Справа № 2-1776/11
Іменем України
22 березня 2011 рокуГолосіївський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Новака А.В.,
при секретарі Поповій І.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
позивач звернулася до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Мотивує свої вимоги тим, що шлюб між ними був зареєстрований 17 жовтня 1998 року у Козятинському відділі реєстрації актів громадянського стану Вінницької області, про що в Книзі реєстрації актів про одруження 1998 року жовтня місяця 17 числа зроблено запис за № 159. Від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Сімейне життя між сторонами не склалося, у подружжя постійно виникають сварки на побутовому грунті, що призводить до несприятливої обстановки в сімї та негативно відображається на їх психологічному стані, відповідач зловживає спиртними напоями, вчиняє сварки в сім'ї, веде себе агресивно, не дбає про матеріальне забезпечення сім'ї Увагу дітям ОСОБА_2 майже не приділяє, в їх присутності веде себе аморально та залякує їх. Шлюбні стосунки між сторонами не підтримуються, спільне господарство не ведеться, а сім'я носить формальний характер. Під час спільного життя відносини між позивачем та відповідачем стали погіршуватись, втратилось почуття любові, поваги та взаємодопомоги один до одного. А тому подальше збереження сім'ї є неможливим і суперечить інтересам сторін та їх дітей.
В судовому засіданні позивач підтримла позовні вимоги та просила суд позов задовольнити, розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Відповідач в судовому засіданні позов не визнав. Просив суд відмовити у його задоволенні повністю, мотивуючи тим, що підстави, якими позивач обгрунтовує бажання розірвати шлюб, є надуманими.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.
Так, з матеріалів справи вбачається, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 17.10.1998 у Козятинському відділі реєстрації актів громадянського стану Вінницької області, про що в Книзі реєстрації актів про одруження 1998 року жовтня місяця 17 числа зроблено запис за № 159 /а.с. 12/. Від шлюбу сторони мають двох малолітніх дітей: дочку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина -ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с. 11, 13/. Сімейне життя між сторонами не склалося, у подружжя постійно виникають сварки на побутовому грунті, що призводить до несприятливої обстановки в сімї та негативно відображається на їх психологічному стані, відповідач зловживає спиртними напоями, вчиняє сварки в сім'ї, веде себе агресивно, не дбає про матеріальне забезпечення сім'ї. Увагу дітям ОСОБА_2 майже не приділяє, в їх присутності веде себе аморально та залякує їх. Шлюбні стосунки між сторонами не підтримуються, спільне господарство не ведеться, а сім'я носить формальний характер. Під час спільного життя відносини між позивачем та відповідачем стали погіршуватись, втратилось почуття любові, поваги та взаємодопомоги один до одного. А тому подальше збереження сім'ї є неможливим і суперечить інтересам сторін та їх дітей.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб грунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
За таких обставин, з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, беручи до уваги ставлення відповідача до сім'ї, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам, вважає за доцільне не надавати сторонам строк для примирення і на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову ОСОБА_1 повністю.
Витрати при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу покласти на відповідача.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 105, 109, 110, 112 СК України, ст.ст. 3, 10, 11, 60, 110, 118-119, 130, 174, 208-215, 292, 294 ЦПК України, -
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу -задовольнити.
Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 17 жовтня 1998 року у Козятинському відділі реєстрації актів громадянського стану Вінницької області, про що в Книзі реєстрації актів про одруження 1998 року жовтня місяця 17 числа зроблено запис за № 159, -розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму сплаченого держмита у розмірі 8 (вісім) гривень 50 копійок, суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 (тридцять) гривень, а вського стягнути 38 (тридцять вісім) гривень 50 копійок.
При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_2 державне мито в дохід держави у сумі 17 (сімнадцять) гривень. ОСОБА_1 від сплати державного мита звільнити.
Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду міста Києва через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя А.Новак