17 березня 2011 р. Справа № 40065/09
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Старунського Д.М.,
суддів Багрія В.М., Заверухи О.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 1 червня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 07.04.2009 року звернувся в суд з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення ВО №954206 від 28.03.2009 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у сумі 510,00 гривень за ч.2 ст.122 КУпАП.
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 1 червня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 1 червня 2009 року скасувати і прийняти нове рішення, яким провадження у справі закрити.
Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що судом першої інстанції були недостатньо досліджені докази та обставини справи, рішення постановлено з порушенням норм матеріального права. Зазначає, що судом першої інстанції не надано оцінки тому, що інспектор ВДАІ м.Тернополя Кравчина М.В. не вірно застосував норми КУпАП та виніс стосовно нього постанову про вчинення адміністративно правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, так як порушення вимог розмітки проїзної частини дороги не підпадають під ч.2 ст.122 КУпАП.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до п.2 ч.1 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції скасувати з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що крім пояснення позивача, інших доказів в обґрунтування позову в судовому засіданні здобуто не було.
Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим, так як він суперечить ст.159 КАС України.
Як вбачається з постанови про адміністративне правопорушення ВО №954206 від 28.03.2009 року ОСОБА_1, керуючи 28.03.2009 року о 12 год. 10 хв. автомобілем НОМЕР_1 у м. Тернополі по вул. Руській та виконуючи поворот праворуч на вул. Кн. Острозького не зайняв відповідне крайнє положення на проїзній частині дороги, чим порушив п.10.4 ПДР України та вчинив правопорушення передбачене ч.2 ст.122 КУпАП. Даною постановою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 510 грн. Постанова винесена без складання протоколу про вчинення адмінправопорушення.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Статтею 258 частиною 1 КУпАП встановлено, що протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 70, 73, 77, частиною третьою статті 85, статтею 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, частиною першою статті 85, якщо розмір штрафу не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, статтею 107 (у випадках вчинення правопорушень, перелічених в частині третій статті 238) частиною третьою статті 109, статтями 110, 115, частинами першою, третьою і п'ятою статті 116, частиною третьою статті 116-2, частинами першою і третьою статті 117 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення правопорушення), статтями 118, 119, статтями 134, 135, 185-3 цього Кодексу, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі (ст.283 ч.1 КУпАП).
Оскільки належним та допустимим доказам скоєння даного правопорушення є протокол судового засідання, який не складався, а пояснення правопорушника заперечують скоєння такого правопорушення, то у відповідача були відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1до адміністративної відповідальності,
Отже, судом першої інстанції при розгляді справи всупереч вищевказаним нормам не надано оцінки тому факту, що протокол про адміністративне правопорушення не складався, а тому судом неповно з»ясовані обставини справи, що мають значення для справи.
Відповідно до п.1 ст.202 КАС України підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 197, 198 п.3, 202 п.1, 205 ч.2, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 1 червня 2009 року у справі №2а-1541/09 скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення інспектора ВДАІ м. Тернополя Кравчина Миколи Васильовича від 28.03.2009 року серія ВО №954206.
В решті адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
На постанову може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Д.М. Старунський
Судді В.М. Багрій
О.Б. Заверуха