33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"12" квітня 2011 р. Справа № 5004/4/11
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Савченко Г.І.
судді Тимошенко О.М. ,судді Грязнов В.В.
при секретарі судового засідання Новак Р.А.
за участю представників сторін:
Від позивача - не з"явився
Від відповідача - не з"явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерго-Волинь" на рішення господарського суду Волинської області від 24.01.11 р. у справі № 5004/4/11 (суддя Пахолюк Валентина Анатоліївна )
за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фабрика будівельних сумішей "БудМайстер"
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерго-Волинь"
про: стягнення 264758,61 грн.
Рішенням господарського суду Волинської області від 24 січня 2011 року у справі №5004/4/11 позов задоволено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ерго-Волинь»(43020, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Рівненська, 76А, р/р 260070030 Волинська філія ВАТ «Кредитпромбанк», ІПН 300067003170, с-во 100079253, МФО 303741, код ЄДРПОУ 30006703) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика будівельних сумішей «БудМайстер»(51400, м. Павлоград, вул. Терьошкіна, 9/2, Дніпропетровська область, р/р 2600730140571 у ф-ї відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Дніпропетровськ, МФО 305437, код ЄДРПОУ 33892784) 264 758,61 грн. заборгованості за поставлений товар, в т.ч., 240 689,67 грн. основного боргу, 24068, 94 грн. неустойки (штрафу) та 2647,59 грн. в повернення по оплаті державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач товариство з обмеженою відповідальністю "Ерго-Волинь" подав апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду. Просить його скасувати.
Апеляційну скаргу обгрунтовує ти, що:
Господарський суд розглядав справу по суті без участі представника ТзОВ „Ерго-Волинь", не дивлячись на те, що в суд було направлено клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити на вказану дату явку компетентного представника Відповідача. Судом дане клопотання було відхилене посилаючись на постанову Вищого господарського суду України №2/31/8/345(7/415, 01.08.2006 року. З таким висновком суду не погоджується, оскільки інститут прецендентного права у нашій Державі відсутній, окрім цього на підприємстві відсутня посада юриста, саме на цю обставину було наголошено в клопотанні. І тому рішення суду щодо видачі доручення іншому представнику для участі у розгляді справи є упереджене та необ'єктивне, так як тільки кваліфікований юрист може повноцінно представляти інтереси підприємства в господарському процесі. Скаржник вказує, що з представником, адвокатом Тиможинським С.А. співпрацює багато років.(Додаток №6, копія договору на абонентне обслуговування).
Це в свою чергу позбавило можливості ТзОВ „Ерго-Волинь" надати в судове засідання заперечення на позовну заяву, або в інший спосіб врегулювати спір між господарюючими суб'єктами.
Окрім цього Відповідачем в порядку досудового врегулювання спору на претензію, ТзОВ „Фабрика будівельних сумішей „БудМайстер", були надані гарантійні листи в яких ТзОВ „Ерго-Волинь" зобов'язувалося до кінця 2011 року погасити виниклу заборгованість. ТзОВ „Фабрика будівельних сумішей „БудМайстер" погодилися з даною пропозицією та не заперечило щодо гарантійних листів, про що свідчить відсутність заперечень з боку Позивача.
ТзОВ „Ерго-Волинь" почало частково виконувало взяті на себе зобов'язання згідно даного гарантійного листа. Це підтверджується копіями платіжних доручень: № 106 від 28.09.10р. на суму 20 000 грн., № 107 від 29.09.2010р. на суму 11882,70грн..
Проте Позивач в порушення досягнутої домовленості подав позов про стягнення неузгодженої суми боргу, посилаючись на акти звірок, які не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки вони проводилися щодо загальної заборгованості яка існувала на момент підписання актів взаємних розрахунків, так як між підприємствами було укладено і інші договори поставок по яким на теперішній час Позивачем заявлені додаткові позови і які ще не розглянуті. Тому посилання суду на даний акт взаємних розрахунків є безпідставним та необгрунтованим, так як він містить в собі розрахунки і по іншим договорам поставки заключених між нашими підприємствами. (Додаток №7 копія договору поставки №265 від 02 січня 2008року). А тому твердження Позивача що даний акт взаємних розрахунків має відношення до заявленої суми боргу по договору № 203 від 01.01.2009 року є необгрунтовані.
Окрім цього в жодній видатковій накладній на які посилається Позивач відсутнє посилання на конкретний договір. А тому задоволення судом вимоги щодо стягнення штрафу у розмірі 24068,94грн., посилаючись на договір поставки №203 є безпідставним.
В судове засідання Рівненського апеляційного господарського суду представник відповідача не з"явився. Подав письмове клопотання про відкладення судового засідання у зв"язку з неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника.
Представник позивача в судове засідання не з"явився. Подав письмовий відзив на апеляційну скаргу. В якому заперечує доводи апелянта.
Рівненський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для відкладення судового засідання. Явка представників сторін обов"язковою не визнавалась. Матеріали справи дозволяють розглянути апеляційну скаргу без участі представників.
Дослідивши докази у справі, Рівненський апеляційний господарський суд встановив:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фабрика будівельних сумішей «БудМайстер»звернувся з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ерго-Волинь»та просить стягнути 264 758,61 грн. заборгованості за поставлений товар, в т.ч., 240 689,67 грн. основного боргу та 24 068, 94 грн. неустойки (штрафу).
В підтвердження позовних вимог посилається на договір поставки № 203 від 01.01.2009 р., специфікацію №1, №2, №6 до договору поставки, накладну № 571 від 08.04.2009 року, довіреність на отримання тмц № 50 від 08 квітня 2009 року на ім'я ОСОБА_1, накладну № 696 від 24.04.2009 року, довіреність на отримання тмц № 54 від 23 квітня 2009 року на ім'я ОСОБА_1, накладну № 749 від 30.04.2009 року, довіреність на отримання тмц № 57 від 29 квітня 2009 року на ім'я ОСОБА_1, накладну № 751 від 30.04.2009 року, довіреність на отримання тмц № 57 від 29 квітня 2009 року на ім'я ОСОБА_1, накладну № 750 від 30.04.2009 року, довіреність на отримання тмц № 57 від 29 квітня 2009 року на ім'я ОСОБА_1, накладну № 752 від 30.04.2009 року, довіреність на отримання тмц № 57 від 29 квітня 2009 року на ім'я ОСОБА_1, накладну № 977 від 27.05.2009 року, довіреність на отримання тмц № 70 від 27 травня 2009 року на ім'я ОСОБА_1, накладну № 978 від 27.05.2009 року, довіреність на отримання тмц № 70 від 27 травня 2009 року на ім'я ОСОБА_1, накладну № 979 від 27.05.2009 року, довіреність на отримання тмц № 70 від 27 травня 2009 року на ім'я ОСОБА_1, накладну № 1202 від 15.06.2009 року, довіреність на отримання тмц № 82 від 15 червня 2009 року на ім'я ОСОБА_1, накладну № 1305 від 22.06.2009 року, довіреність на отримання тмц № 85 від 18 червня 2009 року на ім'я ОСОБА_1, накладну № 1375 від 25.06.2009 року, довіреність на отримання тмц № 85 від 18 червня 2009 року на ім'я ОСОБА_1, накладну № 1528 від 09.07.2009 року, накладну № 2078 від 21.08.2009 року, довіреність на отримання тмц № 121 від 20 серпня 2009 року на ім'я ОСОБА_2 гарантійний лист ТзОВ «Ерго-Волинь», акт звірки розрахунків від 31.03.2010 р., від 30.04.2010 р.
Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з того, що правовідносини виникли на підставі договору поставки від 01 січня 2009 року №203. Відповідно до п.5.1 ясно, що оплата повинна бути здійснена за поставлений товар з відстрочкою оплати, яка становить тридцять календарних днів з моменту передачі товару.
Задовольняючи позов в частині стягнення штрафу 24068 грн. 94 коп. місцевий господарський суд виходив з того, що п.10.2 договору встановлює обов"язок сплати відповідачем 10 відсотків штрафу від суми постачання за прострочення оплати поставленого товару.
Давши оцінку доказам у справі, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідач отримав від позивача товар за накладними:
№ 571 від 08.04.2009 року, № 696 від 24.04.2009 року, № 749 від 30.04.2009 року, № 751 від 30.04.2009 року, № 750 від 30.04.2009 року, № 752 від 30.04.2009 року, № 977 від 27.05.2009 року, № 978 від 27.05.2009 року, № 979 від 27.05.2009 року, № 1202 від 15.06.2009 року, № 1305 від 22.06.2009 року, № 1375 від 25.06.2009 року, № 1528 від 09.07.2009 року, № 2078 від 21.08.2009 року на підставі довіреностей № 50 від 08 квітня 2009 року на ім'я ОСОБА_1, № 54 від 23 квітня 2009 року на ім'я ОСОБА_1, № 57 від 29 квітня 2009 року на ім'я ОСОБА_1, № 70 від 27 травня 2009 року на ім'я ОСОБА_1, № 82 від 15 червня 2009 року на ім'я ОСОБА_1, № 85 від 18 червня 2009 року на ім'я ОСОБА_1, № 121 від 20 серпня 2009 року на ім'я ОСОБА_2 поставив відповідачу товар на загальну суму 240 689,67 грн. Взяті на себе зобов'язання позивачем виконані належним чином та у повному обсязі. Претензій з боку відповідача не поступало.
Між тим, відповідачем зобов'язання по оплаті товару не виконані.
Позивачем було вжито заходи досудового врегулювання спору шляхом надіслання письмової претензії про сплату боргу, як передбачено п.2 ст. 222 ГК України.
Про результат розгляду претензії відповідач повідомив позивача письмово, надавши гарантійні листи, в яких підтвердив наявність заборгованості та зобов'язався її погасити, починаючи з квітня 2010 року з кінцевим терміном погашення - кінець 2011 року. Окрім цього, відповідачем підписані акти звірки взаємних розрахунків станом на 31.03.2010 року та на 30.04.2010 року. Таким чином Відповідач підтверджував та визнавав свою заборгованість в повному обсязі.
Дійсно, сам по собі акт звірки не може бути доказом наявності боргу, однак достатньо, що заборгованість підтверджується видатковими накладними.
Гарантійний лист відповідача не свідчить про узгодження з позивачем зміни термінів оплати, оскільки позивач на них не надав відповіді.
Окрім того оплати здійснені платіжними дорученнями №106 від 28.09.2010 року на суму 20000 грн. та №107 від 29.09.2010 року на суму 11882 грн. 70 коп. не є погашенням боргу згідно із гарантійним листом, а є передплатою за поставку продукції за видатковою накладною №3512 від 30.09.2010 року. Копії платіжних доручень додані позивачем до відзиву на апеляційну скаргу.
Разом з тим, Рівненський апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що правовідносини виникли на підставі договору. В специфікаціях є посилання на договір, однак у видаткових накладних та в довіреностях на отримання товару відсутнє посилання як на договір так і на специфікації. Крім того відповідач заперечує правовідносини на підставі договору поставки.
Таким чином обов"язок сплати основної суми боргу виник у відповідача відповідно до ст.530 ЦК України, у семиденний термін з дня пред"явлення претензії.
Відповідно до ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України, зобов"язання повинно бути виконано належним чином.
Висновок, місцевого господарського суду про наявність підстав для стягнення штрафу, не відповідає обставинам справи, оскільки безпідставне посилання на договір поставки (п.10.2 договору) оскільки правовідносини виникли не з договору.
Відповідно до ст.547 ЦК України правочин, щодо забезпечення виконання зобов"язання вчиняється у письмовій формі. Правочин, щодо забезпечення виконання зобов"язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Крім того умова про стягнення штрафу від суми поставленого товару суперечить принципу юридичної відповідальності, оскільки штрафні санкції можуть застосовуватись за неналежне виконання зобов"язання, та нараховуватись від суми невиконаного зобов"язання.
Посилання відповідача на те, що місцевий господарський суд вирішив спір без його участі, чим позбавив його права на захист, не приймається судовою колегією до уваги. Відповідач був повідомлений про час і місце розгляду справи про що свідчить поштове повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції 14.01.2011 року.
За таких обставин, рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню в частині стягнення штрафу 24068 грн. 94 коп.. Судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 99,101,103,104,105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерго-Волинь" на рішення господарського суду Волинської області від 24 січня 2011 року по справі №5004/4/11 задоволити частково.
2. Рішення господарського суду Волинської області від 24 січня 2011 року по справі №5004/4/11 скасувати в частині стягнення 24068 грн. 94 коп. шрафу. В позові про стягнення 24068 грн. 94 коп. шрафу відмовити.
3. Матеріали справи №5004/4/11 повернути в господарський суд Волинської області.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя Савченко Г.І.
Суддя Тимошенко О.М.
Суддя Грязнов В.В.