Справа: № 2-а-1739/10 Головуючий у 1-й інстанції: Бурлака О.В.
Суддя-доповідач: Шостак О.О.
"29" березня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Шостака О.О.,
суддів: Горяйнова А.М, Желтобрюх І.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Канівському районі Черкаської області на постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 13.12.2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Канівському районі Черкаської області про зобов'язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни, -
Позивач 27.11.2010 року звернувся до Канівського міськрайонного суду Черкаської області з адмінпозовом до УПФУ в Канівському районі Черкаської області про зобов'язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни за періоди з 01.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по 01.10.2010 р. та проводити такі виплати у майбутньому.
Постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 13.12.2010 року позовні вимоги позивача задоволені частково: зобов'язано нарахувати позивачу недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни за період з 22.05.2008 р. по 01.10.2010 р..
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконне, на його думку, рішення суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи, позивач має статус дитині війни.
Позивач є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни»в розумінні ст.1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», а відтак, на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.
Згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни», з 01.01.2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється ЗУ «Про державний бюджет України»на відповідний рік.
ЗУ «Про державний бюджет України на 2010 рік»збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії. Мінімальна пенсія у 2010 році становила: з 01.01.2010 року -695,00 грн., з 01.04.2010 року -706,00 грн., з 01.07.2010 року -709,00 грн.
На момент звернення позивача до суду, нарахування доплати до її пенсій в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 вищезазначеного Закону відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим вона звернулися до суду за захистом своїх прав.
Всупереч ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалось відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530. Отже, відповідач не правомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.
Таким чином, апеляційна інстанція приходить до однозначного висновку про правомірність доводів суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок доплати до пенсії в розмірі передбаченому ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».
Що стосується відмови в задоволенні позову щодо зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену соціальну допомогу як дитині війни за період з 01.07.2007 року по 31.12.2007 року та задоволення позовних вимог про зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену соціальну допомогу як дитині війни за період з 22.05.2008 року до 26.05.2010 року включно, то судова колегія приходить до висновку про необхідність скасування судового рішення в цих частинах, з огляду на наступне.
Виходячи з положень ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав,свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк.
Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Отже, пропуск строку звернення до суду є підставою для залишення його без розгляду, а не для відмови в позові.
Колегія суддів також не може погодитися з висновком Канівського міськрайонного суду Черкаської області щодо відмови в позові про зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» по дату подачі позову, оскільки позивачем ставилася вимога щодо здійснення такого перерерахунку та виплати на майбутнє. При цьому, апеляційна інстанція враховує ту обставину, що суд не наділений повноваженнями щодо зобов'язання органів державної влади виконувати будь-які зобов'язання в майбутньому, оскільки порушення яких-небудь прав, свобод та законних інтересів ще не відбулося.
Отже, суд першої інстанції повинен був прийти до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, починаючи з 27.05.2010 року по 13.12.2010 року, тобто по дату постановлення судового рішення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга -підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню в частині відмови в задоволенні позову щодо зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену соціальну допомогу як дитині війни за період з 01.07.2007 року по 31.12.2007 року та задоволення позовних вимог про зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену соціальну допомогу як дитині війни за період з 22.05.2008 року до 26.05.2010 року включно з залишенням позову в цих частинах без розгляду, в зв'язку з порушенням норм процесуального права, а також скасуванню в частині відмови щодо зобов'язання проводити виплати у майбутньому, в зв'язку з чим абзац третій резолютивної частини судового рішення підлягає зміні у визначенні періоду перерахунку.
Відповідно до ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, змінити постанову суду.
За ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 100, 197, 198, 201, 205 та 207 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Канівському районі Черкаської області -задовольнити частково.
Постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 13.12.2010 року в частині відмови в задоволенні позову щодо зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену соціальну допомогу як дитині війни за період з 01.07.2007 року по 31.12.2007 року та в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену соціальну допомогу як дитині війни за період з 22.05.2008 року до 26.05.2010 року включно -скасувати, позов в цих частинах -залишити без розгляду.
Постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 13.12.2010 року в частині відмови в позові щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Канівському районі Черкаської області в подальшому проводити щомісячно виплату підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»скасувати, в зв'язку з чим абзац третій резолютивної частини даної постанови викласти наступним чином:
«Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Канівському районі Черкаської області здійснити щомісячну виплату ОСОБА_3 підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 27.05.2010 року по 23.12.2010 року, з врахуванням раніше отриманих виплат».
В решті постанову -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді: