Справа: № 2а-994/09 Головуючий у 1-й інстанції: Грабовий П.С.
Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.
Іменем України
"31" березня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого -судді Ісаєнко Ю.А.;
суддів: Мельничука В.П., Федотова І.В.,
при секретарі: Горюновій Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 жовтня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Інспектора Державної патрульної служби відділу Державної автоінспекції молодшого сержанта міліції Чепурного О.В., Державної патрульної служби відділу Державної автоінспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України у Черкаській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з адміністративним позовом до Інспектора Державної патрульної служби відділу Державної автоінспекції молодшого сержанта міліції Чепурного О.В., Державної патрульної служби відділу Державної автоінспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України у Черкаській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, в якій він просить скасувати постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 жовтня 2009 року, та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає судовому розгляду справи. У зв'язку з цим, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції -без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.
Суд першої інстанції, при ухваленні постанови, дійшов до висновку, що відповідачем правомірно застосовані санкції до позивача, тому підстав для скасування постанови від 14.07.2009 року не має.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 14.07.2009 року в м. Чигирин по вул. Грушевського керував автомобілем не маючи при собі поліса обов'язкового страхового договору
Внаслідок порушення ним правил дорожнього руху, позивач був зупинений Інспектором Державної патрульної служби відділу Державної автоінспекції молодшим сержантом міліції Чепурним О.В., яким було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АВ №045858.
На підставі зазначеного протоколу інспектором винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення №045858 від 14.07.2009 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення ним правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 840,00 грн.
Винесену відповідачем постанову про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення штрафу позивач вважає незаконною, посилаючись на відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, а викладені в ній обставини вважає безпідставними, та такими, що не відповідають дійсності.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Підпунктом «ґ»пункту 2.1. Правил передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Відповідно до ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керування транспортними засобами водіями, які не мають при собі або не пред'явили чи не передали для перевірки, зокрема, поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка») тягне за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 17.5 ст. 17 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при укладенні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності страховик зобов'язаний надати страхувальнику спеціальний знак державного зразка, який затверджується Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.
Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 19 червня 2007 року № 7495 затверджено Порядок заповнення і використання спеціального знака, що видається страхувальнику при укладенні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до п. 1 зазначеного Порядку, спеціальний знак, що видається страхувальнику при укладенні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, - це знак державного зразка, призначений для здійснення посадовими особами органів Державтоінспекції МВС України та Державної прикордонної служби України візуального контролю за наявністю у водія наземного транспортного засобу чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
При цьому, в матеріалах справи не міститься копії полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Однак, позивач не довів правомірності своїх дій та не надав доказів, які б спростовували його вину щодо вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні адміністративного позову.
Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 198, 200, 205, 207 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 жовтня 2009 року -залишити без задоволення.
Постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 жовтня 2009 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
(Повний текст Ухвали складено 05.03.2011 року)
Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко
Суддя: В.П. Мельничук
Суддя: І.В. Федотов