"01" квітня 2011 р. справа № 2а-455/10
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Семененка Я.В.
суддів: Добродняк І.Ю Бишевської Н.А.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Софіївському районі Дніпропетровської області
на постанову Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 03 грудня 2010 року у справі № 2а-455/10 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Софіївському районі Дніпропетровської області
про зобов'язання вчинити певні дії, -
У листопаді 2010 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Софіївському районі Дніпропетровської області, в якому просила:
визнати незаконною бездіяльність відповідача щодо не вчинення дій стосовно перерахунку та виплати підвищення до пенсії передбаченого ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 01.05.2010 року по 31.10.2010 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком;
зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії за період з 01.05.2010 року по 31.10.2010 року, згідно ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці. яка була виплачена у цей період.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що має статус “дитини війни”, тому користується всіма правами та пільгами, передбаченими Законом України “Про соціальний захист дітей війни ” для цієї категорії осіб, і на підставі ст.6 зазначеного Закону має право на щомісячну доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. При вирішенні питання про нарахування вказаної доплати до пенсії позивачки відповідач керувався положеннями нормативного акту, що на підставі Рішення Конституційного Суду України був визнаний неконституційним, а тому застосуванню не підлягає.
Постановою Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 03 грудня 2010 року, ухваленою в порядку скороченого провадження, адміністративний позов задоволено частково, а саме: визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо не вчинення дій стосовно перерахунку та виплати позивачу підвищення до пенсії, передбаченого ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 01.05.2010 року по 31.10.2010 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком; зобов'язано відповідача здійснити перерахунок підвищення до пенсії позивачу за період з 01.05.2010 року по 31.10.2010 року згідно ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період та забезпечити її виплату.
Не погодившись з постановою суду Управління Пенсійного фонду України в Софіївському районі Дніпропетровської області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати постанову суду першої інстанції та винести рішення яким позивачу в позові відмовити повністю.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач народився 1939 року та відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має статус дитини війни що підтверджується наявною в матеріалах справи копією пенсійного посвідчення (а.с.4).
Згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/08 від 22 травня 2008 року положення п.п.2 п.14 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким було внесено зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та встановлено з 01 січня 2008 року інший порядок розрахунку підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії «дітям війни», були визнанні неконституційними та втратили чинність з дня прийняття вказаного рішення.
На час розгляду справи Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»не призупинено дію ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а відтак відповідач був зобов'язаний виплачувати позивачу підвищення до пенсії у розмірах, які визначено ст..6 названого Закону.
Проте, Управління Пенсійного фонду України в Софіївському районі Дніпропетровської області будь-яких дій з цього приводу не здійснювало.
Таким чином, з урахуванням строку звернення до суду з позовом, який визначено ст.. 99 КАС України, в редакції з 30.07.2010 року, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Софіївському районі Дніпропетровської області провести перерахунок та виплатити позивачу недоотримані суми щомісячного підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 01 травня 2010 року по 31 жовтня 2010 року (заявлені позовні вимови).
Право позивача на отримання підвищення до пенсії відповідно до вимог ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не залежить від наявності чи відсутності грошових коштів та належного фінансування, таке право надане державою і закріплено Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Оскільки таке право декларовано державою, то відповідно держава, через створені нею органи, в даному випадку органи Пенсійного фонду України, і несе обов'язок по своєчасній та повній виплаті підвищення до пенсії саме у розмірах, які нею ж визначені та закріплені в Законі.
Крім цього, і практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст..17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»є джерелом права, свідчить про те, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх обов'язків (справа «Кечко проти України», рішення від 08.11.2005р.).
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни суд обґрунтовано до уваги не взяв, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом спору, що розглядається. Проблеми надання бюджетних коштів Управлінню для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судом першої інстанції не розглядалось.
Також колегія суддів вважає за необхідне зауважити те, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню постанова КМУ від 28.05.2008р. №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою визначено розмір виплат підвищення до пенсії, оскільки виходячи із загальних принципів пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку підвищення до пенсії, слід керуватися Законом (Законом України «Про соціальний захист дітей війни», а не підзаконним нормативно-правовим актом (Постановою КМУ від 28.05.2008р. №530).
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції в достатньому обсязі встановив обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись п. 1 ч.1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Софіївському районі Дніпропетровської області залишити без задоволення, а постанову Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 03 грудня 2010 року у справі № 2а-455/10 -без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та відповідно до ч.10 ст.183-2 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: Я.В. Семененко
Суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Н.А. Бишевська