Справа: № 2а-217/10 Головуючий у 1-й інстанції: Висоцька Н.В.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М
"06" квітня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Корюківському районі Чернігівської області на постанову Корюківського районного суду Чернігівської області від 02.11.2010 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до УПФ України в Корюківському районі Чернігівської області про зобов'язання виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу «дітям війни», -
Постановою Корюківського районного суду Чернігівської області від 02.11.2010 позов задоволено частково: визнано дії УПФ України в Корюківському районі Чернігівської області в частині відмови нарахувати пенсію ОСОБА_2 з підвищенням її розміру як дитині війни на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про соціальний захист дітей війни»- неправомірними; зобов'язано УПФ України в Корюківському районі Чернігівської області нарахувати пенсію ОСОБА_2 з підвищенням її розміру як дитині війни на 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про соціальний захист дітей війни»з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року і здійснити відповідні виплати на користь позивача за виключенням виплаченого підвищення до пенсії за вказаний період; в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить оскаржувану постанову скасувати, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно до п. 5 ч. 1 ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо подано заяву про поновлення цього строку, то чи є підстави для її задоволення).
Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених ч. 2 ст. 99 КАС України, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суд першої інстанції не постановляв ухвали про поновлення строку звернення до суду.
Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. В свою чергу оскільки позовні вимоги стосуються щомісячних соціальних виплат, то строк коли особа мала дізнатись про порушення своїх прав наступав по закінченню кожного календарного місяця.
Отже, суд першої інстанції, порушивши вимоги ч. 2 ст. 99 КАС України розглянув позовні вимоги, з якими позивач звернувся після закінчення строків звернення до суду, установлених законом, в зв'язку з чим, порушив також й вимоги ст. 100 щодо застосування наслідків пропущення строків звернення до адміністративного суду. На думку колегії суддів підстави для поновлення строку звернення до суду відсутні, оскільки позивач в позовній заяві не надала належних доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.
При цьому, оскаржуваною постановою безпідставно задоволено вищезазначені позовні вимоги, які з урахуванням вказаних вимог КАС України та відсутності підстав для поновлення строку звернення до суду підлягають залишенню без розгляду, що не було враховано судом першої інстанції.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 205 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив частково скасувати її, залишивши частину позовних вимог без розгляду, оскільки судом першої інстанції порушено норми процесуального права.
Керуючись ст.ст. 99, 100, 122, 183-2, 197, 198, 200, 202, 205, 206, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Корюківському районі Чернігівської області -задовольнити частково.
Постанову Корюківського районного суду Чернігівської області від 02.11.2010 -скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання дій управління Пенсійного фонду України в Корюківському районі Чернігівської області в частині відмови нарахувати пенсію ОСОБА_2 з підвищенням її розміру як дитині війни на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про соціальний захист дітей війни»- неправомірними та зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Корюківському районі Чернігівської області нарахувати пенсію ОСОБА_2 з підвищенням її розміру як дитині війни на 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про соціальний захист дітей війни»з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року і здійснення відповідних виплат на користь позивача за виключенням виплаченого підвищення до пенсії за вказаний період та залишити позовні вимоги в цій частині без розгляду.
В іншій частині постанову Корюківського районного суду Чернігівської області від 02.11.2010 -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: