Копія
Україна
08 квітня 2011 року Справа № 1170/2а-765/11
Кіровоградський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого-судді Ю.П. Пасічник
при секретарі - Колтунова А.Ю.
за участю. представників: - позивача - участі не приймав;
- відповідача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградському районі
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про стягнення заборгованості в сумі 719,34 грн
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості в розмірі 719,34 грн.
В обґрунтування зазначив, що Законом України Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 08.07.2010р. №2461, внесено зміни до підпункт 4 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" шляхом викладення в новій редакції: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
Оскільки відповідач є платником єдиного податку то враховуючи норми вищевикладеного Закону зобов'язаний здійснювати доплату до мінімального розміру страхового внеску, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 719,34 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.
Позивач в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі, з тих підстав, що відповідач є платником єдиного податку і відповідно до ст. 6 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»від 03.07.98р. № 727/98 звільнений від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, у зв'язку з чим донарахування позивачем страхових внесків в розмірі 719,34 грн. є незаконним.
В судовому засіданні 08.04.2011 року на підставі ст. 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Складення постанови в повному обсязі відкладено до 13.04.2011 року.
Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
01 лютого 2011 року посадовими особами позивача складено вимогу про сплату боргу №89 (а.с. 5) відповідачем зі сплати страхових внесків до пенсійного фонду на суму 719,34 грн.
Вказана вимога була направлена поштою, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 6) та отримана відповідачем 03.02.2011р.
В судовому порядку вимога про сплату боргу відповідачем не оскаржувалась.
Законом України Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 08.07.2010р. №2461, внесено зміни до підпункт 4 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" шляхом викладення в новій редакції: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
Відповідач є платником єдиного податку, а тому відповідно до вимог вищевказаного Закону зобов'язаний здійснювати доплату до мінімального розміру страхового внеску.
Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 4) сума заборгованості виникла за 4 квартал 2010 р. Мінімальний щомісячний страховий внесок протягом вказаного періоду становив 301,12 грн. Фактично щомісяця надходило грошових коштів в розмірі 63 грн., тобто доплата до мінімального розміру страхового внеску повинна була здійснюватися в розмірі 238,12 грн.
Крім того, задовольняючи позов суд враховує наступне.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003р. №1058-IV в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі -Закон № 1058-IV) він регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи такого страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених зазначеним Законом, або в частині, що йому не суперечить. Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які йому підлягають; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення, сплати цих внесків і стягнення заборгованості за ними.
Пунктом 1 статті 11 Закону № 1058-IV установлено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях, інших відокремлених підрозділах цих підприємств, організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності й інших осіб, включаючи юридичних і фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.
Згідно з пунктом 1 статті 14 Закону № 1058-IV страхувальниками цих осіб є їх роботодавці, які відповідно до частини 1 статті 15 цього Закону належать до платників страхових внесків і зобов'язані на підставі пункту 6 частини другої статті 17 зазначеного Закону нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки й у повному обсязі страхові внески.
У статті 18 Закону № 1058-IV зазначено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом; вони не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування; на ці внески не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування і сплати таких внесків або звільнення від їх сплати.
Ставки, механізм справляння та пільги зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлені Законом України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», яким, як і Законом № 1058-IV, не передбачено такої пільги, як звільнення від сплати цього збору для суб'єктів підприємницької діяльності, котрі перейшли на спрощену систему оподаткування.
Аналізуючи наведені правові норми, суд приходить до висновку, що страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не входять до системи оподаткування, на них не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати цих внесків або звільнення від їх сплати.
Отже, обов'язок сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не залежить від статусу платника податку як суб'єкта підприємницької діяльності.
Згідно з вимогами пункту 16 розділу XV «Прикінцеві положення»Закону № 1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить йому. Положення статті 6 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»від 03.07.98р. № 727/98 про звільнення суб'єктів малого підприємництва, які сплачують єдиний податок, від збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, Закону суперечить і застосуванню не підлягає.
Таким чином, судом встановлено, що дії позивача щодо донарахування страхових внесків є законними, а тому в позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 159 - 163, 167 КАС України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградському районі заборгованість по страхових внесках в сумі 719,34 грн.
Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено 12.04.2011р.
Суддя -підпис.
З оригіналом згідно:
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Пасічник Ю.П.