Рішення від 06.04.2011 по справі 2-345/11

Справа № 2-345/11

РІШЕННЯ

Іменем України

29.03.2011 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Шевченко Т.М.

з участю секретаря Загорулько Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

позивач ОСОБА_1 звернулася у суд з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/3 частини від заробітку відповідача щомісячно, починаючи з серпня 2009 р. і до повноліття дитини, посилаючись на те, що сторони не перебували в зареєстрованому шлюбі, проте в них народився спільний син. Відносини між позивачем та відповідачем не склалися та їх стосунки припинилися. В серпні 2009 р. позивач звернулася до відповідача з проханням сплачувати аліменти на утримання дитини, але відповідач не бажав добровільно узгоджувати з позивачем суму такого утримання на дитину. Після того, як відповідач довідався, що позивач має намір подати позов до суду про стягнення аліментів на утримання дитини, ОСОБА_2 почав перераховувати аліменти на рахунок, відкритий у банківській установі на ім'я позивача, по 250 євро щомісячно.

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити позов, зазначивши, що відповідач не бажає добровільно узгоджувати з позивачем суму утримання на дитину та між ними не досягнуто згоди щодо способу виконання відповідачем свого обов'язку по утриманню дитини.

Представники відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні не визнали позовні вимоги та заперечували проти їх задоволення, посилаючись на те, що відповідач добровільно надає матеріальну допомогу на утримання дитини, а тому, а їх думку, між сторонами відсутній спір.

Вислухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не перебували у зареєстрованому шлюбі. ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін у справі народився син -ОСОБА_3, що підтверджується даними свідоцтва про народження НОМЕР_1, виданого 31.01.2009 р. відділом РАГС Шевченківського РУЮ м. Києва. (а.с. 3)

Неповнолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає разом зі своєю матір'ю ОСОБА_1

Відповідач у справі ОСОБА_2 є громадянином Франції, має постійне місце проживання на території цієї держави, працює та має постійний заробіток. З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що відповідач сплачує платежі у розмірі 250 євро на утримання свого сина, перераховуючи зазначені кошти на рахунок позивача в банківській установі.

Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 181 Сімейного Кодексу України способи виконання батьками боязку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів, суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, матеріальне становище сторін, що на утриманні відповідача немає інших дітей, непрацездатних батьків, інші обставини, що мають істотне значення.

На підставі вказаних норм закону, зважаючи на те, що між сторонами не досягнуто згоди щодо способу виконання відповідачем свого обов'язку по утриманню дитини, суд вважає необхідним стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі ?? частини від усіх видів доходів відповідача щомісячно, починаючи з 13.11.2009 р., тобто від дня пред'явлення позову (а.с. 1), і до повноліття дитини, з урахуванням здійснених відповідачем платежів в рахунок оплати аліментів.

Посилання представників відповідача на те, що між сторонами у справі досягнута домовленість про спосіб виконання відповідачем свого обов'язку по утриманню сина, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки наявність такої згоди заперечується позивачем та не підтверджується зібраними у справі доказами. Розписка (а.с. 70), на яку посилаються представники відповідача як на доказ наявності такої згоди, свідчить лише про отримання позивачем ОСОБА_1 грошових коштів, наданих відповідачем на утримання дитини за певний період.

На підставі ст. 88 ЦПК України стягнути з відповідача в дохід держави 51 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 180 -183 та 191 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 10, 60, 212 та 213 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця Сен-Моріс, громадянина Французська Республіки, який працює та проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі ? частини його доходів щомісячно, починаючи з 13.11.2009 р. і до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 51 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: