Справа: № 2-а-1636/11 Головуючий у 1-й інстанції: Буймова Л.П.
Суддя-доповідач: Мамчур Я.С
Іменем України
"07" квітня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Мамчура Я.С.
суддів: Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.
розглянувши в порядку письмового провадження відповідно до ст. ст. 41, 197 КАС України в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Фастові Київської області на постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 26 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м. Фастові Київської області про визнання неправомірної відмови та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати дії Управління Пенсійного фонду України у м. Фастові Київської області неправомірними, зобов'язати відповідача зробити перерахунок та виплатити недоплачену суму щомісячної доплати до пенсії за проживання в зоні посиленого радіологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати відповідно до ст.39 ЗУ «Про статут та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за останні шість місяців.
Постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 26 січня 2011 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану постанову та направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, непрацюючим пенсіонером за віком, який проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю.
Відповідно до ст. 39 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах:
- у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати;
- у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати;
- у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата. Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті. Пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, оплата праці додатково підвищується на 25 процентів від розміру мінімальної заробітної плати
ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»до ст.39 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»були внесені змін, якими зменшено розмір, зазначених в ній виплат.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 року визнано таким, що не відповідають Конституції України положення ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»якими внесено зміни до ст.39 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
В подальшому будь-яких змін до ст.39 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»внесено не було.
Відповідно до ст.51 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до категорії 4, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається в розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.
ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»до вказаного Закону були внесені зміни, якими зменшено розміри зазначених в даній статті виплат.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 року визнано таким, що не відповідають Конституції України положення ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»якими внесено зміни до ст.51 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
В подальшому будь-яких змін до ст.51 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»внесено не було.
З наведеного вбачається, що за період з 01 січня 2011 року пенсія позивачу повинна бути підвищена на одну мінімальну заробітну плату та з 20 липня 2010 року виплачена додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком, за виключенням отриманих раніше сум.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.
Керуючись статтями 41, 197, 183-2, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Фастові Київської області -залишити без задоволення.
Постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 26 січня 2011 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та подальшому оскарженню не підлягає.
Головуючий: Мамчур Я.С.
Судді Горяйнов А.М.
Желтобрюх І.Л.
Ухвалу складено в повному обсязі 07.04.11р.