"17" лютого 2011 р. Справа № 2а-6732/09/1170
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Католікяна М.О.,
суддів Коршуна А.О. Панченко О.М. ,
при секретарі Федоровій Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Приватного підприємства «Добра Господа»на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2009 року, ухвалену в адміністративній справі за позовом Державної інспекції з контролю за цінами у Кіровоградській області до Приватного підприємства «Добра Господа»про стягнення коштів,
14 липня 2009 року позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до ПП «Добра Господа»про стягнення коштів. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що під час планової перевірки було виявлено, що відповідачем при формуванні (підвищенні) оптово-відпускних цін на яловичину та свинину не було проведено декларування, що призвело до порушення вимог чинного законодавства. За результатами проведеної перевірки 04.06.2009 р. було ухвалено рішення про застосування до позивача економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, яке відповідач дотепер не виконав. Вказані обставини явилися причиною звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача економічних санкцій в сумі 50 108,85 грн. (а.с.а.с. 2 -7).
26 жовтня 2009 року судом було ухвалено постанову, якою суд задовольнив позов. Постанова вмотивована тим, що ціни на яловичину та свинину підлягають обов'язковому декларуванню відповідно до чинного законодавства. Порушення цієї вимоги було зафіксовано під час перевірки, тому ухвалене за результатами перевірки рішення є правомірним і має бути виконано відповідачем (а.с.а.с. 73 -75).
20 листопада 2009 року відповідач, не погодившись з ухваленою постановою, звернувся до суду з апеляційною скаргою. У скарзі відповідач зазначив, що рішення судом першої інстанції було ухвалене з порушенням норм матеріального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 р. № 502 контролюючі органи до 31.12.2010 р. було зобов'язано ухвалювати рішення про застосування фінансових та адміністративних санкцій лише у разі невиконання ними протягом 30 діб з дня одержання припису про усунення виявлених порушень. Оспорюване рішення та припис були видані 04.06.2009 р., що є порушенням приведеної норми. Відповідач просить постанову суду першої інстанції скасувати та відмовити у позові (а.с.а.с. 81, 83).
У судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином, звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи за його відсутності. У справі є достатньо доказів для її вирішення, що у сукупності зі вказаною вище обставиною дає судові підстави для застосування положень частини 4 статті 196 КАС України.
Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду у межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів доходить висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції було встановлено та знайшло своє підтвердження у суді апеляційної інстанції, що у період з 14.05.2009 р. по 29.05.2009 р. позивачем було проведено планову перевірку з питань дотримання відповідачем вимог чинного законодавства державної дисципліни цін, в ході якої було виявлено, що останнім при формуванні (підвищенні) оптово-відпускних цін на яловичину та свинину не було проведено відповідне декларування (а.с.а.с. 11, 12).
За результатами перевірки позивачем рішенням № 48 від 04.06.2009 р. до відповідача було застосовано економічні санкції у виді вилучення безпідставно одержаних коштів в сумі 16 702,95 грн. та штрафу в сумі 33 405,90 грн. (а.с. 9).
Того ж дня відповідачу було висунуто претензію № 1094-05 про виконання протягом місяця ухваленого рішення (а.с. 10).
Приведені вище спірні правовідносини врегульовано Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 р. № 502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року»(далі -Постанова).
В силу підпункту 1 пункту 1 Постанови органи і посадові особи, уповноважені законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, до 31.12.2010 р., зобов'язані, зокрема, приймати рішення про застосування до суб'єктів господарювання фінансових і адміністративних санкцій лише у разі невиконання ними протягом 30 діб від дня одержання приписів про усунення виявлених порушень (крім порушень, що неможливо усунути).
Постанова, ухвалена Кабінетом Міністрів України 21.05.2009 р., набрала законної сили 29.05.2009 р. (газета «Урядовий кур'єр», 2009 рік, № 94), отже позивач під час ухвалення оскарженого рішення мав керуватися, зокрема, цією нормою.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач, у порушення приведеної норми, не видавши відповідний припис, одразу ухвалив рішення про застосування до відповідача фінансових санкцій.
Такі дії позивача, на думку колегії суддів, свідчать про недодержання позивачем передбаченої законодавством процедури застосування санкцій, отже -про необґрунтованість заявлених позовних вимог.
Колегія суддів вважає за помилковий висновок суду першої інстанції щодо дії Постанови у часі та неможливості її застосування до спірних правовідносин, оскільки результати перевірки були оформлені і оскаржене рішення -ухвалено уже після набрання Постановою законної сили, отже позивач мав діяти із суворим додержанням відповідних її приписів.
Відповідно до статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
З аналізу встановлених фактів колегія суддів вбачає, що судом першої інстанції при ухваленні судового рішення не було дотримано засади законності через неправильне застосування матеріального закону, і воно має бути скасовано з ухваленням постанови про відмову у позові.
Керуючись статтями 195, 196, 198, пунктом 4 статті 202, статтями 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Добра Господа»задовольнити.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2009 року скасувати.
Державній інспекції з контролю за цінами у Кіровоградській області у позові до Приватного підприємства «Добра Господа»про стягнення коштів відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України у порядку та строки, визначені статтею 212 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 25 березня 2011 року.
Головуючий суддя М.О. Католікян
Суддя А.О. Коршун
Суддя О.М. Панченко