Справа № 2-а-1044/11
29 березня 2011 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Новака А.В.,
при секретарі Поповій І.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії як дитині війни,
14.02.2011 позивач ОСОБА_1. звернулася до Голосіївського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії як дитині війни.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що відповідно до ст. 1 Закону України від 18.11.2004 «Про соціальний захист дітей війни»вона є особою, що належить до соціальної категорії громадян «Діти війни».
Відповідно до ст. 6 цього Закону з 01.01.2006 Пенсійний фонд України повинен був нараховувати та виплачувати їй щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. В зв'язку з тим, що дія вказаної статті неодноразово зупинялась, вказане підвищення тривалий час виплачується не в повному обсязі. Рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/07 від 09.07.2007, № 10-рп/2008 від 22.05.2008, всі ті зміни, які відбувались щодо ст. 6 Закону, визнано такими, що не відповідають вимогам Конституції України.
Вважає, що в результаті прийняття органом державної влади нормативно-правових актів, що були визнані незаконними і скасовані, порушено її право.
Оскільки, її звернення до відповідача про здійснення перерахунку та виплати недоплаченого щомісячного підвищення до пенсії, починаючи з 01.01.2006, залишено без задоволення, просила суд визнати дії відповідача протиправними та зобов'язати перерахувати і виплатити їй в повному обсязі недоплачене щомісячне підвищення до пенсії, як дитині війни, виходячи із розміру 30% від мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2006 по 31.12.2010 з урахуванням проведених виплат.
Ухвалою суду від 16.02.2011 позовні вимоги ОСОБА_1. в частині визнання дій відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії протиправними та виплату їй пенсії як дитині війни за період часу з 01.01.2006 по 12.08.2010 залишено без розгляду.
Позивач в судове засідання не з'явилася, просила розглянути справу у її відсутність ,позовні вимоги підтримала та просила задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надіслав до суду заперечення проти позову із заявою про розгляд справи у його. Проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що заявлені позивачем вимоги є необґрунтованими та не містять посилань на будь-які норми законодавства.
Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так, правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються ст.ст. 2, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 у справі №1-29/2007 № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян), рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 № 10-рп-2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Держаний бюджет України), ст. 17 Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини».
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1. народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 і має правовий статус дитини війни /а.с. 6/.
Відповідно до ст. 6 Закону України від 18.11.2004 № 2195-4 «Про соціальний захист дітей війни», що набрав чинності 01.01.2006, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Судом встановлено, що ОСОБА_1. вказане підвищення з дня призначення пенсії виплачувалося не в повному обсязі.
Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
27.12.2010 року позивач звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва із заявою про проведення перерахунку та виплату недоотриманих коштів /а.с. 8/.
Листом від 31.12.2010року № 1777/12/Ж-1808 Управлінням Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва позивачу відмовлено в здійсненні перерахунку та виплаті недоотриманих коштів. З позовом до суду ОСОБА_1. звернулася 14.02.2011. Тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню з 13 серпня 2010 року по 31 грудня 2010 року.
Враховуючи, що до позовних вимог ОСОБА_1. підлягає застосуванню строк звернення до адміністративного суду, передбаченого ч. 2 ст. 99 КАС України, а не ч. 5 ст. 99 КАС України, на яку посилається позивач у позовній заяві, відсутні підстави для звернення до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо неконституційності вказаної норми. А тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період з 13.08.2010 по 31.12.2010, з урахуванням раніше виплачених сум за вказаний період, є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог позивача про нарахування та виплату їй підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, в подальшому не може бути задоволена, оскільки обраний спосіб захисту порушених, на думку позивача, прав на майбутнє не передбачений чинним законодавством України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 у справі №1-29/2007 № 6-рп/2007, рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 № 10-рп-2008, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006, ст.ст. 2, 6-10, 17, 87, 90, 94, 99, 104, 105, 121, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії як дитині війни - задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі міста Києва щодо відмови в здійсненні ОСОБА_1 перерахунку та виплати щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - протиправними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі міста Києва здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 13.08.2010 по 31.12.2010.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Голосіївський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення. Якщо постанова була винесена у письмовому провадженні або у разі застосування ч. 3 ст. 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії даної постанови.
Суддя: А. Новак