Головуючий у 1 інстанції - Соловей Р.С.
Суддя-доповідач - Міронова Г.М.
08 квітня 2011 року справа №2а-1445/10/1206
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Міронової Г.М.
суддів Блохіна А.А. , Юрко І.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області на постанову Брянківського міського суду Луганської області від 27 грудня 2010 року у адміністративній справі № 1445/10/1206 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни,
Позивач 19 грудня 2010 року звернувся до суду з адміністративним позовом до органу Пенсійного фонду про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни за період з 2006 року по 2009 рок з урахуванням сплачених сум та призначити соціальну допомогу довічно.
Постановою Брянківського міського суду Луганської області від 27 грудня 2010 року позов було задоволено частково.
Зобов'язано пенсійний орган здійснити позивачеві підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до вимог ст. 6 Закону України Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим просить зазначене рішення скасувати із винесенням нової постанови, якою має бути задоволено апеляційну скаргу та відмовлено у позові.
За нормами частини другої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням, у зв'язку з чим відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” він має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За Преамбулою Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.
Правовий статус дітей війни визначає основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки, що встановлено Законом України “Про соціальний захист дітей війни”.
Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. Зокрема статтею 6 вказаного закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановлено для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції протиправно було задоволено позовні вимоги за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року, адже за цей період позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до Закону України від 18.02.2010 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами» (надалі - Закон № 1691) справи щодо спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них були віднесені до цивільного судочинства, строк позовної давності в яких в такому провадженні становить три роки. Цей Закон набрав чинності 10 березня 2010 року і діяв до 09 вересня 2010 року, тобто до часу прийняття Конституційним судом України рішення № 19рп/2010.
Окрім того, 07.07.2010 року був прийнятий Закон України «Про судоустрій і статус суддів, згідно з ХП розділом якого вищевказана категорія справ була повернута до адміністративної юрисдикції, який набув чинності 30 липня 2010 року.
За таких умов позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню за визначений ним в позовній заяві період, адже відповідно до ст. 99 КАС України (в редакції до внесення змін Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року) для звернення до адміністративного суду передбачався річний термін звернення до суду, який і повинен застосовуватися до спірних правовідносин для визначення періоду, за який позовні вимоги підлягають задоволенню, але вимоги позивача виходять за межі цього періоду.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення не дотримався норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим постанова підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення.
Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-197, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202,. 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області у справі № 2а-1445/10/1206 - задовольнити.
Постанову Брянківського міського суду Луганської області від 27 грудня 2010 року у адміністративній справі № 1445/10/1206 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни - скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_2 - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Міронова Г.М.
Судді Блохін А.А.
Юрко І.В.