6 квітня 2011 року м. Київ
Колегія суддів Верховного Суду України в складі:
головуючого Яреми А.Г.,
суддів: Балюка М.І., Охрімчук Л.І.,
Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: Деснянське районне управління Головного управління МВС України в м. Києві, ОСОБА_6, ОСОБА_7, про визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням,
У липні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом про визнання
ОСОБА_4, ОСОБА_5 такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1, посилаючись на те, що власниками зазначеної квартири є він та його дружина - ОСОБА_6, крім них у квартирі зареєстровані їх син ОСОБА_7, колишня невістка ОСОБА_4 та неповнолітня ОСОБА_5 З 1 червня 2008 року відповідачка разом з неповнолітньою донькою не проживають за місцем реєстрації, зазначеним житловим приміщенням вони не користуються більше року без поважних причин.
Позивач просив визнати відповідачів такими, що втратили право користування спірною квартирою.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 13 квітня 2010 року позов задоволено.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 6 липня 2010 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судоми норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно із частиною другою статті 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Судами установлено, що власниками квартири АДРЕСА_1 є позивач ОСОБА_3 та його дружина - ОСОБА_6 Окрім власників в квартирі зареєстровані ОСОБА_7 - син власників; ОСОБА_4 - колишня невістка позивача та неповнолітня ОСОБА_5 Рішенням Апеляційного суду м. Києва
від 14 лютого 2007 року відмовлено в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 та інших про виселення та зняття з реєстрації ОСОБА_4 та неповнолітньої ОСОБА_5 Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 13 квітня 2007 року зобов'язано ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 не чинити перешкод
ОСОБА_4 та її дочці ОСОБА_5 в користуванні зазначеною вище квартирою. Відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що відповідачкою спірна квартира була залишена після сварки з позивачем, а матеріали справи не містять доказів того, що відповідачка не проживала в квартирі без поважних причин понад один рік, а є лише акти ЖЕКу, які свідчать про відсутність проживання відповідачки за місцем реєстрації лише 2 місяці.
Доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтею 336 ЦПК України, колегія суддів Верховного Суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити..
Рішення Апеляційного суду м. Києва від 6 липня 2010 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Г. Ярема
Судді: М.І. Балюк
Л.І. Охрімчук
Я.М. Романюк
Ю.Л. Сенін