Справа № 2-а-1591/11
іменем України
15 квітня 2011 року Комсомольський районний суд міста Херсона у складі:
головуючого - судді Стамбула Н.В.
при секретарі - Тавожнянській А.Ю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Херсоні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ОБДПС м.Херсона сержанта міліції Свербета Дмитра Анатолійовича про оскарження скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
Позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови про адміністративне правопорушення, в якому зазначив, що 12.01.2011 року інспектором ДПС ОБДПС м.Херсона сержантом міліції Свербет Д.А. була винесена постанова про накладення штрафу у розмірі 255 гривень за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП. Інспектором зазначено, що 12.01.2011 року позивач, керуючи транспортним засобом ВАЗ номерний знак НОМЕР_1, не виконав вимоги дорожнього знаку 3.34. «Зупинка заборонена». Оскільки зазначений факт не відповідає дійсності, позивач вважає дії працівника міліції незаконними та просить суд скасувати постанову ВТ1 № 017826 від 12.01.2011 року
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити. Крім того, просив поновити строк оскарження зазначеної постанови, оскільки він пропущений ним з поважних причин: про наявність постанови він дізнався 15.02.2011 року, коли по пошті її отримав.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Згідно ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним причину неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Вислухавши пояснення позивача, вивчивши та дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до п.15.14. ПДР, у разі вимушеної зупинки в місці, де зупинку заборонено, водій повинен вжити всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб, а за неможливості це зробити -діяти згідно з вимогами пунктів 9.9-9.11 Правил дорожнього руху. П.9.9.- аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена у разі вимушеної зупинки на дорозі; п.9.10. -разом з увімкненням аварійної світлової сигналізації слід установити знак аварійної зупинки на відстані, що забезпечує безпеку дорожнього руху; п.9.11.- якщо транспортний засіб не обладнано аварійною світловою сигналізацією або вона несправна, треба встановити знак аварійної зупинки.
Згідно постанови про адміністративне правопорушення від 12.01.2011 року, складеної інспектором ДПС ОБДПС м.Херсона сержантом міліції Свербет Д.А. , 12.01.2011 року позивач, керуючи транспортним засобом ВАЗ номерний знак НОМЕР_1, не виконав вимоги дорожнього знаку 3.34. «Зупинка заборонена», чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. На підставі ОСОБА_1 піддано штрафу у сумі 255 гривень.
Як слідує із пояснень позивача, він 12 січня 2011 року близько 13 години здійснював рух транспортним засобом ВАЗ номерний знак НОМЕР_1 в місті Херсоні по вулиці Козацький провулок та повернув на Миколаївське шосе. Під час руху несподівано перестав працювати двигун, подальший рух транспортного засобу був неможливий, в зв'язку з чим він змушений був здійснити аварійну зупинку на дорозі. Відповідно до ПДР, ним була увімкнена аварійна світлова сигналізація та встановлений знак аварійної зупинки на відстані, що забезпечує безпеку дорожнього руху.
Інспектор ДАІ склав відносно ОСОБА_1 зазначену постанову, однак ним не було враховано необхідність здійснення водієм аварійної зупинки.
Позивачем були здійсненні всі необхідні заходи, передбачені п.15.14 ПДР при аварійній зупинці транспортного засобу.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерплих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Будь-яких доказів в підтвердження вини позивача суду не надано.
Доводи, наведені позивачем, знайшли підтвердження під час розгляду справи по суті; постанова про адміністративне правопорушення є безпідставною та необґрунтованою, оскільки, відповідно ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
При притягненні до адміністративної відповідальності порушені права ОСОБА_1, а саме - вимоги ст. 280 КУпАП: не з'ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також не з'ясовані інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Крім того, в порушення вимог ст.268 КУпАП, не дотримані права позивача щодо користування юридичною допомогою, оскільки одним із таких прав є при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця в галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не надано суду обґрунтованих доказів вини позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
Таким чином, враховуючи вищевказане, повно та всебічно з'ясувавши обставини в адміністративній справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 6, 9, 10, 11, 70, 71, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 289, 292, 293 КУпАП, суд -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк оскарження постанови від 12.012011 року ВТ1 № 017826
Скасувати постанову про адміністративне правопорушення від 12.01.2011 року ВТ 1 № 017826 відносно ОСОБА_1 , провадження по справі закрити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: Н.В.Стамбула