Головуючий у 1 інстанції - Солоніченко О.В.
Суддя-доповідач - Васильєва І.А.
29 березня 2011 року справа №2а-10130/10/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Васильєвої І.А.
суддів Казначеєва Е.Г. , Яманко В.Г.
при секретарі судового засідання Балакай І.Л.
за участю:
позивача - ( не з'явився належним чином повідомлений про розгляд справи)
відповідача - Косова Н.Г. (діє на підставі довіреності)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2011 року у справі № 2а-10130/10/1270 (головуючий І інстанції Солоніченко О.В.) за позовом Приватного малого підприємства «Девайс» до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення - рішення № 000043220/0 від 19.10.2010 року на суму 313 415 грн.,
21 грудня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного малого підприємства «Девайс» до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000432320/0 від 19.10.2010 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 313415 грн.
Зазначене рішення було винесено на підставі акту невиїзної документальної перевірки позивача від 15.10.2010 року № 1563/23-217/19063517 з питань правових відносин з ТОВ «ТД «Спецтранс» за вересень, жовтень 2009 року, з ТОВ «Українські Інтерактивні Послуги» за січень, лютий 2009 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок у банку за лютий, березень, жовтень, листопад 2009 року. Актом були встановлені порушення п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Перевіркою було встановлено, що сума бюджетного відшкодування за лютий - березень 2009 року виникла у зв'язку з придбанням позивачем автомобілів марки HOWO у одного з основних постачальників ТОВ «Українські Інтерактивні Послуги», за вересень - жовтень 2009 року у зв'язку з придбанням автомобілів марки САМС у одного з основних постачальників ТОВ «ТД Спецтранс».
Згідно висновків акту перевірки позивачем завищено податковий кредит за січень 2009 року на суму ПДВ 106698 грн., за лютий на суму ПДВ 100124 грн., за вересень 2009 року на суму ПДВ 50320 грн., за жовтень 2009 року на суму ПДВ 56273 грн. На запити до ДПІ в Дніпровському районі м. Києва було отримано інформацію, згідно якої провести зустрічну перевірку ТОВ «Українські Інтерактивні Послуги» не має можливості у зв'язку з тим, що не встановлено місцезнаходження підприємства, тому неможливо підтвердити факт виникнення податкових зобов'язань по ланцюгу постачальника ТОВ «Українські Інтерактивні Послуги» до виробника продукції або імпортера. Згідно результатів перевірки щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з позивачем за період вересень - жовтень 2009 року, проведеної ДПІ у Печерському районі м. Києва, ТОВ « ТД Спецтранс» є посередником, а постачальником товару визначено ТОВ «Центросталь», яким виписано видаткову накладну від 15.10.2009 року № РН-891 та податкову накладну від 15.10.2009 року № 891 на загальну суму 686400 грн., у т.ч. ПДВ на суму 114400 грн.
З податковим повідомленням-рішенням № 0000432320/0 від 19.10.2010 року позивач не згоден, оскільки вважає, що діюче законодавство визначає лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної.
У відповідності з договором від 22.01.2009 року, укладеним між позивачем та ТОВ «Українські Інтерактивні Послуги», позивачем було придбано самоскиди марки HOWO. На даний товар ТОВ «Українські Інтерактивні Послуги» були надані: рахунок-фактура, акт фактичної передачі автомобіля, сертифікат відповідності, податкова накладна, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, довідка-рахунок. На підставі цього договору були виписані податкові накладні № 1 від 23.01.2009 року, № 2 від 27.01.2009 року, № 3 від 09.02.2009 року. Суми ПДВ за цими накладними включені до податкового кредиту відповідного періоду, відображені у книзі обліку придбання та реєстрі отриманих податкових накладних.
Відповідно до договорів № 250909С1 від 25.09.2009 року, № 250909С2 від 25.09.2009 року, укладених між позивачем та ТОВ «ТД Спецтранс», ПМП «Девайс» було придбано самоскиди САМС. На даний товар постачальником було надано рахунок-фактуру, акт фактичної передачі автомобіля, сертифікат відповідності, податкову накладну, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, довідку-рахунок. На підставі зазначених договорів були виписані податкові накладні № 1 від 29.09.2009 року, № 2 29.09.2009 року, № 3 від 16.10.2009 року, № 4 від 16.10.2009 року. Суми ПДВ за цими накладними включені до податкового кредиту відповідного періоду, відображені у книзі обліку придбання та реєстрі отриманих податкових накладних.
Позивач вважає, що ним не були порушені норми, що встановлені п.п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», тому просить визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000432320/0 від 19.10.2010 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 313415 грн. внаслідок чого був змушений звернутися в суд із зазначеним позовом.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2011 року позовні вимоги задоволені в повному обсязі. Визнано неправомірним та скасоване податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська № 0000432320/0 від 19.10.2010 року на суму 313415 гривень.
Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Луганська подала апеляційну скаргу в якій просила постанову суду першої інстанції скасувати внаслідок порушення судом норм матеріального та процесуального права, в задоволенні позовних вимог відмовити.
В судовому засіданні представник апелянта на задоволенні апеляційної скарги наполягав, просив постанову суду скасувати, в задоволенні позовних вимог приватного малого підприємства «Девайс», відмовити.
Позивач в судове засідання не прибув, належним чином повідомлений про розгляд справи.
Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
ПМП «Девайс» зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 09.02.1993 року, внесено до ЄДРПОУ та є платником податку на додану вартість.
У 2009 році позивачем було надано відповідачу податкові декларації з розрахунком частки бюджетного відшкодування за січень, лютий, вересень, жовтень 2009 року.
Відповідачем була проведена невиїзна перевірка позивача з питань правових відносин з ТОВ «ТД «Спецтранс» за вересень, жовтень 2009 року, з ТОВ «Українські Інтерактивні Послуги» за січень, лютий 2009 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок у банку за лютий, березень, жовтень, листопад 2009 року. Перевіркою були встановлені порушення п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». За результатами перевірки складено акт від 15.10.2010 року № 1563/23-217/19063517.
На підставі зазначеного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від № 0000432320/0 від 19.10.2010 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 313415 грн.
Згідно ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом. Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Згідно з п.п. 7.2.6 п.7.2. ст. 7 зазначеного Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари на вимогу їх отримувача.
Підпунктом 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 зазначеного Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.
Підпунктом 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 зазначеного Закону встановлено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.
Відповідно до п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 зазначеного Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що єдиною підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, про те, що не можна брати о уваги відсутність контрагента позивача ТОВ «Українські Інтерактивні Послуги» за зареєстрованим місцем знаходження, оскільки зазначене не підтверджено даними з ЄДРПОУ.
Твердження відповідача про те, що оскільки неможливе проведення зустрічної перевірки по ланцюгу постачання, тому не можливе підтвердження факту надмірної сплати податку, також є безпідставними та суперечать нормам Закону України «Про податок на додану вартість». Право платника ПДВ на отримання бюджетного відшкодування по ПДВ не є залежним від проведення або непроведення зустрічних перевірок по всьому ланцюгу постачання.
Судом першої інстанції всебічно досліджені письмові докази здійснення господарських операцій - копії договорів поставок, копії актів фактичної передачі автомобілів, копії актів прийому технічного стану автомобілів, копії податкових накладних, які видані позивачу вказаними контрагентами, які підтверджують право позивача на бюджетне відшкодування суми ПДВ по деклараціях за січень, лютий, вересень та жовтень 2009 року.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, судове рішення постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Завдяки великому обсягу судового рішення, в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину.
Керуючись ст. ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2011 року у справі № 2а-10130/10/1270, залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2011 року у справі № 2а-10130/10/1270, залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.
Повний текст виготовлено 04 квітня 2011 року.
Головуючий суддя Васильєва І.А.
Судді Яманко В.Г.
Казначеєв Е.Г.