Справа: № 2-а-3185/10/2503 Головуючий у 1-й інстанції: Тіслюк І.І.
Суддя-доповідач: Мамчур Я.С
Іменем України
"07" квітня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Мамчура Я.С.
суддів: Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.
розглянувши в порядку письмового провадження відповідно до ст. ст. 41, 197 КАС України в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Борзнянському районі Чернігівської області на постанову Борзнянського районного суду Чернігівської області від 29 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Управління Пенсійного фонду України в Борзнянському районі Чернігівської області про зобов'язання здійснити нарахування та виплату щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни , -
Позивачі звернулись до суду з позовом, в якому просили визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Борзнянському районі Чернігівської області та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з її підвищенням на 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по день ухвалення рішення по справі.
Ухвалами Борзнянського районного суду Чернігівської області від 22 грудня 2010 року позивачам поновлено строк звернення до адміністративного суду.
Постановою Борзнянського районного суду Чернігівської області від 29 грудня 2010 року позовні вимоги задоволено частково.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану постанову та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Позивач відноситься до соціальної категорії громадян «діти війни»в розумінні ст.1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».
Згідно ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється ЗУ «Про державний бюджет України»на відповідний рік.
ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік»дію ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»на 2007 рік було зупинено.
Рішення Конституційного суду України 09.07.2007 р. N 6-рп/2007 положення ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими внесено зміни до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»були визнані неконституційними.
Отже, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року державна соціальна допомога дітям війни повинна виплачуватись в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»внесено зміни до даної статті, відповідно до яких дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. № 10-рп/2008 положення ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими внесено зміни до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»визнано такими, що не відповідають Конституції України.
В подальшому будь-яких змін до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»внесено не було.
Отже, починаючи з 22 травня 2008 року державна соціальна допомога «дітям війни»повинна виплачуватися в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
На момент звернення позивачів до суду, нарахування доплати до їх пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим вони звернулися до суду за захистом своїх прав.
Всупереч ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530. Отже, відповідач неправомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі, ніж це передбачено ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».
Отже, позовні вимоги підлягають задоволення починаючи з 02 вересня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по день прийняття рішення судом першої інстанції.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.
Керуючись статтями 41, 197, 183-2, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Борзнянському районі Чернігівської області -залишити без задоволення.
Постанову Борзнянського районного суду Чернігівської області від 29 грудня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та подальшому оскарженню не підлягає.
Головуючий: Мамчур Я.С.
Судді Горяйнов А.М.
Желтобрюх І.Л.
Ухвалу складено в повному обсязі 07.04.11р.