Справа №2029/2-863/11.
29 березня 2011 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого -судді Черняка В.Г.,
секретаря судових засідань -ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Орджонікідзевського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в якому просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду, завдану в результаті дорожньо-транспортної пригоди в сумі 9 379,01 гривень; стягнути з відповідача моральну шкоду, завдану в результаті дорожньо-транспортної пригоди в сумі 7 000 гривень; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати за надання правової допомоги в сумі 2 500 гривень, сплачений судовий збір, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 120 гривень.
Позивач, в обґрунтування позовних вимог зазначає, що 17 грудня 2009 року по вул. Роганській, в м. Харкові, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ВАЗ 2106, державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля «Митцубіши Паджеро», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, В наслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортних засобів були заподіяні механічні пошкодження, а їх власникам майнову шкоду. Постановою Орджонікідзевського району м. Харкова від 28.12.2009 року, ОСОБА_3 визнано винним в скоєні дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 124КУпАП. Відповідно до звіту авто спеціаліста товарознавця матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «Митцубіши Паджеро», в наслідок його пошкодження при ДТП з урахуванням втрати товарної вартості складає 32492 грн. 92 коп. Відповідачем договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, який би діяв на час ДТП не укладався. Позивач звернувся до Моторно (транспортне) страхового бюро України з відповідною заявою про відшкодування шкоди завдано незастрахованим власником транспортного засобу. Відповідно до проведених розрахунків МСТБУ відшкодувала завдану шкоду в сумі 23 113 грн. 91 коп. перерахував її на розрахунковий рахунок позивача. Таким чином, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу різницю між фактичним розміром шкоди та сумою страхової виплати, що здійснена страховою компанією, яка становить 9 379 грн. 01 коп.
Також, позивач зазначає, що неправомірними діями відповідача йому завдана моральна шкода, що виражена в моральних переживаннях у зв'язку із порушенням його права власності, що стало результатом його емоційно-вольових переживань. Позивач вважає, що достатньою компенсацією завданої моральної шкоди є сума в 7 000 гривень.
В судовому засіданні позивач та його представник адвокат ОСОБА_4, позов підтримали в повному обсязі, просили суд його задовольнити та дали пояснення по суті позову.
Відповідач та його представник за довіреністю ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не визнали, посилаючись на те, що винним у скоєнні даної дорожньо-транспортної пригоди був також визнаний ОСОБА_6 Також, за висновками експертиз, проведених на час винесення рішення по справі встановлено, що шкода заподіяна майну позивача діями кількох осіб, відповідача та ОСОБА_6, причому останні діяли спільно, заподіяли неподільну шкоду, їхні дії були єдиного наміру, а тому відповідач вважає, що у даному випадку можуть застосовуватись вимоги законодавства України про солідарну відповідальність відповідача та ОСОБА_6 В даному випадку Позивач отримав практично повне відшкодування своїх збитків від страхової компанії. Вина у вчиненні ДТП відповідачем не оспорюється. Звіт експерта щодо суми заподіяних збитків, представник відповідача, вважає не можна визнати законним і обґрунтованим, оскільки складений не належним чином, у висновку експерта не зазначено свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, крім того, не зазначено й про те, що експерта попереджено про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, також у матеріалах справи відсутні дані про те, що вказаний спеціаліст як експерт відповідає вимогам, зазначеним у ст. 10 Закону України "Про судову експертизу" і ч. 2 ст. 53 ЦПК України.
Щодо витрат на надання правової допомоги, представник відповідача зазначив, що Постановою КМ України № 590 від 27.04.2006 року "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави", встановлено, що розмір витрат, пов'язаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, якщо компенсація сплачується іншою стороною, не можуть перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі, виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи, тому представник відповідача вважає суму заявлену до стягнення витрат за надання правової допомоги завищеним.
Щодо розміру компенсації моральної шкоди, представник відповідача зазначив, що він не відповідає характеру та обсягу моральних страждань позивача, який отримав від страхової компанії практично повне відшкодування збитків, заподіяних в результаті пошкодження його майна внаслідок ДТП, а тому просить врахувати даний факт та відмовити в відшкодуванні моральної шкоди.
Суд, заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши письмові матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що постановою судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 08 липня 2010 року провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_6 припинено у зв'язку із закінчення строків накладення адміністративного стягнення; провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_2 припинено у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постановою судді Апеляційного суду Харківської області від 25 серпня 2010 року, постанова судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 08 липня 2010 року по справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_6, залишена без змін.
Відповідно до постанови судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 08 липня 2010 року, 17.12.2009 року, ОСОБА_6 керуючи технічно справним автомобілем «Ауді 80», державний номер НОМЕР_3, та рухаючись по правій смузі руху по вулиці Роганській, не переконавшись в безпеці маневру, виконав з метою об'їзду дільниці ожеледиці на дорожньому покритті, виїзд на ліву смугу руху, в результаті чого не надав дорогу автомобілю «Міцубіши Паджеро», державний номер НОМЕР_2, під управлінням водія ОСОБА_2, який рухався в зустрічному напрямку по смузі руху, на яку ОСОБА_6 виїхав, що призвело до зіткнення даних транспортних засобів. У свою чергу, ОСОБА_3, рухаючись за вище вказаними автомобілями на автомобілі ВАЗ 2106, державний номер НОМЕР_1, не вибрав безпечну швидкість руху та дистанцію, в результаті чого, зіткнувся з автомобілем «Міцубіши Паджеро», а потім з автомобілем «Ауді 80».
Згідно ч. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
За таких обставин, суд вважає встановленим факт того, що дорожньо-транспортна пригода відбулася з вини ОСОБА_3, ОСОБА_6
Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів та іншим.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль позивача «Міцубіши Паджеро», державний номер НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження передньої та задньої частин. Передньої частини внаслідок зіткнення з автомобілем «Ауді 80», державний номер НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_6, а задньої частини, внаслідок зіткнення з автомобілем ВАЗ 2106, державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3
Відповідно до звіту № 344/2009 від 15 січня 2010 року, виконаного спеціалістом-автотоварознавцем Товарної біржі «Радар», яка є суб'єктом оціночної діяльності, матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля «Міцубіши Паджеро», державний номер НОМЕР_2, в результаті його пошкодження при дорожньо-транспортній пригоді урахуванням втрати товарної вартості складає 32 492, 92 гривні. Відповідно до ремонтної калькуляції до даного висновку, розрахунок матеріального збитку проводився по пошкодженням задньої частини автомобіля. Дослідження пошкодженого автомобіля «Міцубіши Паджеро», державний номер НОМЕР_2 проводилось в присутності ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_3
Відповідно до положень ст. ст. 39, 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в разі якщо власник транспортного засобу не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, страхове відшкодування здійснюється Моторно (транспортне) страховим бюро України (надалі МТСБУ) за рахунок засобів фонду захисту потерпілих, на умовах передбачених цим Законом.
Згідно ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»МТСБУ відшкодовує шкоду, завдану Відповідачем Позивачу внаслідок ДТП в межах ліміту страхової суми в розмірі 25 000 (двадцять п'ять тисячі дев'ятсот) грн. 00 коп. Статтею 32 даного Закону передбачено, що, страховик не відшкодовує шкоду, пов'язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу.
Позивач звернувся до Моторно (транспортне) страхового бюро України з відповідною заявою про відшкодування шкоди завдано незастрахованим власником транспортного засобу. Відповідно до проведених розрахунків МСТБУ відшкодувало завдану шкоду в сумі 23 113 грн. 91 коп.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Позивач просить стягнути з відповідача різницю між фактичним розміром шкоди, що зазнав позивач внаслідок ДТП (32 492 грн. 92 коп.) та сумою страхової виплати, що здійснена страховою компанією (23 113 грн. 91 коп.), яка становить 9 379 грн. 01 коп.
Згідно ч. 2 ст. 1190 ЦК України, за заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини.
Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За таких обставин, суд вважає можливим стягнути з відповідача майнову шкоду, завдану діями відповідача, а саме відшкодування матеріального збитку за пошкодження задньої частини автомобіля позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.
При вирішенні питання щодо відшкодування моральної шкоди, суд виходить з того, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб, а саме, вона може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
При обґрунтуванні наявності моральної шкоди, в позові повинно бути зазначено, в чому полягає ця шкода та з яких міркувань виходив позивач при визначенні розміру моральної шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Позивачем не надано належних доказів щодо підтвердження наявність фактів заподіяння моральної шкоди, вказаної в позовній заяві. Також, позивачем не надано доказів, що моральна шкода заподіяна йому тільки діями ОСОБА_3, а не двома особами, які визнані винними у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов в частині відшкодування моральної шкоди не обргунтований та задоволенню не підлягає.
При вирішенні питання щодо судових витрат, суд виходить з того, що Постановою Кабінету Міністрів України № 590 від 27.04.2006 року "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" передбачено витрати пов'язані з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, якщо компенсація сплачується іншою стороною, не можуть перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі, виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.
Згідно ст. 22 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік»мінімальна заробітна плата станом на 29 березня 2011 року, складає 941 гривну.
З урахуванням кількості та тривалості судових засідань, в яких представник позивача, адвокат, фактично приймав участь, суд вважає можливим вимогу позивача щодо відшкодування судових витрат за надання правової допомоги, задовольнити частково, а саме на суму 1 150 (одна тисяча сто п'ятдесят) гривень.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача витрати на оплату судового збору в розмірі 93,79 гривні, та сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 гривень.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 11, 15, 30, 61, 88, 208, 213, 215, 224, 228 ЦПК України, ст.ст. 16, 22, 1166, 1167, 1187, 1190, 1192, 1194 ЦК України, суд -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди -задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду, завдану в результаті дорожньо-транспортної пригоди в сумі 9 379 (дев'ять тисяч триста сімдесят дев'ять) гривень 01 копійка.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати за надання правової допомоги в сумі 1 150 (одна тисяча сто п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір в сумі 93,79 гривень та сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 120 гривень.
В частині позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3, щодо відшкодування моральної шкоди відмовити -за недоведеністю.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення шляхом подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий - суддя: Черняк В. Г.