Головуючий у 1 інстанції - Головіна Т.М.
Суддя-доповідач - Василенко Л.А.
05 квітня 2011 року справа №2а-2947/10/1203
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого Василенко Л.А.
суддів Гімона М.М. , Карпушової О.В.
розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління пенсійного фонду України в Артемівському районі м.Луганська на постанову Артемівського районного суду м.Луганська від 12 листопада 2010 року у справі №2а-2947/10 за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду в Артемівському районі м.Луганська про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
11 жовтня 2010 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до Артемівського районного суду м.Луганська, в якому просила визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду в Артемівському районі м.Луганська щодо нарахування та виплати їй щомісячної соціальної допомоги відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» неправомірною, зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити їй недоплачене підвищення до пенсії за період з 1 січня 2009 року до 31. грудня 2009 року в сумі 1276,4 грн.
Ухвалою Артемівського районного суду м.Луганська адміністративний від 12 листопада 2010 року позов щодо позовних вимог з 1 січня 2009 року до 11 жовтня 2009 року залишені без розгляду.
Постановою Артемівського районного суду м.Луганська адміністративний від 12 листопада 2010 року позов за період з 11 жовтня 2010 року до 31 грудня 2010 року задоволений - визнана протиправними дії відповідача у вищезазначений період щодо нарахування та виплати позивачеві підвищення до пенсії, зобов'язано відповідача здійснити перерахунок ита виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з встановленого прожиткового мінімуму на одну особу та з урахуванням фактично отриманих сум.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права.
Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п. 2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Колегія суддів перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, та з врахуванням другого речення частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) вийшла за межі заявленої апеляційної скарги і дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач віднесена до соціальної групи “діти війни” відповідно до вимог ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, що підтверджено даними про дату народження у паспорті позивача (арк. справи 7), відміткою органу соціального захисту населення у пенсійному посвідченні позивача (арк. справи 8), що не є спірним.
З листа відповідача від 11 жовтня 2010 року вбачається, що з 1 жовтня 2008 року позивачеві виплачується підвищення до пенсії, як дитині війни в розмірі 49,8 грн. щомісяця (арк. справи 9).
З ухвали Артемівського районного суду м.Луганська від 12 листопада 2010 року (арк. справи 14) вбачається, що судом першої інстанції залишені без розгляду позовні вимоги за період з 1 січня 2009 року до 11 жовтня 2009 року через пропущення позивачем річного строку звернення до адміністративного суду, при цьому позивач не просив поновити йому строк звернення до адміністративного суду, а обставини наведені позивачем у позові не є підставами для поновлення йому строку звернення до адміністративного суду.
Колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції, але при цьому суд першої інстанції допустив грубе процесуальне порушення зазначивши, що ст. 99 КАС України встановлений річний строк звернення до адміністративного суду, оскільки відповідно до абз.1 частини другої статті 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Як на час подання цього позову, так і на момент прийняття судом оскаржуваної постанови та вищезазначеної ухвали відповідно до частини першої статті 99 КАС адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною другою цієї статті визначено, що для звернення за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач отримувала щомісячно пенсію та знала про її розмір, виходячи з отримуваних сум.
Правовою підставою для заявлених позивачем вимог є рішення Коституційного Суду України від 22 травня 2008 року.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що коли йдеться про дію нормативно-правового акта, то строк, з якого особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, починається з дня опублікування акта, незважаючи на те, що особа, на яку поширює дію цей акт, фактично ознайомилася з ним значно пізніше. Це пояснюється тим, що особа мала реальну можливість (повинна була) дізнатися про цей акт у день його опублікування, якщо таке опублікування було зроблено у встановленому порядку.
Опублікування рішення Конституційного Суду від 22.05.2008 року було зроблено у встановленому порядку.
Звернення позивача до відповідача із заявою в порядку Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян» з проханням перерахувати підвищення до пенсії та сплатити певну суму грошей за минулий час (виконати вимоги закону тощо) не є передбаченою законом можливістю досудового порядку вирішення спору в розумінні частини четвертої статті 99 КАС України.
За приписами статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
З заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом позивач не звертався. Посилання позивача про те, що про порушення свого права вона дізналася лише з відповіді відповідача не можуть бути прийняті до уваги з огляду на вищевикладене.
Таким чином, позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до адміністративного суду з позовом, а тому заявлені вимоги, які стосуються 2009 року підлягають залишенню без розгляду, а постанова суду першої інстанції скасуванню.
Таким чином, через грубе порушення норм процесуального права при вирішенні питання щодо питання про подання адміністративного позову у строки, встановлені законом, суд першої інстанції невірно вирішив справу, а тому постанова суду підлягає скасуванню, а заявлений позов залишенню без розгляду.
Керуючись статтями 195, 197, 198, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Артемівському районі м.Луганська задовольнити частково.
Постанову Артемівського районного суду м.Луганська від 12 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду в Артемівському районі м.Луганська про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії скасувати.
Позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду в Артемівському районі м.Луганська про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Л.А.Василенко
Судді: М.М.Гімон
О.В.Карпушова