13 квітня 2011 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Патрюка М.В.,
суддів: Жайворонок Т.Є.,
Луспеника Д.Д., Лященко Н.П.,
Охрімчук Л.І.,-
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до виконавчого комітету Дрогобицької міської ради Львівської області, третя особа - ОСОБА_7, про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за касаційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу апеляційного суду Львівської області від 22 червня 2010 року,
У жовтні 2006 року ОСОБА_6 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що на належній їй земельній ділянці, розташованій на АДРЕСА_1, самочинно збудувала новий житловий будинок. При цьому було допущено порушення будівельних норм і правил відносно старого житлового будинку, який підлягає знесенню, а прибудований до нового будинку гараж зведено з порушенням будівельних норм і правил відносно сусіднього житлового будинку, який належить ОСОБА_7 Остання не заперечує проти самочинно збудованої споруди, про що написала відповідну заяву. Позивачка просила визнати за нею право власності на самочинне будівництво.
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12 січня 2010 року позов задоволено: визнано за ОСОБА_6 право власності на самочинно збудоване нерухоме майно: новий житловий будинок літ. «В-1», розмірами (4,5м х 6,0м)+(6,7м х 9,0м), жилою площею 101,1 кв. м, загальною площею 192,8 кв. м, сарай літ. «Б», розмірами (3,5м х 3,1м)+(2,75м х 4,25м), та прибудований до нового будинку гараж літ. «Г», розмірами 3,5м х 6,64м, що знаходяться на АДРЕСА_1.
Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 22 червня 2010 року рішення суду першої інстанції скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
У серпні 2010 року ОСОБА_6 звернулася до Верховного Суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу апеляційного суду Львівської області від 22 червня 2010 року, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 2 розд. XIII «Перехідні положення» Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» касаційні скарги (подання) на рішення загальних судів у кримінальних і цивільних справах, подані до Верховного Суду України до 15 жовтня 2010 року і призначені (прийняті) ним до касаційного розгляду, розглядаються Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Законом.
У зв'язку із цим справа підлягає розгляду за правилами ЦПК України від 18 березня 2004 року в редакції, яка була чинною до змін, внесених згідно із Законом України від 7 липня 2010 року № 2453 - VI «Про судоустрій і статус суддів».
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та передаючи справу на новий розгляд, апеляційний суд виходив із того, що суд не залучив до участі у справі орган, який здійснює державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд, - Державну архітектурну інспекцію м. Дрогобича Львівської області.
З таким висновком апеляційного суду погодитись не можна з таких підстав.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК (у редакції, яка була чинною на час постановлення ухвали апеляційним судом) рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
При цьому в ухвалі апеляційного суду обов'язково повинно бути зазначено, чиї і які саме права порушено, чим це підтверджено.
За положеннями ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
На реалізацію вказаного права до суду з позовом до виконавчого комітету Дрогобицької міської ради Львівської області звернулась ОСОБА_6, яка просила визнати за нею право власності на самочинно збудований житловий будинок.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції й направляючи справу на новий судовий розгляд, апеляційний суд не вказав, яким чином у даній справі порушені права Державної архітектурної інспекції м. Дрогобича Львівської області.
З ухваленого судом першої інстанції рішення не вбачається, що воно будь-яким чином впливає на права та обов'язки вказаної інспекції.
Між тим, відповідно до ч. 7 ст. 376 ЦК України стороною у спорах про самочинне будівництво є не інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, а відповідні органи державної влади або органи місцевого самоврядування.
Згідно з підп. 3 п. «б» ч. 1 ст. 31 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у відповідних випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів.
Оскільки позов у даній справі пред'явлено до належного відповідача -виконавчого комітету Дрогобицької міської ради Львівської області, висновок апеляційного суду є помилковим.
Ураховуючи викладене, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з передачею справи на новий апеляційний розгляд.
Керуючись ст. ст. 336, 342, 345 ЦПК України 2004 року, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу апеляційного суду Львівської області від 22 червня 2010 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.В. Патрюк
Судді: Т.Є. Жайворонок
Д.Д. Луспеник
Н.П. Лященко
Л.І. Охрімчук