Головуючий у 1 інстанції - Крупинська О.Ю.
Суддя-доповідач - Василенко Л.А.
05 квітня 2011 року справа №2а-135/11/1206
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого Василенко Л.А.
суддів Гімона М.М. , Карпушової О.В.
розглянула в порядку письмового провадження в приміщенні суду апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Брянці Луганської області на постанову Брянківського міського суду Луганської області від 9 лютого 2011 року у справі № 2а-135/11/1206 за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м.Брянці Луганської області про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити певні дії, і
Постановою Брянківського міського суду Луганської області від 9 лютого 2011 року вищевказаний позов задоволений: визнана бездіяльність відповідача щодо нарахування позивачеві підвищення до пенсії за період з 1 січня 2009 року до 9 лютого 2011 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» незаконною; зобов'язано пенсійний орган здійснити перерахунок та виплатити позивачеві щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 1 січня 2009 року (з урахуванням проведених виплат), виходячи з того, що розмір мінімальної пенсії за віком складає не менше розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, встановлених законом в місяці, за який нараховується вищевказане підвищення до пенсії; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує неправильним застосуванням судом норм матеріального права і просить постанову суду скасувати та постановити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження, відповідно до вимог четвертого речення ч. 8 ст. 1832 та п.3 ч.1 ст. 197 КАС України.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач має правовий статус дитини війни.
Колегія суддів, заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, обговорила доводи апеляційної скарги і дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції зміні з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач віднесений до соціальної групи “Дитина війни” відповідно до вимог ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, що підтверджено даними про дату народження у паспорті позивача (арк. справи 3), відміткою органу соціального захисту населення у пенсійному посвідченні позивача (арк. справи 4), не заперечується відповідачем та підтверджено ним у листі від 18 січня 2011 року, яким позивачеві відмовлено у виплаті підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком оскільки з 2008 року підвищення до пенсії виплачується у розмірі 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншого діючим законодавством не передбачено (арк. справи 5). З вказаного листа також вбачається, що позивач отримує підвищення до пенсії, як дитина війни, в розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність з 01.10.2008 р. в розмірі 49,8 грн. щомісяця..
Згідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” № 2195-ІV від 18.11.2004р. в редакції, яка діяла до 01.01.2007 р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Статтею 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” дія даної норми була зупинена. Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України, серед інших, положення статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року № 2195-ІV (далі Закон № 2195).
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни до Закону № 2195, а саме, текст ст. 6 викладений в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.08р. визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Законами України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” , «Про Державний бюджет України на 2010 рік”, «Про Державний бюджет на 2011 рік» не внесено змін та не зупинено дію ст. 6 Закону № 2195.
Таким чином, стаття 6 Закону № 2195 з 1 січня 2009 є діючою в наступній редакції: «дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком».
Оскільки на час розгляду цієї справи судом, розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ” і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність, колегія суддів вважає неспроможними доводи апелянта про використання цього поняття тільки для призначення пенсій в межах зазначеного закону та неможливості використання вказаного розміру у розрахунку підвищення до пенсій особам з статусом дитини війни.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання бездіяльності відповідача щодо нарахування позивачеві підвищення до пенсії за період з 1 січня 2009 року до 9 лютого 2011 року (дата ухвалення судового рішення) року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» протиправною та про зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплатити позивачеві щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 1 січня 2009 (з урахуванням проведених виплат), виходячи з того, що розмір мінімальної пенсії за віком складає не менше розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, встановлених законом в місяці, за який нараховується вищевказане підвищення до пенсії, оскільки внаслідок протиправних дій відповідача позивачеві невиплачене підвищення до пенсії у встановленому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла до висновку, що спірні правовідносини за суттю вирішені правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Апеляційний перегляд здійснений в межах заявленої апеляційної скарги.
Керуючись ст.195, ст. 197 ч.1 п.3, п.1 ч.1 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст.212, ст. 254 ч.6 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Брянці Луганської області залишити без задоволення.
Постанову Брянківського міського суду Луганської області від 9 лютого 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м.Брянці Луганської області про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити певні дії залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.А. Василенко
Судді М.М. Гімон
О.В. Карпушова