Справа № 2-а-1068/11
31 березня 2011 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Новака А.В.,
при секретарі Харенко А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії як дитині війни,-
15.02.2011 позивач звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії як дитині війни.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, щовідповідно до ст. 1 Закону України від 18.11.2004 «Про соціальний захист дітей війни»вона є особою, що належить до соціальної категорії громадян «Діти війни».
Відповідно до ст. 6 цього Закону з 01.01.2006 Пенсійний фонд України повинен був нараховувати та виплачувати йому щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. В зв'язку з тим, що дія вказаної статті неодноразово зупинялась, вказане підвищення тривалий час виплачується не в повному обсязі. Рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/07 від 09.07.2007, № 10-рп/2008 від 22.05.2008, всі ті зміни, які відбувались щодо ст. 6 Закону, визнано такими, що не відповідають вимогам Конституції України.
Вважає, що в результаті прийняття органом державної влади нормативно-правових актів, що були визнані незаконними і скасовані, порушено його право.
Оскільки, його звернення до відповідача про здійснення перерахунку та виплати недоплаченого щомісячного підвищення до пенсії, починаючи з 01.01.2006, залишено без задоволення, просив суд визнати дії відповідача протиправними та зобов'язати перерахувати і виплатити йому в повному обсязі недоплачене щомісячне підвищення до пенсії, як дитині війни, виходячи із розміру 30% від мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2006 по 31.12.2010 з урахуванням проведених виплат.
Ухвалою суду від 16.02.2011 позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання дій відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату йому пенсії як дитині війни за період часу з 01.07.2007 по 13.08.2010 залишено без розгляду.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надіслав до суду заперечення проти позову із заявою про розгляд справи у його. Проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що заявлені позивачем вимоги є необгрунтованими та не містять посилань на будь-які норми законодавства.
Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так, правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються ст.ст. 2, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 у справі №1-29/2007 № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян), рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 № 10-рп-2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Держаний бюджет України), ст. 17 Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини».
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 і має правовий статус дитини війни (а.с. 6-7).
Відповідно до ст. 6 Закону України від 18.11.2004 № 2195-4 «Про соціальний захист дітей війни», що набрав чинності 01.01.2006, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Судом встановлено, що позивачу вказане підвищення з дня призначення пенсії виплачувалося не в повному обсязі.
Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
З позовом до суду ОСОБА_2 звернувся 15.02.2011, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню за період часу з 14 серпня 2010 року по 31 грудня 2010 року.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період з 14.08.2010 по 31.12.2010, з урахуванням раніше виплачених сум за вказаний період, є обгрунтованими і підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 у справі №1-29/2007 № 6-рп/2007, рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 № 10-рп-2008, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006, ст.ст. 2, 6-10, 17, 87, 90, 94, 99, 104, 105, 121, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії як дитині війни - задовольнити.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі міста Києва щодо відмови в здійсненні ОСОБА_1 перерахунку та виплати щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»- протиправними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі міста Києва здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 14.08.2010 по 31.12.2010.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Голосіївський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення. Якщо постанова була винесена у письмовому провадженніабо у разі застосування ч. 3 ст. 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії даної постанови.
Суддя: А. Новак