Справа № 2а/1570/1971/2011
07 квітня 2011 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Марина П.П.,
при секретарі Полторак І.Ф.
розглянувши в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області до громадянина Китаю ОСОБА_1 про примусове видворення за межі України, -
Малиновський РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до громадянина Китаю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 про примусове видворення з території України. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що в ході проведення профілактичних заходів співробітниками СГІРФО Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області було виявлено громадянина Китаю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Китаю, який прибув до України 24.10.2007 року через КПП «Одеса», по паспортному документу серії НОМЕР_1, виданому владою Китаю 18.09.2007 року терміном дії до 17.09.2017 року, з метою працевлаштування за бізнес-візою Y № 03882471 від 16.10.2007 року терміном дії до 16.01.2008 року, яка видана за запрошенням ТОВ «Дружба ЛТД». Згідно наданого для перевірки паспорту було встановлено, що по закінченню терміну перебування в Україні громадянина Китаю ОСОБА_1 неодноразово відділом ГІРФО ГУ МВС України в Одеській області було продовжено термін перебування в Україні до 16.04.2008 року (реєстраційний № 775/б), до 22.02.2009 ( реєстраційний №2889/б), до 22.02.2010 року (реєстраційний №955/ф), до 22.02.2011 року (реєстраційний №1751). Також встановлено, що громадянин Китаю ОСОБА_1 в Україні мав дозвіл на працевлаштування згідно Ліцензії № НОМЕР_2 виданої Держаним центром зайнятості терміном дії до 22.02.2011 року та працював кухарем в закладі харчування «Китайська кухня». Після закінчення реєстрації та дозволу на працевлаштування, громадянина Китаю ОСОБА_1 своєчасно до ОВС з питанням продовження терміну перебування не звертався, територію України своєчасно в триденний термін не покинув, чим порушив п.3 «Правил в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україні, їх виїзду з України в транзитного проїзду через її територію», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1074 від 29.12.1995 року, тобто є нелегальним мігрантом. Фактично прибувши до України постійного місця мешкання не мав, останнім часом проживає за адресою: 65080, АДРЕСА_1. За перебуванням на території України без реєстрації місця проживання 01.03.2011 року громадянина Китаю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 співробітниками СГІРФО Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.203 КУпАП України та до нього було застосовано покарання у вигляді штрафу. З рішенням від 01.03.2011 року про видворення громадянина Китаю ОСОБА_1 був ознайомлений, але територію України не покинув. Враховуючи, що громадянин Китаю ОСОБА_1 ухиляється від виїзду з України після прийняття рішення про його видворення за межі України, позивач просить винести постанову про примусове його видворення з території України.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, подав до суду заяву з проханням слухати справу за його відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги визнає у повному обсязі та просив справу розглянути без його участі, тому суд вважає можливим розглянути справу у порядку, передбаченому ст. 128 КАС України.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом по справі встановлені наступні факти та обставини.
Правовідносини, які виникли між сторонами регулюються Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» №3929-ХП від 04.02.1994, відповідно до ст.1 якого іноземець -це особа, яка не перебуває у громадянстві України є громадянином (підданим) іншої держави або держав. Згідно ст.2 зазначеного Закону іноземці мають ті ж права і свободи та виконують ті ж обов'язки, що і громадяни України, якщо інше не передбачене Конституцією, цим та іншими законами України, а також міжнародними договорами України. Таким чином, наявність прав іноземців прямо пов'язана із законністю їх перебування на території України, в разі порушення певних встановлених державою умов їх перебування останні несуть відповідальність відповідно до зазначеного законодавства.
Статтею 1 Закону України «Про міліцію» визначено, що міліція -це державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я , права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань. Відповідно до п.14 ч. 1 ст.10 цього Закону одним з основних завдань органів внутрішніх справ є контроль додержання громадянами та службовими особами встановлених законодавством правил паспортної системи, в'їзду, виїзду, перебування в Україні і транзитного проїзду через її територію іноземних громадян та осіб без громадянства.
Згідно п.19 Постанови Кабінету Міністрів України №1047 від 29.12.1995р. «Про правила в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію»іноземці та особи без громадянства, які прибули до України на законній підставі, можуть тимчасово перебувати на території країни за паспортним документом, зареєстрованим у порядку, встановленому цими правилами.
Згідно ст.32 Закону України №3929-ХП якщо іноземець грубо порушує законодавство про статус іноземців орган внутрішніх справ приймає рішення про видворення такого іноземця за межі України з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення.
Судом встановлено, що 01.03.2011 року співробітниками Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області було виявлено громадянина Китаю ОСОБА_1. Перевіркою законності перебування якого на території України було встановлено, що він прибув в Україну з Китаю 24.10.2007 року через КПП «Одеса», що підтверджується штампом перетину кордону у паспорті. До України прибув з метою працевлаштування за бізнес візою Y №03882471 від 16.10.2007 року терміном дії до 16.01.2008 року, яка видана за запрошенням ТОВ «Дружба ЛТД». Згідно паспорту громадянина Китаю ОСОБА_1 по закінченню терміну перебування в Україні громадянину Китаю ОСОБА_1 неодноразово відділом ГІРФО ГУ МВС України в Одеській області було продовжено термін його перебування в Україні до 16.04.2008 року (реєстраційний № 775/б), до 22.02.2009 ( реєстраційний №2889/б), до 22.02.2010 року (реєстраційний №955/ф), до 22.02.2011 року (реєстраційний №1751).
Громадянин Китаю ОСОБА_1 в Україні мав дозвіл на працевлаштування згідно Ліцензії № НОМЕР_2 виданої Держаним центром зайнятості терміном дії до 22.02.2011 року та працював кухарем в закладі харчування «Китайська кухня». Після закінчення реєстрації та дозволу на працевлаштування, громадянин Китаю ОСОБА_1 своєчасно до ОВС з питанням продовження терміну перебування не звертався. 02.03.2011 року Малиновським районним судом міста Одеси за порушення як іноземця правил перебування на території України громадянина Китаю ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності по ч.1 ст.203 КпАП України та до нього застосоване покарання у вигляді штрафу (а.с.29).
В зв'язку з порушенням громадянином Китаю ОСОБА_1 вимог Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» № 3929-ХП від 04.02.1994 року, 01.03.2011 року Малиновським РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області прийнято рішення про видворення громадянина Китаю ОСОБА_1 за межі України, зобов'язання його покинути територію України до 10.03.2011 року та заборонено в'їзд на територію України строком на шість місяців (а.с.7-8) . Про підстави прийнятого рішення відповідно до ч.2 ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» № 3929-ХП від 04.02.1994 року повідомлений прокурор (а.с.16)
З урахуванням вище викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача про примусове видворення з території України відповідача підлягають задоволенню, оскільки суб'єкт владних повноважень - Малиновський РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області прийняв рішення від 01.03.2011 року про примусове видворення громадянина Китаю ОСОБА_1 на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, але громадянин Китаю ОСОБА_1, який ознайомлений з вказаним рішенням територію України в визначений в рішенні строк (10.03.2011року) не покинув та продовжує ухилятися від виїзду з України, що відповідно до ст.32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» № 3929-ХП від 04.02.1994 є підставою для його примусового видворення з України.
Враховуючи те, що відповідач без законних на те підстав перебуває на території України, не має також законного джерела існування в Україні, суд вважає за необхідне на підставі п.3 ч.2 ст.256 КАС України звернути постанову до негайного виконання.
Керуючись ст.32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», п.19 Постанови Кабінету Міністрів України №1047 від 29.12.1995р. «Про правила в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію», ст.ст. ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159 -164, 167, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області до громадянина Китаю ОСОБА_1 про примусове видворення за межі України -задовольнити повністю.
Громадянина Китаю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (національний паспорт серії НОМЕР_1 виданий владою Китаю 18.09.2007 року терміном дії до 17.09.2017 року), який мешкає за адресою: 65080, АДРЕСА_1, примусово видворити з території України.
Постанову звернути до негайного виконання.
Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанову складено та підписано суддею 07 квітня 2011 року
Суддя /підпис/ П.П.Марин