Україна
21 березня 2011 року Справа № 1170/2а-664/11
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого -судді Сагун А.В., розглянувши у порядку скороченого провадження в місті Кіровограді о 09 год.10 хв. адміністративну справу за позовом Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції до виробничо-комерційного підприємства „Басконн-Агро” про стягнення коштів, які перебувають у власності,-
Знам'янська об'єднана державна податкова інспекція звернулася в суд з адміністративним позовом до виробничо-комерційного підприємства „Басконн-Агро”, в якому просив прийняти рішення про стягнення податкового боргу з рахунків відповідача у банках, які його обслуговують.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовано тим, що податковим повідомленням-рішенням №0000151500/0 від 24.03.2010 року відповідачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 4 347 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 434,70 грн. Відповідачу податкове повідомлення-рішення вручено, ним не оскаржено. В рахунок оплати зобов'язання сплачено було суму у розмірі 30 грн. З врахуванням наявної переплати в сумі 69,59 грн., недоїмка склала суму у розмірі 4 682,11 грн.
Враховуючи те, що протягом строку, встановленого п.3 ч.5 ст.183-2 КАС України, до суду не надійшло заперечення відповідача проти позову або ж його заява про визнання позову, суд вважає необхідним провести розгляду справи за наявними в матеріалах справи доказами.
Суд, дослідивши письмові докази, оцінивши повідомлені позивачем обставини, вважає, що адміністративний позов належить задовольнити.
Судом встановлено, що 15 березня 2010 року проведено невиїзну (камеральну) перевірку уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за лютий 2009 року, який подано в лютому 2010 року, за результатами чого складено акт №00013/1520/3137011 від 15.03.2010 року (а. с. 7-8).
Як слідує з акту, в ході перевірки виявлено порушення пп.7.7.5 п.7.7 ст.7, пп.7.2.4 та 7.2.6 п.7.2 ст.7, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” (чинного на час виникнення правовідносин), а саме: розмір податку, зазначеного платником в уточнюючому розрахунку, є меншим на 4347 грн., ніж визначено за результатами перевірки, оскільки при заповненні уточнюючого розрахунку до податкової декларації платником в рядку 3.3 (суми податкового кредиту, що не враховані у декларації звітного періоду за який виправляються помилки - податкової декларації з ПДВ за лютий місяць 2009 року рядок 10.1) неправомірно відображено суму податкового кредиту в розмірі 4347 грн. при отриманні товарів (двигун автомобіля ЗІЛ-130) від ПВКП „Басконн” (код ЄДРПОУ 23619216) (податкова накладна №19 від 24.04.2006 року), оскільки свідоцтво платника податку на додану вартість ПВКП „Басконн” №19911581, видане 14.10.1997 року, анульоване 22.11.2005 року ДПІ в Заводському районі м. Миколаєва. З вказаної дати ПВКП „Басконн” не мало права видавати податкові накладні, а тому відповідач, в свою чергу, не мав права включити названу податкову накладну до податкового кредиту.
Податковим повідомленням-рішенням №0000151500/0 від 24.03.2010 року за вказане порушення відповідачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 4347 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 434,70 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення 27 березня 2010 року відповідач отримав, не оскаржив. В рахунок оплати податкового зобов'язання здійснив платіж в сумі 30 грн. З врахуванням наявної переплати по особовому рахунку в сумі 69,59 грн., недоїмка з податку на додану вартість склала суму у розмірі 4 682, 11 грн. (а. с. 10, 11, 12).
Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, згідно п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (чинний на час виникнення правовівідносин), визнається сумою податкового боргу платника.
Відповідно до підпункту 3.1.1. пункту 3.1. статті 3 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (чинний на час виникнення правовідносин) активи платника податків, до яких вказаний Закон відносить кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання (пункт 1.7. статті 1 Закону), можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Відповідно до законодавства України, яке чинне на час судового розгляду справи, а саме до пп. 41.1.1. п. 4.1 ст. 41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.
Згідно п. 41.5. ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
Відповідно до п. 20.1.8 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 95.1. ст. 95 Кодексу, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
В силу п.п. 95.3., 95.4. ст. 95 Кодексу, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини; орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що у відповідача наявний податковий борг по податку на додану вартість у сумі 4 682,11 грн., , який підлягає стягненню.
Згідно ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 94, 158 -163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути кошти з рахунків виробничо-комерційного підприємства „Басконн-Агро” (27300, Кіровоградська область, Олександрівський район, смт. Олександрівка, вул. Леніна, 63, код ЄДРПОУ -31373011) в обслуговуючих банках у рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість на суму 4 682 грн. 11 коп. ( чотири тисячі шістсот вісімдесят дві гривня 11 коп.) в дохід державного бюджету України.
Судові витрати віднести на рахунок держави.
Постанову піддати негайному виконанню.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду А. В. Сагун