Справа № 2-2749/11
Іменем України
01.04.2011 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Шевченко Т.М.
з участю секретаря Загорулько Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом заступника прокурора Голосіївського району м. Києва в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа -служба у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини, -
заступник прокурора Голосіївського району м. Києва в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1, 2002 року народження, звернувся у суд з позовом, в якому просить постановити рішення, яким позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно її малолітнього сина -ОСОБА_1, 2002 р.н., та стягнути з відповідача аліменти на утримання малолітнього сина, у розмірі прожиткового мінімуму для дитини даної вікової категорії, посилаючись на те, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити позов з вищевказаних підстав.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні не визнала позовні вимоги та заперечувала проти їх задоволення, посилаючись на необґрунтованість вимог позивача.
Представник третьої особи -служби у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації в судовому засіданні також не заперечував проти задоволення позову.
Вислухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1, 2002 року народження, є дитиною, яка позбавлена батьківського піклування, ніде не навчається та без визначеного місця реєстрації, відомості про батька дитини у свідоцтві про народження записані зі слів матері відповідно до ст. 135 ч. 1 СК України.
Відповідач ОСОБА_2 є одинокою матір'ю, яка будь-якого законного джерела доходів не має, вихованням сина не займається. Зі слів малолітнього сина та мешканців будинку відповідач ОСОБА_2 зловживає алкогольними напоями. Також за фактичним місцем проживання відповідач та її малолітнього сина на АДРЕСА_1 відповідач умови для життя та розвитку не створила.
В судовому засіданні також встановлено, що відповідач є матір'ю 4-х дітей: ОСОБА_3, 1986 року народження, ОСОБА_4, 1988 року народження, ОСОБА_3, 1989 року народження та ОСОБА_1, 2002 року народження, які проживають в Житомирській області, Черкаській області та в м. Києві. Неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків по догляду та піклуванню за дітьми призвело до того, що у 2003 р. малолітній син відповідача ОСОБА_5 2003 р.н., залишений без догляду, втопився у ванній.
Перевіркою встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не влаштувала дитину ОСОБА_1 до дошкільного чи загальноосвітнього навчального закладу, чим порушила Закону України «Про освіту».
Відповідача 10.09.2010 р. попереджена про адміністративну, кримінальну відповідальність за невиконання обов'язків по догляду за дітьми та можливість позбавлення її батьківських прав, а також з нею була проведена профілактична бесіда у Службі у справах дітей. Відповідачу було надано термін для проходження медичного обстеження сина з метою влаштування його до навчального закладу. Проте, ОСОБА_2 жодних заходів щодо влаштування дитини до школи не здійснила, медичну комісію не пройшла, до навчального закладу не зверталась, що свідчить про байдужість матері до подальшої долі сина, якому вже на даний час виповнилось 8 років. Відповідно до акта обстеження житлово-побутових умов від 27.09.2010 р. ОСОБА_2 та її неповнолітній син ОСОБА_1 проживають у знайомих за вищевказаною адресою, не маючи реєстрації, де займають окрему кімнату. Малолітня дитина не має окремого ліжка. На час обстеження в кімнаті стояв стійкий запах алкоголю. Для виправлення ситуації в сім»ї та влаштування дитини до навчального закладу матері було надано термін до 10.10.2010 р.
Відповідно до акта Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 28.10.2010 р. про бездоглядну дитину малолітній ОСОБА_1, 2002 р.н., був доставлений до Притулку для дітей № 1 ССД КМДА.
Згідно з висновком соціально-психологічного виховання дитини від 28.10.2010 р., складеного спеціалістами Міського центру дитини, рівень розвитку пізнавальної сфери ОСОБА_1 2002 р.н., не відповідає віковій нормі. Дитина не орієнтується в грамоті, математиці, показники розвитку пам'яті не відповідають віковій нормі, операції мислення не сформовані, не орієнтується в узагальнюючих поняттях, рівень загальної обізнаності низький, чітко простежується педагогічна та соціальна занедбаність, дитина потребує допомоги логопеда, особистісна сфера дитини характеризується низьким рівнем домагань та заниженою самооцінкою, емоційна сфера -підвищеною тривожністю. Зазначені наслідки зумовлені відсутністю належної уваги до дитини з боку батьків, незадоволеною потребою у любові, розумінні та підтримці.
Відповідач самоусунулась від виховання сина, не цікавиться його подальшою долею, не відвідує сина у притулку, чим ухиляється від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання, виховання та матеріального утримання сина.
У зв'язку з тим, що дитині рекомендовано проведення курсу соціальної реабілітації 21.01.2011 р. малолітній ОСОБА_1 переведений в Центр соціальної реабілітації «Ковчег», де він знаходиться і на даний час.
Згідно висновку № 02/442 від 14.02.2011 р. Служба у справах дітей вважає за необхідне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина -ОСОБА_1, 2002 р.н.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України ухилення ОСОБА_2 від виконання обов'язків по вихованню дитини є підставою для позбавлення її батьківських прав.
На підставі вказаної норми закону, зважаючи на те, що ОСОБА_2 ухиляється від виховання дитини, суд вважає необхідним задовольнити позов, у зв'язку з чим позбавити відповідача батьківських прав відносно її малолітнього сина -ОСОБА_1, 2002 р.н.
Відповідно до ст. 166 п. 2 СК України батьки, позбавлені батьківських прав не звільняються від обов'язку щодо утримання своїх дітей. Оскільки ОСОБА_2, 1967 р.н., молода, працездатного віку, не має на утриманні інших дітей, суд вважає, що необхідно стягнути з неї на утримання малолітнього сина -ОСОБА_1, 2002 р.н., у розмірі прожиткового мінімуму на дитину даної вікової категорії.
На підставі ст. 88 ЦПК України стягнути з відповідача ОСОБА_2 в дохід держави 51 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.
Керуючись ст.ст. 58 та 60 ЦК України, ст.ст. 164, 165, 166, 180 та 182 СК України, ст. ст. 10, 60, 212 та 213 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку с. Зарубенці Андрушівського району Житомирської області, позбавити батьківських прав відносно її малолітнього сина - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку с. Зарубенці Андрушівського району Житомирської області, яка не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1, аліменти на утримання малолітнього сина -ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі прожиткового мінімуму на дитину даної вікової категорії, щомісячно і до повноліття дитини. .
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 51 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: