"31" березня 2011 р. справа № 2а-179/2010
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Божко Л.А.
суддів: Лукманової О.М. Суховарова А.В.
при секретарі судового засідання: Цьокі І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 14 жовтня 2010 року за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Петриківському районі Дніпропетровської області
про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, -
У жовтні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Петриківському районі Дніпропетровської області, в якому просив:
визнати відмову відповідача в перерахуванні пенсії протиправною; зобов'язати відповідача провести перерахунок розміру пенсії, як особі, що має статус дитини війни та сплатити недоотримані кошти за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01 січня 2009 року по 01 вересня 2010 року із розрахунку збільшення розміру пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої законодавством на відповідні періоди з нарахуванням компенсації втрати частини доходів на час виплати.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що має статус “дитини війни”, тому користується всіма правами та пільгами, передбаченими Законом України “Про соціальний захист дітей війни ” для цієї категорії осіб, і на підставі ст.6 зазначеного Закону має право на щомісячну доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. При вирішенні питання про нарахування вказаної доплати до пенсії позивачу відповідач керувався положеннями нормативних актів що на підставі Рішень Конституційного Суду України були визнані неконституційними, а тому застосуванню не підлягали.
Ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 14 жовтня 2010 року, при вирішенні питання щодо можливості відкриття провадження у справі адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Петриківському районі Дніпропетровської області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії -залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для вирішення питання про відкриття провадження по справі.
У судове засідання, сторони, які належним чином повідомленні про час та місце розгляду справи, не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до ст..41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювався.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, чинне законодавство, встановленими строками, обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
У відповідності до ст. 100 КАС України, в редакції з 30.07.2010 року, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Таким чином, суд першої інстанції вірно виходив з того, що строк звернення до суду з адміністративним позовом, у спірних правовідносинах, визначено ст..99 КАС України.
В той же час, залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції не звернув уваги на зміст та обсяг заявлених вимог. Так, позивач просив поновити порушені права на отримання підвищення до пенсії з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01 січня 2009 року по 01 вересня 2010 року. На заявлені позовні вимоги суд першої інстанції не звернув увагу та безпідставно залишив без розгляду і позовні вимоги, які заявлено в межах строків, що визначено ст..99 КАС України.
З огляду на викладене, з урахуванням часу звернення позивача з позовом до суду колегія суддів вважає за необхідне ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити матеріали справи за позовом ОСОБА_1 для вирішення питання щодо можливості відкриття провадження у справі на новий розгляд до того ж суду.
Керуючись п. 3 ч.1 ст. 199, ст. ст. 202, 205, 206 КАС України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 14 жовтня 2010 року - скасувати, а матеріали справи за позовом ОСОБА_1 направити для вирішення питання щодо можливості відкриття провадження у справі на новий розгляд до того ж суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Головуючий: Л.А. Божко
Суддя: О.М. Лукманова
Суддя: А.В. Суховаров