Справа №2-п-98/2011 р.
УХВАЛА.
11.04.2011 р. Московський райсуд м. Харкова у складі: головуючого судді- Оксененко В.А., з участю секретаря Дмитрієвої Е.О., розглянувши заяву про перегляд заочного судового рішення, подану відповідачами ОСОБА_1, ОСОБА_2 по цивільної справі за позовом ПАТ „ОТП Банк” про стягнення заборгованості по кредиту,-
встановив:
13.04.2010 р. Московським судом по цивільної справі за позовом ПАТ „ОТП Банк” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредиту постановлене судове рішення, якім позов задоволено.
Відповідачами 10.02.2010 р. подано заяву про перегляд заочного рішення; в обґрунтування заяви відповідачі вказали, що судове засідання було постановлено за їх відсутності, про дату, час, місце слухання справи вони належним чином не повідомлялись, тому, з'явитись до суду не мали можливості; копію судового рішення отримали лише у лютому 2010 р. ОСОБА_1 перебувала 13.04.2010 р. на лікарняному, що є поважною причиною неявки в судове засідання. Вказують, що неучасть в судовому засіданні позбавило їх права користуватися своїми правами, а Банк при наданні ним кредиту порушив діюче валютне законодавство.
В судовому засіданні представник відповідачів заяву підтримав.
Представник позивача до суду не з'явився і суд розглянув заяву за його відсутності.
Вислухавши представника відповідачів, вивчивши зміст заяви і матеріалів справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст.232 ЦПК України заочне рішення суду підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і доказі, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи відповідачі зареєстровані і проживають в АДРЕСА_1 і саме за цією адресою ним надсилались судові повістки.
На судові засідання, яке відбулись 23.03.2010 р., 13.04.2010 р. відповідачам булі надіслані судові повістки наказною поштою, але, повістки повернути за закінченням строку зберігання, тому, що відповідачі за їх отриманням не з'явились.
Позов був поданий Банком за відомим місцем проживання відповідачів; судові повістки надсилались судом за тією адресою і булі повернуті поштою у зв'язку зі спливом терміну збірігання.
Тому, суд, вважаючи ОСОБА_1 повідомленими особами, а причини їх неявки неповажними, постановив заочне рішення.
До теперішнього часу особи, що просять переглянути заочне рішення, доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи не надали і про їх наявність суду не заявили; також ці особи не зазначили суду в чому є неправильність судового рішення.
Посилання представника відповідачів на порушення Банком валютного законодавства при наданні ОСОБА_1 кредиту суд не може прийняти до уваги, оскільки, останніми не заперечується факт отримання грошей і їх неповернення.
За приписом норм ЦПК України особа, що не може прибути в судове засідання зобов'язана повідомити про це суд до початку судового засідання. І саме цей факт є підставою для відкладання в межах строків, встановлених ст.156 ЦПК України розгляду справи.
Станом на 13.04.2010 р. строк розгляду цивільної справи №2-2717 закінчився; представник позивача про його подовження клопотання не заявив.
Ані ОСОБА_2, ані ОСОБА_1 про неможливість з'явитись в судові засідання 23.03, 13.04.2010 о. суд не повідомили; ОСОБА_2 документів, які підтверджують поважність його неявки суд не надав.
Виходячи з системності і сукупності положень ст. 232 ЦПК України, з урахуванням обставин, викладених в заяві про перегляд рішення від 13.04.2010 р., суд не знаходить правових підстав для задоволення заяви і скасуванню заочного рішення.
Керуючись ст. 231-232 ЦПК України, суд,-
В задоволенні заяви відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення суду від 13.04.2010 р.- відмовити.
СУДДЯ: В.А. ОКСЕНЕНКО.