Справа: № 2а-2416/10 Головуючий у 1-й інстанції: Волчко А.Я.
Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.
"05" квітня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Мацедонської В.Е.,
суддів Земляної Г.В., Лічевецького І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області про визнання дій Управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області неправомірними та зобов'язання зробити перерахунок пенсії,-
встановив:
15 листопада 2010 року ОСОБА_2 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування і несплати пенсії у повному розмірі, та зобов'язання зробити перерахунок пенсії відповідно ст. 50,54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 26 серпня 2007 року по день ухвалення постанови суду з урахуванням розміру вже сплаченої за цей період основної пенсії.
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 грудня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області про визнання дій Управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області неправомірними та зобов'язання зробити перерахунок пенсії задоволено частково, а саме: визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області щодо відмови в перерахуванні та виплаті пенсії позивачу неправомірними; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області здійснювати позивачу перерахунок та виплату основної пенсії по інвалідності у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»починаючи з 15 травня 2010 року. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.
Крім того, Управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області також просить поновити строк на апеляційне оскарження.
Оцінюючи обставини справи, що перешкоджали здійсненню процесуального права на апеляційне оскарження колегія суддів приходить до висновку, що заявник за таких обставин не мав реальної можливості своєчасно реалізувати право на апеляційне оскарження, а тому відсутні правові підстави окремо вирішувати питання щодо поновлення пропущеного строку.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, змінити постанову суду.
За ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач віднесений до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) є інвалідом ІІІ групи внаслідок захворювання пов'язаного з Чорнобильською катастрофою, отримує пенсію у відповідача та доплату за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідності до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
У відповідності до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
За змістом ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам IIІ групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах - 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»встановлено, що в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів ІІІ групи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.
Всупереч ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачу вказані пенсії виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530, від 16 травня 2008 року №654 а не в кратному відношенні до мінімальної пенсії за віком, як того вимагає вказаний Закон.
З огляду на те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має вищу юридичну силу в порівняні з Постановами Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530, від 16 травня 2008 року №654 відповідач не правомірно виплачував пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст. ст. 50, 54 зазначеного Закону.
Судом першої інстанції враховано, що позивачем позов подано 15 листопада 2010 року, що підтверджується матеріалами справи, а саме відтиском штампу вхідної кореспонденції.
Колегія суддів вважає за необхідне позовні вимоги за період з 26 серпня 2007 року по 14 травня 2010 року включно, залишити без розгляду у відповідності до вимог ч. 2 ст. 99 та ч. 1 ст. 100 КАС України, так як пропуск строку звернення до суду є підставою для залишення позовних вимог без розгляду, а не для відмови в позові.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що помилкове застосування норм процесуального права призвели до неправильного вирішення питання, тому постанова Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 грудня 2010 року підлягає зміні в резолютивній частині.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області -задовольнити частково.
Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 грудня 2010 року в частині відмови в задоволенні позову -скасувати та постановити в цій частині нову, якою позовні вимоги про перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 за період з 26 серпня 2007 року по 14 травня 2010 року включно -залишити без розгляду.
В іншій частині постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 грудня 2010 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст постанови виготовлено 05 квітня 2011 року.
Головуючий суддя В.Е.Мацедонська
Судді Г.В. Земляна
І.О.Лічевецький