Головуючий у 1 інстанції - Гашинська О.А.
Суддя-доповідач - Ястребова Л.В.
14 квітня 2011 року справа №2а-237/11/1225 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Ястребової Л.В.
суддів Ляшенка Д.В. , Чумака С.Ю.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області на постанову Сватівського районного суду Луганської області від 14 лютого 2011 року по адміністративній справі № 2а-237/11/1225 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області про визнання дій відповідача протиправними, -
Постановою Сватівського районного суду Луганської області від 14 лютого 2011 року по адміністративній справі № 2а-237/11/1225 позовна заява задоволена частково, зобов'язано відповідача здійснити нарахування та виплату на користь позивача підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 01 січня 2009 року з урахуванням фактично отриманих сум. В решті позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій управління просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права.
В апеляційній скарзі вказує, що розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом.
Частиною 8 ст. 183-2 КАС України передбачено, що апеляційні скарги у справах, передбачених пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, розглядаються апеляційними судами в порядку письмового провадження.
Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З врахуванням частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний перегляд постанови суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційної скарги позивача.
Закон України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-IV від 18 листопада 2004 року (зі змінами та доповненнями станом на час розгляду спірних правовідносин), який набрав чинності з 1 січня 2006 року, встановлює правовий статус дітей війни та визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею 1 вказаного закону передбачено, що дитина війни це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Статус позивача як дитини війни підтверджується паспортом, посвідченням.
Згідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” № 2195-ІV від 18.11.2004р. дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Статтею 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” дія даної норми була зупинена. Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України, серед інших, положення статті 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, якими була зупинена дія статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 22.10.1993 року №3551-XII (далі Закон №3551).
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесені зміни до Закону №3551, а саме, текст ст. 6 викладений в такій редакції: “Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни”.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.08р. визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема п. 41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.
Таким чином, стаття 6 Закону №3551 з 1 січня 2009 року є діючою в наступній редакції: “дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком”.
Оскільки на час розгляду цієї справи судом, розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ” і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність, колегія суддів вважає неспроможними доводи апелянта про використання цього поняття тільки для призначення пенсій в межах зазначеного закону та неможливості використання вказаного розміру у розрахунку підвищення до пенсій особам з статусом дитини війни.
Стосовно посилання апелянта на ст. 99 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зазначена редакція ч. 2 ст. 99 КАС України набрала чинності з 30.07.2010 року, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що строк на звернення до суду з адміністративним позовом, якщо право на звернення до суду виникло до цієї дати, повинен обчислюватись саме з цієї дати, за умови, якщо станом на 30.07.2010 року не сплив строк на звернення до суду, встановлений чинним законодавством, що регулювало дані відносини до набрання чинності вказаними змінами.
Разом з тим, оскільки станом на 30.07.2010 року справи, пов'язані із соціальними виплатами, розглядались в порядку цивільного судочинства і лише рішенням Конституційного Суду України від 9 вересня 2010 року у справі № 1-40\2010 було визнано, що вони повинні розглядатися в порядку адміністративного судочинства, то передбачений ч. 2 ст. 99 КАС України шестимісячний строк звернення до суду для цієї категорії справ повинен обчислюватись саме з 9 вересня 2010 року.
Оскільки до рішення Конституційного Суду України від 9 вересня 2010 року справи щодо перерахунку пенсії «дітям війни» розглядались в порядку цивільного судочинства, то на них розповсюджувався передбачений статтею 257 ЦК України трирічний строк позовної давності. У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що у період з 9 вересня 2010 року по 9 березня 2011 року для звернення до суду з вимогами щодо перерахунку пенсії повинен діяти трирічний строк і лише з 9 березня 2011 року - шестимісячний.
Позивач звернувся з позовом до суду 02.02.2011 року, з огляду на що, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог за період з 01 січня 2009 року, що відповідає положенням ст. 6 Закону № 2195-IV в редакції яка є чинною на даний час, адже попередні зміни, як було зазначено вище, визнані неконституційними, тому застосовується саме та редакція, яка була до внесення відповідних змін.
З врахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для залишення без змін постанови суду першої інстанції згідно статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 160, 167, 183-2, 184, 195, 196, 197, 198, 200, 206, Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області на постанову Сватівського районного суду Луганської області від 14 лютого 2011 року по адміністративній справі № 2а-237/11/1225 -залишити без задоволення.
Постанову Сватівського районного суду Луганської області від 14 лютого 2011 року по адміністративній справі № 2а-237/11/1225 - залишити без змін.
Відповідно до пункту 10 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.В.Ястребова
Судді Д.В.Ляшенко
С.Ю.Чумак