"25" березня 2011 р. справа № 2а-3325/10
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Семененка Я.В.
суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 листопада 2010 року у справі №2а-3325/10 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська
про зобов'язання вчинити певні дії, -
У жовтні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська, в якому просив:
поновити пропущений строк звернення до суду;
визнати дії відповідача неправомірними;
зобов'язати відповідача нарахувати недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу з 2007-2010 роки.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що має статус “дитини війни”, тому користується всіма правами та пільгами, передбаченими Законом України “Про соціальний захист дітей війни ” для цієї категорії осіб, і на підставі ст.6 зазначеного Закону має право на щомісячну доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. При вирішенні питання про нарахування вказаної доплати до пенсії позивачу відповідач керувався положеннями нормативних актів що на підставі Рішень Конституційного Суду України були визнані неконституційними, а тому застосуванню не підлягали.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 листопада 2010 року відмовлено ОСОБА_1 в поновлені строку для звернення до адміністративного суду, у зв'язку з чим адміністративний позов до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська про зобов'язання вчинити певні -залишено без розгляду.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою поновити строк для звернення до адміністративного суду.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції застосовано норми ч.1 ч.2 ст. 99 КАС України відповідно до яких для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. В позовній заяві позивач просив відновити строк для звернення до суду, так як про порушення прав дізнався з засобів масової інформації 16.09.2010 року, у зв'язку з чим не мав можливості звернутися до суду у визначені законом строки.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, чинне законодавство, встановленими строками, обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
У відповідності до ст. 100 КАС України, в редакції з 30.07.2010 року, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
В апеляційній скарзі позивач виходив з того, що встановлений ст..99 КАС України строк, не застосовується до спірних правовідносин. Такі висновки позивач обґрунтував посиланням на ч.2 ст.87 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до ч.2 ст..87 Закону України «Про пенсійне забезпечення»суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Згідно п.16 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому закону.
Відповідно до ч.2 ст.46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Таким чином, строк давності звернення до суду не застосовується лише до вимог щодо нарахованих пенсій. В спірних правовідносинах підвищення до пенсії не було нараховане пенсійним органом, а відтак доводи позивача щодо застосування вимог ст.87 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є помилковими.
Отже, суд першої інстанції вірно виходив з того, що строк звернення до суду з адміністративним позовом, у спірних правовідносинах, визначено ст..99 КАС України.
В той же час, залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції не звернув уваги на зміст та обсяг заявлених вимог. Так, позивач просив поновити порушені права на отримання підвищення до пенсії з 01.07.2007 року по 30.09.2010 року. На заявлені позовні вимоги суд першої інстанції не звернув та безпідставно залишив без розгляду і позовні вимоги, які заявлено в межах строків, які визначено ст..99 КАС України.
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити матеріали справи за позовом ОСОБА_1 для вирішення питання щодо можливості відкриття провадження у справі на новий розгляд до того ж суду.
Керуючись п. 6 ч.1 ст. 198, ст. ст. 205, 206 КАС України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -задовольнити.
Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 листопада 2010 року у справі №2а-3325/10 -скасувати, а матеріали справи за позовом ОСОБА_1 направити для вирішення питання щодо можливості відкриття провадження у справі на новий розгляд до того ж суду.
Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий: Я.В. Семененко
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк