останніх місяців з помісячною розбивкою). Істотним фактом, який має значення при оформленні пакету документів на отримання кредиту є заповнення позичальником заяви-анкети на отримання кредиту, в якій позичальник вказує всю необхідну інформацію про себе (тобто надає позивачу відомості), підтверджує своїм підписом їх достовірність та попереджається про юридичну відповідальність за надання недостовірної інформації/відомостей. Достовірність інформації/відомостей, які надаються позичальником та вказуються ним у заяві-анкеті перевіряється працівником служби безпеки позивача (пункт 5.5. Правил кредитування) на підставі документів для ідентифікації позичальника: а саме: особа позичальника підтверджується паспортом громадянина України; присвоєння позичальнику індивідуального податкового номеру - підтверджується довідкою про присвоєння ІПН. З оригіналів цих документів працівник банку (позивача) робить фотокопії та засвідчує їх як такі, що відповідають оригіналу; документальне підтвердження стабільних джерел доходів (розмір яких сам позичальник вказує в заяві-анкеті) здійснюється на підставі оригіналу довідки про доходи за останні шість місяців. Працівник служби безпеки позивача протягом одного дня (п. 5.5. Правил) перевіряє достовірність відомостей, наданих позичальником (вказаних ним у заяві-анкеті), зокрема щодо доходів позичальника -шляхом порівняння розміру середньомісячних доходів, які зазначаються позичальником у заяві-анкеті з даними, які містяться у довідці про доходи та готує письмовий висновок у формі Протоколу узгодження (Додаток № 6 до Переліку), частина третя - "Служба безпеки". Також позивач зазначив, що Правила кредитування не зобов'язують працівників служби безпеки позивача перевіряти достовірність відомостей, які надаються підприємством - роботодавцем. Відповідальність за достовірність відомостей, що містяться в довідці про доходи несе керівник і головний бухгалтер, що підтверджують своїм підписом і печаткою, та відомості, які вказані в довідці про доходи надаються підприємством (роботодавцем), а не позичальником. Будь-якої іншої обов'язкової процедури перевірки наданої позичальником інформації Правила кредитування фізичних осіб на споживчі цілі не встановлюють. Щодо посилання відповідача на те, що довідка №11 від 14.06.2007 року про доходи є сфальсифікованою, позивач зазначив, що неподання податковим агентом податкового розрахунку утриманих доходів свідчить про порушення норм податкового законодавства і достовірно не підтверджує, що найманий працівник (позичальник) не мав доходів. Таким чином, відсутність інформації в базі даних ДПІ не доводить відсутність доходів працівників (позичальників) і не спростовує відомості, що містяться у довідці, а вказує лише на неподання податкової звітності працедавцями позичальників.
За клопотанням представників сторін судовий процес вівся без застосування засобів технічної фіксації.
Розгляд справи закінчено 04.04.2011р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд
01.09.2006р. АКБ «Індустріалбанк»(правонаступником якого згідно п. 1.3. Статуту в редакції 2009 року зареєстрованої за № 11031050024002044 є Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк “Індустріалбанк) (надалі -страхувальник) та Приватне акціонерне товариство “Страхова група “ТАС” (попереднє найменування Закрите акціонерне товариство «Страхова Група «ТАС» відповідно до п. 1.1. Статуту в редакції 2010р. зареєстрованої за № 10721050120000857) уклали договір № 0285360800 страхування кредитного портфелю Банку (надалі -договір страхування).
Відповідно до ст. 16 Закону України “Про страхування” № 85/96-ВР від 07.03.1996р., договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Пунктом 4.1. договору страхування передбачено, що предметом цього договору страхування є страхування ризиків страхувальника, пов'язаних з невиконанням (неналежним виконанням) фізичними особами (далі -позичальники) своїх договірних зобов'язань за договорами кредитними, укладеними між страхувальником та позичальниками (загальна кількість таких угод не обмежена) та зазначеними в реєстрі кредитних угод (додаток 1 до цього договору).
Відповідно до п. 4.2. договору страхування, цей договір розповсюджується на кредитні угоди, укладені після набрання чинності цим договором.
Згідно із п. 4.4. договору страхування в редакції додаткової угоди № 1 від 24.01.2007р., об'єкт страхування -майнові інтереси страхувальника (кредитора), пов'язані з матеріальними збитками внаслідок повного або часткового неповернення позичальником суми кредиту та/або відсотків за користування кредитом та комісій за управління кредитом на умовах страхувальника (кредитора) у відповідності з договором кредитним, укладеним між позичальником та страхувальником, згідно з “Правилами кредитування фізичних осіб на споживчі цілі (крім кредитування в межах карткових проектів) АКБ “Індустріалбанк”, затверджених Протоколом Правління від 05.07.2006р. зі змінами, «Правилами кредитування фізичних осіб на споживчі цілі в межах карткових проектів» АКБ «Індустріалбанк», затверджених Протоколом Правління від 07.06.2006р. зі змінами, «Правилами кредитування фізичних осіб на придбання товарів тривалого використання та послуг (нова редакція)», затверджених Протоколом Правління від 10.07.2006р. зі змінами.
У пункті 5.1. договору страхування, в редакції додаткової угоди № 4 від 01.11.2007р. передбачено, що страхова сума за кожною конкретною угодою визначається в наступному порядку: в перший рік дії кредитної угоди - у розмірі 100% суми кредиту та суми відсотків за користування кредитом та суми комісій за відповідною угодою; на другий та кожний наступний рік дії кредитної угоди -у розмірі суми непогашеного кредиту на початок другого і кожного наступного років дії кредитної угоди та суми відсотків за користування кредитом та суми комісій за відповідною угодою. Страхова сума за кожною конкретною угодою зазначається в реєстрах кредитних угод.
Приписами пункту 6.1. договору страхування передбачено, що страховим випадком є невиконання або часткове невиконання позичальником своїх зобов'язань по поверненню суми кредиту та/або відсотків за користування кредитом та комісій за управління кредитом в строки та на умовах, що передбачені в конкретній кредитній угоді, внаслідок смерті або неплатоспроможності позичальника.
Під неплатоспроможністю позичальника сторони розуміють наявність факту прострочення виконання позичальником своїх зобов'язань по поверненню суми кредиту та/або відсотків за користування кредитом та комісій за управління кредитом на протязі більш ніж 30 календарних днів з моменту настання обов'язку щодо сплати відповідно до умов кредитної угоди.
Пунктом 10.5.3. договору страхування передбачено, що відповідач зобов'язаний в повній мірі, відповідно до визначених у п.11 цього договору страхування і Правилами та чинним законодавством України умов, провести виплату страхового відшкодування.
21.06.2007р. позивач (надалі -банк) та Боднарюк Ольга Василівна (надалі -позичальник) уклали договір кредитний № КР/0141/161/07 (надалі -кредитний договір).
Відповідно до п. 1.1. кредитного договору, банк надає позичальнику у користування кредитні кошти (далі -кредит) в розмірі 10 000,00 грн. у порядку передбаченому п. 3.1 цього договору, строком з 21.06.2007р. по 20.06.2010р. включно, на споживчі цілі зі сплатою за користування кредитними коштами з розрахунку 9% річних, якщо інше не передбачено особливими умовами цього договору. Даний кредитний договір був включений до реєстру кредитних договорів (додаток № 1 до договору № 0285360800 страхування кредитного портфелю Банку від 01.09.2006р.)
У зв'язку з невиконанням позичальником своїх зобов'язань по кредитному договору в частині неповернення суми кредиту, сплати відсотків та комісій, позивачем було направлене відповідачу повідомлення за вих. № 280 від 10.03.2009р. про затримку виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором.
27.03.2009 року у зв'язку з неплатоспроможністю позичальника за договором страхування настав страховий випадок. Після чого, 02.04.2009 року позивачем була надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення заява № 361 від 31.03.2009р. про страхове відшкодування в розмірі 414,54 грн., у тому числі 277,35 грн. - сума кредиту; 37,19 грн. - сума відсотків; 100,00 грн. - сума комісії, до якої були додані всі документи, які свідчать про настання страхового випадку і про розмір збитку. Відповідно до відмітки у повідомленні про вручення поштового відправлення вищезазначені документи були отримані відповідачем 03.04.2009р.
05.05.2009р. позивач надіслав відповідачу заяву про страхове відшкодування № 553 від 05.05.2009р. в розмірі 5 263,73 грн., з яких 4 721,75 грн. сума кредиту, 141,98 грн. сума відсотків, 400,00 грн. сума комісії з усіма документами, які свідчать про настання страхового випадку і про розмір збитку, у зв'язку з настанням дати страхового випадку - 27.04.2009р. Зазначена заява була отримана відповідачем 08.05.2009р.
Отже, загальна сума страхового відшкодування за договором страхування складає 5 678,27 грн.
Відповідач проти розрахунків позивача розмірів страхових відшкодувань не заперечив.
Відповідно до пункту 10.6.2. договору страхування, страховик несе фінансову відповідальність по договору страхування в межах обумовленої в ньому страхової суми (згідно Реєстрів).
Згідно реєстру кредитних договорів (додаток № 1 до договору № 0285360800 страхування кредитного портфелю Банку від 01.09.2006р.) страхова сума по фінансовим ризикам за кредитним договором складає 10 670,00 грн.
Пунктом 11.1.6. договору страхування передбачено, що після отримання заяви страхувальника про страховий випадок, страховик зобов'язаний:
а) з'ясувати обставини страхового випадку, скласти страховий акт та визначити розмір своєї відповідальності та розміру збитку;
б) зробити розрахунок суми страхового відшкодування;
в) виплатити страхове відшкодування протягом десяти робочих днів від дня отримання всіх документів, перелічених у п.11.1.3., п.11.1.4. цього договору, залишаючи за собою право затримати виплату в разі особливо складних обставин страхового випадку, за письмовою згодою з страхувальником, але в будь якому разі не більш, ніж на 2 місяці.
Відповідач всупереч умовам договору виплату страхового відшкодування в сумі 5 678,27 грн. не здійснив.
Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню на таких підставах.
Статтею 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтями 11, 509 ЦК України передбачено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.
Приписами ст. 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 988 ЦК України, страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Статтею 25 Закону України «Про страхування»передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Відповідач в судовому засіданні 04.04.2011р. поставив у провину позивача невиконання позивачем п. 5.5. Правил кредитування фізичних осіб на споживчі цілі АКБ «Індустріалбанк», затверджених Протоколом Правління від 05.07.2006р., яким передбачено, що працівник служби безпеки банку протягом одного робочого дня перевіряє достовірність відомостей, наданих позичальником, репутацію позичальника та готує письмовий висновок у формі Протоколу узгодження, який направляється працівнику фронт-офісу, а саме, що позивачем не було складено Протокол узгодження.
Таке твердження відповідача не відповідає дійсності. Оскільки, позивачем надано Протокол узгодження про надання кредиту від 21.06.2007р., в якому зазначено, що дійсність наданих документів та ділову репутацію позичальника службою безпеки перевірено, а також зазначено, що кредитний підрозділ, служба безпеки, юридичний підрозділ та кредитний контролер вважають за можливе, надати ОСОБА_1. кредит (копія долучена до матеріалів справи).
Заперечень або зауважень щодо наданого позивачем Протоколу узгодження відповідач не заявив.
Заперечення відповідача, щодо того, що довідка № 11 від 14.06.2007 р. про доходи ОСОБА_1. є сфальсифікованою, оскільки відповідно до відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб Державної податкової адміністрації України ОСОБА_1. за період з грудня 2006 р. по травень 2007 року насправді не отримував доходи від ПП «АС-Трон»є також необґрунтованими на підставі наступного.
Згідно ст. 8 Закону України “Про Державний реєстр фізичних осіб -платників податків та інших обов'язкових платежів” (діяв на момент нібито отримання відповідачем відповідної інформації) відомості з Державного реєстру є інформацією з обмеженим доступом і надаються іншим державним органам відповідно до чинного законодавства.
Більш того, відповідачем не надано жодних документальних доказів для підтвердження вищезазначених обставин.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Інформація з бази даних ДПІ не може бути доказами отримання/неотримання заробітної плати та інших доходів виходячи з наступного:
Згідно до ст. 1 Закону України “Про Державний реєстр фізичних осіб -платників податків та інших обов'язкових платежів” (діяв на момент нібито отримання відповідачем відповідної інформації), Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів - це автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов'язані сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі до бюджетів та внески до державних цільових фондів у порядку і на умовах, що визначаються законодавчими актами України.
У відповідності до ст. 2 зазначеного Закону, створення Державного реєстру забезпечує: повний облік фізичних осіб, які сплачують податки та інші обов'язкові платежі, з однозначною їх ідентифікацією; організацію автоматизованої обробки інформації про сплату податків та інших обов'язкових платежів фізичними особами в режимі комп'ютерної мережі; взаємодію державних податкових інспекцій з метою забезпечення контролю за правильністю та своєчасністю сплати податків та інших обов'язкових платежів фізичними особами; організацію нормативно-довідкової інформації для взаємодії державних податкових інспекцій з іншими державними органами; розвиток вітчизняного математичного забезпечення, засобів зв'язку та обчислювальної техніки.
Тобто, зазначений Державний реєстр не може достовірно підтверджувати інформацію про отримання або неотримання позичальниками доходів, наприклад, у вигляді заробітної плати.
Судом встановлено, що відповідач в установлений договором строк, не здійснив виплату страхового відшкодування, чим порушив свої договірні зобов'язання. Доказів виплати страхового відшкодування відповідач суду не надав.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги про стягнення з відповідача 5 678,27 грн. страхового відшкодування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 292,52 грн. 3% річних.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом перевірено правильність нарахування 3% річних та встановлено, що вимоги в цій частині є законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню судом.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 25 Закону України «Про страхування», ст. 193 ГК України, ст., ст. 525, 526, 625, 629, 979, 988 ЦК України, ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Страхова група “ТАС” (03062, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 65, код ЄДРПОУ 30115243) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного комерційного банку “Індустріалбанк” (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 39 д, код ЄДРПОУ 13857564) 5 678 (п'ять тисяч шістсот сімдесят вісім) грн. 27 коп. страхового відшкодування, 292 (двісті дев'яносто дві) грн. 52 коп. 3% річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя О.В. Ярешко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.
Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 11.04.2011р.