ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
про залишення позовної заяви без розгляду
06 квітня 2011 року № 2а-4714/11/2670
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Блажівська Н. Є., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали
За позовом Іноземного підприємства «Торговий дім ЄПК-Запоріжжя»
доДержавної податкової інспекції в Оболонському районі міста Києва
провизнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії
Іноземне підприємство «Торговий дім ЄПК-Запоріжжя»звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Територіального Державної податкової інспекції в Оболонському районі міста Києва про визнання незаконною бездіяльності Відповідача щодо виконання обов'язків із повернення Позивачеві надміру сплачених податків; Зобов'язання Відповідача виготовити та надати відповідному органу Державного казначейства в України висновок про повернення Позивачу надмірно сплаченого податку на прибуток підприємств за 2008 рік в сумі 80 129,00 грн.
Як випливає зі змісту позовної заяви, згідно з даними податкового обліку ліквідованої філії Позивача за результатами фінансово-господарської діяльності філії в 2008 році виникла переплата з на прибуток підприємств за 2008 рік в сумі 80 129,00 грн., з приводу чого Позивач звернувся до Відповідача із вимогою про повернення коштів на його поточний рахунок. За результатами розгляду заяви Позивача Відповідач листом від 10 листопада 2009 року № 23713/10/19-101 повідомив Позивача про відмову в перерахуванні коштів та необхідність проведення перевірки.
В той же час, в позовній заяві Позивач самостійно посилається на те, що всі документи, необхідні для проведення документальної перевірки були надані Відповідачу одночасно із заявою про припинення платника податків 30 січня 2009 року.
Відтак, Суд звертає увагу на те, що принаймні 10 листопада 2009 року (з часу отримання відмови Відповідача) Позивач був обізнаним із протиправною, на його думку, бездіяльністю Відповідача щодо неповернення зайво сплачених коштів.
Позивач же звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва 22 березня 2011 року (про що свідчить відповідний напис на поштовому штемпелі, який проставлено на у конверті).
Станом на час, коли Позивач дізнався про порушення своїх прав, частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка була чинною на той час) було визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
30 липня 2010 року набрав чинності Закон України «Про судоустрій і статус суддів», пунктом 3.7 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення»якого внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України визначено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.
Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала (частина 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України).
Крім того, пунктом 5 частини 1 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у позовній заяві зазначаються, зокрема, у разі необхідності -заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду тощо.
Станом на час, коли Позивач дізнався про порушення його прав, статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України було передбачено річний строк звернення до суду.
Позивач, який про порушення своїх прав, як встановлено Судом, дізнався 10 листопада 2009 року, звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва лише 22 березня 2011 року, тобто з порушенням визначеного на той час річного строку звернення до суду.
Крім того, Позивач, який звернувся до адміністративного суду міста Києва з пропуском строку звернення до суду, в позовній заяві просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити його.
В той же час, жодних обґрунтованих доказів, які б підтверджували існування поважних причин пропуску Позивачем строку звернення до суду, Позивачем в позовній заяві не наведено, а Судом не встановлено.
Посилання Позивача на те, що протягом тривалого часу Відповідач ухилявся від надання відповіді та від проведення документальної перевірки, як на поважні причини пропуску строку звернення до суду, є необґрунтованими, оскільки доказів на підтвердження того, що Позивач оскаржував бездіяльність Відповідача щодо непроведення перевірки в адміністративному чи судовому порядку Позивачем не надано, а відповідь на заяву Позивача, як самостійно він зазначає в позовній заяві, було надано Відповідачем 10 листопада 2009 року.
Суд також звертає увагу на те, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними
До того ж, Суд окремо акцентує також увагу на нетотожність понять «строк звернення до суду» (статті 99 та 100 Кодексу адміністративного судочинства України) та «процесуальний строк» (стаття 101 Кодексу адміністративного судочинства України).
Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом -проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Після закінчення цього часу особа не втрачає права звернутися з адміністративним позовом, але така позовна заява може бути залишена без розгляду на тій підставі, що пропущено строк звернення.
В той же час, процесуальний строк -це визначений проміжок часу, протягом якого повинні бути вчинені певні процесуальні дії в адміністративному суді.
Відтак, за відсутності обґрунтованої заяви особи про поновлення строку звернення до суду за правилами статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява залишається без розгляду без призначення справи до судового розгляду, оскільки в судовому засіданні відповідно до частини 2 статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають вирішенню лише питання про поновлення чи продовження процесуальних строків.
Таким чином, в зв'язку з вищевикладеним та, враховуючи те, що Позивачем не подано жодних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду, Суд приходить до висновку про те, що Позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, а тому на підставі частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву слід залишити без розгляду.
Керуючись вимогами статей 99, 100, 107 та 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позовну заяву Іноземного підприємства «Торговий дім ЄПК-Запоріжжя»до Державної податкової інспекції в Оболонському районі міста Києва про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -залишити без розгляду.
2. Особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
3. Попередити Позивача, що позовні матеріали будуть повернуті йому супровідним листом рекомендованим поштовим відправленням із зворотною розпискою про їх одержання після спливу терміну для оскарження ухвали про залишення позовної заяви без розгляду.
4. У випадку оскарження ухвали позовні матеріли будуть скеровані до апеляційної інстанції разом з апеляційною скаргою.
Ухвалу може бути оскаржено в порядки та строки, визначені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н. Є. Блажівська