7 лютого 2011 року м. Київ
Верховний Суд України у складі:
головуючого Тітова Ю.Г.,
суддів: Балюка М.І., Берднік І.С., Вус С.М.,
Глоса Л.Ф., Гошовської Т.В., Григор'євої Л.І.,
Гриціва М.І., Гуля В.С., Гуменюка В.І.,
Гусака М.Б., Ємця А.А., Жайворонок Т.Є.,
Заголдного В.В., Канигіної Г.В., Кліменко М.Р.,
Ковтюк Є.І., Короткевича М.Є., Коротких О.А.,
Косарєва В.І., Кривенди О.В., Кривенка В.В.,
Кузьменко О.Т., Луспеника Д.Д., Лященко Н.П.,
Маринченка В.Л., Охрімчук Л.І., Панталієнка П.В.,
Патрюка М.В., Пивовара В.Ф., Пилипчука П.П.,
Потильчака О.І., Пошви Б.М., Прокопенка О.Б.,
Редьки А.І., Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л.,
Скотаря А.М., Таран Т.С., Терлецького О.О.,
Шаповалової О.А., Шицького І.Б., Школярова В.Ф., -
розглянувши у порядку письмового провадження заяву Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Дніпропетровську (далі - СДПІ) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 11 лютого 2010 року у справі за позовом корпорації Науково-виробничої інвестиційної групи “Інтерпайп” (далі - Корпорація) до СДПІ про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення від 6 липня 2006 року №0000098812/3/16771,
У липні 2006 року Корпорація звернулася до господарського суду Дніпропетровської області з позовом (з урахуванням заяви від 29 серпня 2006 року про зміну позовних вимог) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 6 липня 2006 року № 0000098812/3/16771, прийнятого СДПІ, в частині нарахування пені у сумі 133 077, 64 грн за порушення термінів повернення валютної виручки.
Позовні вимоги мотивовані тим, що СДПІ при нарахуванні пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на підставі частини 1 статті 4 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” (далі - Закон № 185/94-ВР) визначила термін зупинення її нарахування в порушення положень вказаного Закону з дати винесення судом ухвали про порушення провадження у справі, а не з дати звернення платника податків із заявою до суду.
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 5 грудня 2006 року, позов задоволено: визнано недійсним повідомлення-рішення від 6 липня 2006 року № 0000098812/3/16771 в частині нарахування пені у сумі 133 077, 64 грн.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 лютого 2010 року вказані рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін.
У заяві про перегляд ухвали суду касаційної інстанції з підстави, встановленої пунктом 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), СДПІ, посилаючись на неоднакове застосування статті 4 Закону № 185/94-ВР , просить ухвалу Вищого адміністративного суду від 11 лютого 2010 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду касаційної інстанції. На підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї ж самої норми права, відповідач надав ухвалу Вищого адміністративного суду від 15 липня 2010 року у справі № А36/327-07.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 1 листопада 2010 року допустив цю справу до провадження Верховного Суду України, з підстави того, що у доданій до заяви Корпорації ухвалі Вищого адміністративного суду України від 15 липня 2010 року у справі № А36/327-07 має місце неоднакове застосування статті 4 Закону № 185/94-ВР у подібних правовідносинах.
Перевіривши за матеріалами справи наведені у заяві доводи, Верховний Суд України дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Судами попередніх інстанцій у справі встановлено, що СДПІ провела виїзну позапланову документальну перевірку Корпорації з питань дотримання вимог законодавства України про оподаткування та вимог валютного законодавства за період з 1 січня 2004 року по 30 вересня 2005 року, за результатами якої складено акт від 27 січня 2006 року № 21-08-02/2-23941834.
На підставі акта перевірки СДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення від 8 лютого 2006 року № 0000098812/0/3140, яким до Корпорації застосувала штрафні санкції (пеню) в сумі 146 439, 82 грн згідно з частиною 1 статті 4 Закону № 1 85/94-ВР.
За висновками СДПІ, викладеними в акті перевірки, Корпорація порушила строки зарахування виручки при здійсненні розрахунків в іноземній валюті, встановлені статтею 1 Закону № 185/94-ВР, за наступними експортними контрактами:
- від 31 грудня 2004 року № 3353к/3, укладеним з Федеральним державним унітарним підприємством “Виробниче об'єднання “Уралвагонзавод” імені Ф.Е. Дзержинського (Росія), на поставку продукції - колес цільнокатаних - на загальну суму 17629200, 00 дол США на умовах передплати. За період, що перевірявся, позивачем відвантажено 1557,744 тон продукції на суму 2 231 040 дол США; оплата за експортовану продукцію не надійшла. Позивачем 19 жовтня 2005 року до арбітражного суду міста Москви направлено позовну заяву про стягнення з контрагента заборгованості в сумі 2 231 040 дол США, постанова арбітражного суду міста Москви про прийняття справи до провадження винесена 11 листопада 2005 року.
СДПІ нараховано пеню в сумі 50 324, 43 грн.
- від 26 січня 2005 року № 2020/2708, укладеним з виробничим республіканським унітарним підприємством “Гомельський вагоноремонтний завод” ім. Калініна” (Білорусь), на поставку металопродукції, за яким позивачем відвантажено товару на загальну суму 50 159 175 рос. руб; оплата надійшла в період з 4 травня 2005 року по 30 листопада 2005 року. У зв'язку із несвоєчасним виконанням контрагентом позивача договірних зобов'язань останній 14 жовтня та 25 листопада 2005 року направив на адресу господарського суду Гомельської області позовні заяви про стягнення сум заборгованості у розмірі 3 515 917 рос. руб та 13 375 780 рос. руб; ухвали про прийняття позовних заяв до провадження датовані 24 жовтня та 7 грудня 2005 року. Рішенням господарського суду Гомельської області від 4 листопада 2005 року в позові про стягнення заборгованості у сумі 3 515 917 рос. руб відмовлено у зв'язку зі сплатою вказаної суми боржником після подання позовної заяви. Дебіторська заборгованість у сумі 13 347 838 рос. руб погашена 30 листопада 2005 року.
СДПІ нараховано пеню в сумі 9 410, 20 грн.
- від 1 квітня 2005 року № Т5-8-010, укладеним з Державним концерном “Туркменнефть” (Туркменістан), на експорт труб сталевих безшовних на загальну суму 930 000 дол США, оплата за фактом поставки товару протягом 30 календарних днів. У зв'язку із несвоєчасним виконанням контрагентом позивача договірних зобов'язань останній направив 19 серпня та 5 вересня 2005 року на адресу господарського суду Туркменістану позовні заяви. Ухвалами суду від 26 серпня та 14 вересня 2005 року позовні заяви прийнято та порушено провадження у справах. Ухвалою суду від 14 вересня 2005 року вказані справи об'єднані. Рішенням господарського суду Туркменістану від 30 вересня 2005 року позовні вимоги залишені без задоволення у зв'язку з погашенням заборгованості. Оплата надійшла 23 вересня 2005 року на суму 929 750 дол США, заборгованість складає 250,00 дол США.
СДПІ нараховано пеню в сумі 50 324, 43 грн.
- від 27 липня 2004 року № ТЕС001/2004, укладеним з Компанією “Technolodgy & Energy Company LLC”(США), на поставку обсадних труб на суму 3 551 054,0 дол США. За період, що перевірявся, позивачем відвантажено 179 986 тон товару на загальну суму 144 348, 77 дол США. У зв'язку із несвоєчасним виконанням контрагентом позивача договірних зобов'язань останній 18 серпня 2005 року направив на адресу Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-Промисловій палаті України (далі - МКАС при ТПП України) позовну заяву про стягнення заборгованості у зазначеній сумі. Постанова про прийняття справи до провадження винесена 22 серпня 2005 року. Оплата надійшла у період з 19 липня 2005 року по 5 жовтня 2005 року в повному обсязі, із цих коштів сума 144 330, 67 дол США - з порушенням строку, визначеного Законом № 185/94-ВР.
СДПІ нараховано пеню в сумі 19 167,56 грн.
- від 24 лютого 2005 року № Т404/2005, укладеним із ЗАТ “MN” (Азербайджан), на поставку металопродукції - труб сталевих. Сума контракту 1 048 100 дол США на умовах оплати - передплата 100%. У період з 6 травня по 16 вересня 2005 року позивачем відвантажено товару на суму 10 371 233, 13 дол США. У зв'язку з невиконанням контрагентом поизвача договірних зобов'язань останній 8 листопада 2005 року направив на адресу МКАС при ТПП України позовну заяву про стягнення заборгованості на суму 10 790, 62 дол. США. Постанова про прийняття позовної заяви і відкриття провадження у справі ухвалена судом 11 листопада 2005 року.
СДПІ нараховано пеню у сумі 359,75 грн.
Позивач погодився із висновками СДПІ лише в частині нарахування пені у розмірі 11 620,07 грн на підставі статті 4 Закону № 185/94-ВР, оскільки ним порушено терміни повернення валютної виручки лише за контрактом № ТЕС001/2004, укладеним з Компанією “Technolodgy & Energy Company LLC”(США), та в частині нарахування пені на суму 1 752, 11 грн за контрактом № Т5-8-010, укладеним із Державним концерном “Туркменнефть”, бо Корпорацією пред'явлено позови про стягнення заборгованостей після закінчення встановленого Законом 90-денного строку. Вимоги СДПІ щодо стягнення 133 077, 64 грн пені, на думку позивача, є необґрунтованими.
Ухвалюючи рішення у цій справі, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що положення статті 4 Закону № 185/94-ВР пов'язують момент зупинення нарахування пені за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті з фактом прийняття судом позовної заяви, а саме з моментом її реєстрації в суді, а не відкриття провадження у справі. Відтак, податковим органом всупереч встановленим нормам законодавства застосовано до позивача фінансові санкції, а саме пеню у сумі 133 077, 64 грн.
У судовому рішенні Вищого адміністративного суду України від 15 липня 2010 року у справі № А36/327-07 за аналогічним позовом між тими ж сторонами, на яке СДПІ посилається як на підставу для допуску справи до провадження Верховного Суду України, суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про відмову у позовних вимогах з мотивів того, що нарахування пені за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті зупиняється з дати прийняття позову до розгляду МКАС при ТППУ, а не з дати його подання (відправлення поштою) до суду, оскільки процесуальна дія подання позову не тягне за собою обов'язкового наслідку його прийняття до розгляду судом.
Отже, суд касаційної інстанції, вирішуючи аналогічні спори, по-різному розтлумачив питання щодо початку перебігу строку зупинення нарахування пені за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті згідно положень Закону № 185/94-ВР, викладених в частині 2 статті 4 .
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 185/94-ВР виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт ( послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.
Частиною першої статті 4 Закону № 185/94-ВР встановлено, що порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одинцю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.
Частиною 2 вказаної статті визначено, що у разі прийняття судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською Арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені статтями 1 цього Закону зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.
Згідно з підпунктом 5.1 пункту “б” розділу ІV “Арбітражне провадження” Регламенту МКАС при ТППУ п ровадження у справі порушується поданням належно оформленої позовної заяви до Арбітражного суду.
Днем подання позову до Арбітражного суду вважається день його вручення Арбітражному суду, в разі відправлення поштою - дата штемпеля на конверті поштового відомства місця відправлення.
Аналіз вказаних правових норм дає підстави дійти висновку, що дата звернення резидентом із позовом до МКАС при ТППУ про стягнення з нерезидента заборгованості за експортно-імпортним контрактом або дата відправлення позову поштою є датою прийняття позовної заяви судом, внаслідок чого зупиняється нарахування пені за порушення строків здійснення розрахунків у іноземній валюті, встановлених статтями 1, 2 Закону №185/94-ВР, і пеня за їх порушення не сплачується.
Ураховуючи викладене, суд касаційної інстанції у справі, що розглядається, правильно застосував положення статті 4 Закону № 185/94-ВР.
Отже, заява СДПІ не підлягає задоволенню.
Керуючись статтею 244 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд України
У задоволенні заяви Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Дніпропетровську відмовити.
Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Ю.Г. Тітов
судді: М.І. Балюк І.С. Берднік
С.М. Вус Л.Ф. Глос
Т.В. Гошовська Л.І. Григор'єва
М.І. Гриців В.С. Гуль
В.І. Гуменюк М.Б. Гусак
А.А. Ємець Т.Є. Жайворонок
В.В. Заголдний Г.В. Канигіна
М.Р. Кліменко Є.І. Ковтюк
М.Є. Короткевич О.А. Коротких
В.І. Косарєв О.В. Кривенда
В.В. Кривенко О.Т. Кузьменко
Д.Д. Луспеник Н.П. Лященко
В.Л. Маринченко Л.І. Охрімчук
П.В. Панталієнко М.В. Патрюк
В.Ф. Пивовар П.П. Пилипчук
О.І. Потильчак Б.М. Пошва
О.Б. Прокопенко А.І. Редька
Я.М. Романюк Ю.Л. Сенін
А.М. Скотарь Т.С. Таран
О.О. Терлецький О.А. Шаповалова
І.Б. Шицький В.Ф. Школяров