11 квітня 2011 р. Справа № 47217/09
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Попка Я.С.
суддів Онишкевича Т.В., Сапіги В.П.
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 6 травня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області про стягнення допомоги дітям війни,-
У січні 2009 року позивач - ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області, в якому просить зобов'язати відповідача нарахувати на її користь недоплачену щомісячну державну соціальну грошову допомогу як дитині війни за 2006-2007 роки і за 9 місяців 2008 року в сумі 3600,00 грн. Позивач просить поновити строк звернення до суду.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилалася на те, що маючи статус дитини війни, згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», має право на отримання державної щомісячної грошової соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак відповідач, недивлячись на рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, не виплачує їй соціальну допомогу, заборгувавши позивачу в такий 3600,00 грн.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 6 травня 2009 року в задоволенні позову відмовлено повністю.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що позивач отримує підвищення до пенсії як подружжя померлого учасника війни відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а тому позивач немає права на отримання підвищення до пенсії як дитина війни згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку. У апеляційній скарзі просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 6 травня 2009 року та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначає, що враховуючи те, що Закон України «Про соціальний захист дітей війни» передбачає, що фінансування виплат по даному Закону проводиться із Державного бюджету України, який затверджується
Головуючий у 1-й інст. суддя Мачульський В.В. ряд. ст. зв. № 10.3.1 суддя-доповідач Попко Я.С. справа № 2-а-3003/09/0370 справа № 47217/09/9104.doc
Верховною Радою України, а не із бюджету Пенсійного фонду України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, тому будь-яких порушень законодавства з боку управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області.
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило а тому, колегія суддів, у відповідності до п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, отримувала в 2005-2008 роках підвищення до пенсії як подружжя померлого учасника війни, та позивач користуються всіма правами та пільгами визначеними Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що вбачається з довідки управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області №2254 від 05.05.2009 року (а.с. 12).
Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни», особам, які мають право на пільги відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», пільги надаються за їх вибором згідно з одним із зазначених законів.
Таким чином, колегія суддів вважає, що у позивача немає правових підстав на отримання підвищення до пенсії як дитина війни згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.
Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 195, п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 6 травня 2009 року у справі № 2-а-3003/09 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області про стягнення допомоги дітям війни - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Я.С. Попко
Судді Т.В. Онишкевич
В.П. Сапіга