07 квітня 2011 р. Справа № 50654/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді - Носа С. П.,
суддів - Шавеля Р.М., Ліщинського А.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційні скарги управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради та ОСОБА_1 на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 09 червня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради про стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
15 квітня 2009 року, Рівненським міським судом Рівненської області зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання дій неправомірними щодо відмови перерахунку і виплати в повному обсязі державної допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та стягнення заборгованості по виплатам даних видів допомоги - щодо допомоги при народженні дитини 1963,76 грн., щодо допомоги догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з жовтня 2007 року по лютий 2009 року в розмірі 17470,19 грн.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовано тим, що згідно ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» матері малолітньої дитини, що здійснює догляд за дитиною, повинна надаватися допомога в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, однак виплату такої відповідачем здійснено в меншому обсязі. Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» встановлює, що допомога при народженні дитини надається в сумі, кратній 22.6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини, однак така була виплачена в значно меншому розмірі. Оскільки дитина позивачки має статус постраждалої від Чорнобильської катастрофи, то їй відповідно до п.10 ст.30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» допомога по догляду за потерпілою дитиною до досягнення нею трирічного віку повинна виплачуватися у подвійному розмірі від допомоги, передбаченої законодавством України.
Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 09 червня 2009 року позов задоволено частково. Постановлено визнати протиправними дії управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та ст.30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у подвійному розмірі, що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років відповідно до ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» за період з 04 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно та щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та ст.30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у подвійному розмірі, що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років відповідно до ст.58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно. Зобов'язано стягнути з управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради на користь ОСОБА_1 недоплачену щомісячну державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та ст.30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у подвійному розмірі, що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років відповідно до ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» за період з 04 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно в розмірі 1223,59 грн. Зобов'язано стягнути з управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради на користь ОСОБА_1 недоплачену щомісячну державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та ст.30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у подвійному розмірі, що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років відповідно до ст.58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно в розмірі 7415,75 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В обґрунтування зазначеної постанови вказано, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» зупинено дію положень ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» на 2007 рік, якою передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, однак рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнано неконституційними положення п. 7 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими зупинено дію ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем - управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту населення департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради вказано, що ч. 2 ст. 95 Конституції України передбачено, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються видатки на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Відповідно до ч. 5 ст. 51 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть на себе зобов'язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань.
Апеляційну скаргу також подано позивачем, ОСОБА_1, в якій висловлено прохання оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що згідно ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» матері малолітньої дитини, що здійснює догляд за дитиною, повинна надаватися допомога в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, однак виплату такої за період з жовтня 2007 року по лютий 2009 року відповідачем здійснено в меншому обсязі.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 слід відмовити, апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати, з наступних підстав.
Встановлено, що позивач - ОСОБА_1, є матір'ю малолітнього ОСОБА_2, дата народження якого ІНФОРМАЦІЯ_1 (А. с.12).
З довідки управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради № 512 від 24 березня 2009 року вбачається, що позивачу призначено допомогу по догляду за дитиною до 3-х річного віку з жовтня 2007 року як особі, що працює (А. с. 16).
Згідно Конституції України та Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» позивачів наділено державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання допомоги по догляду за дитиною. Наділивши осіб зазначеною соціальною гарантією, держава, таким чином, взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які мають дітей віком до трьох років. Тобто, між позивачами і державою встановлено певний правовий зв'язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов'язання держави забезпечити соціальний захист громадян України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти.
З 01.01.2007 року, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2007 р. № 32 «Питання виплати застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку» та наказу Міністерства праці та соціальної політики від 06.12.2006 року № 453 «Про передачу функцій призначення та виплати допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам від страхувальників та робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та його відділень органам праці та соціального захисту населення» повноваження робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та його відділень з призначення та виплати допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, які передбачені Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» передані органам праці та соціального захисту населення.
Статтею 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» (в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року) встановлено, що така допомога надається щомісяця з дня надання відпустки для догляду за дитиною по день її закінчення, але не більше як по день досягнення дитиною трирічного віку включно.
Колегія суддів зазначає, що згідно з вимогами ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Однак, Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» при визначенні розміру допомоги не визначено відповідно до якого прожиткового мінімуму визначається розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Зважаючи на обумовлене, виходячи з положень ч. 7 ст. 9 КАС України, на думку колегії суддів, слід застосовувати закон, що регулює подібні правовідносини, а саме ч.1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року), відповідно до якої, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину, незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім'ї, по догляду за якими надається допомога.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач, протягом 2007 року, отримував щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, передбаченому Законом України «Про державний бюджет на 2007 рік».
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнано неконституційними положення п. 7 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими зупинено дію ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Згідно ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Зважаючи на те, що зупинення дії законів є способом тимчасового припинення їх дії в часі та/або за колом осіб, то втрата чинності нормативно-правовим актом, яким відбулося зупинення дії певного закону, за правовими наслідками є поновленням дії цього закону, а відповідно і поновленням прав та обов'язків осіб, які є учасниками правовідносин, що є предметом регулювання такого закону.
Згідно вимог ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років становить: з 01 січня 2007 року - 434 грн., з 01 квітня 2007 року - 463 грн., з 01 жовтня 2007 року - 470 грн. Отже, відповідачу слід провести перерахунок та виплатити на користь позивача допомогу в розмірі, визначеному ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Частиною 3 статті 8 КАС України, фізичним та юридичним особам для захисту порушених прав гарантується звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що вірним способом відновлення порушеного права позивача є покладення обов'язку на відповідача провести належне нарахування та виплату державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» у розмірі визначеному ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» за період з 04 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років відповідно до ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та проведених виплат, що, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.
Водночас ст. 99 КАС України (у редакції чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції) встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 100 КАС України України (у редакції чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції) пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Колегія суддів вважає безпідставним та необгрунтованим поновлення судом першої інстанції строку звернення до суду щодо позивача, оскільки будь-які вагомі аргументи щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду у матеріалах справи відсутні.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем порушено питання про стягнення щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік, а до суду, за захистом своїх порушених прав, свобод та інтересів, позивач звернувся лише у квітні 2009 року, тобто ним пропущено строки звернення до адміністративного суду.
Оскільки відповідач наполягає на застосуванні наслідків пропущення строку звернення до адміністративного суду, передбачених ст. 100 КАС України (у редакції чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції), колегія суддів, встановивши факт порушення права позивача на отримання щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період 04 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно, вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити у зв'язку з пропущенням позивачем строку звернення до адміністративного суду.
Щодо позовних вимог про стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 та 2009 роки, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років в наступних розмірах: з 01 січня - 526 грн., з 01 квітня - 538 грн., з 01 липня - 540 грн., а згідно пункту 23 цього Закону, підпункт 8 пункту 8 з розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» викладено у такій редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 01 січня 2008 року - 50%, з 01 січня 2009 року - 75%, з 01 січня 2010 року - 100% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців».
Саме тому, у 2008 та 2009 роках, нарахування та виплата вказаної допомоги здійснювались відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та положень Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання які спричинили втрату працездатності», якими визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн., і дане положення рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 року не було визнано неконституційним.
Щодо позовних вимог в частині стягнення недоплаченої допомоги при народженні, то колегія суддів вважає за потрібне наголосити наступне. Відповідно до ст.12 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога при народженні дитини надається у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. Виплата допомоги здійснюється одноразово у дев'ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта - протягом наступних 12 місяців у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Дію вищевказаного положення пунктом 14 ч.1 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено. Однак рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнано неконституційними зазначені зміни.
Враховуючи норму ст.152 Конституції України колегія суддів вважає за потрібне зазначити, що ненарахування та невиплата відповідачем допомоги при народженні дитини в сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини, починаючи з 09.07.2007 року є неправомірною. При цьому, оскільки син позивача народився після моменту визнання п.14 ч.1 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» неконституційним, а саме - ІНФОРМАЦІЯ_1, то позовні вимоги щодо стягнення невиплаченої допомоги при народженні дитини в сумі 1963,76 грн. є правомірними, однак, зважаючи на факт пропущення позивачем строку звернення до суду, колегія суддів вважає, що в задоволенні вказаних позовних вимог слід відмовити.
Водночас, колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що відповідно до вимог ст. 8 КАС України адміністративний суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права. У своєму рішенні в справі «Кечко проти України» від 08 листопада 2005 року, Європейський Суд з прав людини звертає увагу на те, що у межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з бюджету. Держава може вводити, припиняти або закінчувати виплату цих надбавок. Проте, якщо правове положення, що діє, передбачає виплату певних надбавок, і дотримані всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, поки відповідне положення є таким, що діє (п. 23). Одночасно Європейський Суд з прав людини не прийняв аргумент уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність засобів як на причину невиконання своїх зобов'язань (п. 26).
Відтак, на думку колегії суддів, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, привело суд першої інстанції до хибного висновку про наявність підстав для задоволення позову, який не відповідає обставинам справи.
Узагальнюючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на неповно, необ'єктивно і всебічно не з'ясованих обставинах, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги її спростовують.
Керуючись ст. ст. 158-163, 195, 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ст. 254 КАС України, колегія суддів, -
В задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити.
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради задовольнити.
Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 09 червня 2009 року в справі № 2а-3836/09/1715 - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради про стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя: С.П. Нос
Судді: Р.М. Шавель
А.М. Ліщинський