33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"29" березня 2011 р. Справа № 12/126-10
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Савченко Г.І.
судді Грязнов В.В. ,судді Тимошенко О.М.
при секретарі судового засідання Новак Р.А.
за участю представників сторін:
Від позивача (за первісним позовом) - представник Ляхович О.С. дов.№02/11-Д від 31.12.2010 року
Від відповідача (за первісним позовом) - представник Усков С.В. дов.№43/11 від 28.03.2011 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (за первісним позовом) Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" на рішення господарського суду Вінницької області від 29.09.10 р. у справі № 12/126-10 (суддя Кожухар М.С. )
за позовом Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз"
до: Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
про визнання рішення недійсним
та за зустрічним позовом: Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
до:Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз"
про стягнення 20 000грн. штрафу
Рішенням господарського суду Вінницької області від 28 вересня 2010 року у справі №12/126-10:
В первісному позові Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" відмовлено.
Зустрічний позов Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задоволено.
Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (пров. Щорса, 24, м.Вінниця, 21012, ідент.код 03338649) на користь Державного бюджету України (стягувач: Вінницьке обласне територіальне відділення антимонопольного комітету України (вул. Хмельницьке шосе, 7, м.Вінниця, 21000 рахунок Державного казначейства м. Вінниці (код 34701167) р/р 31111106700002 в банку ГУДКУ у Вінницькій області МФО 802015, згідно з кодом бюджетної класифікації за доходами 21081100, символ звітності 106) штраф у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень.
Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (пров. Щорса, 24, м.Вінниця, 21012, ідент.код 03338649) до державного бюджету України - 200 (двісті) гривень витрат на сплату державного мита та 236 (двісті тридцять шість) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позивач (за первісним позовом) Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" подав апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду. Просить його скасувати. Первісний позов задоволити. В зустрічному відмовити.
ВАТ «Вінницягаз»вважає зазначене вище Рішення таким, що винесено з порушенням норм матеріального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи на підставі наступного.
Однією з підстав відмови Товариству у задоволенні первісного позову є те, що на думку суду ВАТ «Вінницягаз»не довело той факт, що обхідні відомості подані саме гр. ОСОБА_1., про що зазначається в Рішенні -ВАТ «Вінницягаз»не надано доказів, що відомості до обхідних відомостей подані гр. ОСОБА_1... Відтак, на думку суду, Липовецьким УГГВАТ «Вінницягаз»спотворено дані про об'єми спожитого гр.. ОСОБА_1. газу.
Однак в позовній заяві та під час судового розгляду Товариством наголошувалось, що відповідно до пункту 17 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.1999р. № 2246 (далі - Правила) обов'язок щодо помісячного зняття показників лічильника газу покладений на споживача (ОСОБА_1.), а газопостачальне підприємство (ВАТ «Вінницягаз») лише має право контролювати правильність зняття показань та оформлення споживачем платіжних документів. Так, у обхідних відомостях за грудень 2007 року, квітень та грудень 2008 року, на підставі яких заносились дані щодо об'ємів спожитого газу до бази даних, зазначені показники 10500, 11900, 13900 куб.м. природного газу відповідно. Дані показники лічильника були особисто надані працівникам управління споживачем, що підтверджується підписом ОСОБА_1. на обхідних відомостях.
Відповідно до абзацу 2 пункту 10 Правил застосування роздрібних цін, диференційованих залежно від річних обсягів споживання, у поточному році для споживачів здійснюється залежно від річного обсягу фактичного використання природного газу (зафіксованого на кожному особовому рахунку споживача) у попередньому році. Так, дані з обхідних відомостей були занесені до зведеної бази даних (особового рахунку ОСОБА_1.), де в автоматичному режимі був здійснений перерахунок ціни спожитого ОСОБА_1. у 2008 році газу. Таким чином, ОСОБА_1. у 2008 році було спожито 3400 куб.м. природного, що стало підставою для перерахування ціни на 2009 рік.
Відтак, Липовецьке УГГ ВАТ «Вінницягаз»лише зафіксувало об'єми спожитого споживачем газу на підставі особисто наданих ОСОБА_1. показників лічильника, тому висновок у Рішенні про те, що саме Липовецьке УГГ ВАТ «Вінницягаз»спотворило об'єми спожитого гр. ОСОБА_1. в 2008 році природного газу, є таким, що не відповідає дійсності та чинному законодавству України.
Крім того, той факт, що обхідні відомості підписані особисто ОСОБА_1. доведений судовим рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 05.10.2010р. у справі № 2-204/10 за позовом ОСОБА_1. до ВАТ «Вінницягаз»в особі Липовецького УГГ (далі -Рішення Липовецького районного суду, копія додається), про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, яким у задоволенні позову відмовлено. Так, у ньому зазначається, що як вбачається із наданих суду обхідних відомостей показники газового лічильника в будинку по АДРЕСА_1 станом на 31.12.2008 року становить 13900 куб.м. що зазначено підписом споживача газу.
Відповідно до ч.4 ст.35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Таким чином, Рішенням Липовецького районного суду встановлений факт того, що обхідні відомості підписані особисто гр. ОСОБА_1., а також факт того, що в діях ВАТ «Вінницягаз»при нарахуванні заборгованості та припиненні газопостачання ОСОБА_1. відсутні ознаки будь-яких порушень.
Отже твердження у оскаржуваному Рішенні про те, що Липовецьким УГГ спотворено дані про об'єми спожитого гр. ОСОБА_1. газу та порушено процедуру припинення газопостачання не відповідають дійсності та є підставою для скасування Рішення судом апеляційної інстанції.
Відповідач (за первісним позовом) Вінницьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України заперечує доводи апеляційної скарги з підстав викладених в судовому рішенні.
Щодо рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 05.10.10 по справі № 2-204/10, в якому встановлено факт про підписання обхідних відомостей особисто споживачем ОСОБА_1., зазначив наступне.
Відповідно до ч.4 ст. 35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
По-перше, рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 05.10.10 по справі № 2-204/10 було ухвалено пізніше рішення Господарського суду Вінницької області від 29.09.10 по справі № 12/126-10.
По-друге, в рішенні Липовецького районного суду Вінницької області не встановлено фактів та обставин, що свідчать про неправомірність рішення адміністративної колегії Відділення від 30.12.10 № 96-рш, та відповідно незаконності рішення Господарського суду Вінницької області, оскільки предметом спору було стягнення матеріальної та моральної шкоди за позовом ОСОБА_1 до ВАТ "Вінницягаз" в особі Липовецького УГГ.
Як вбачається із вказаного рішення Липовецького районного суду Вінницької області судом досліджувалася лише обхідна відомість ВАТ "Вінницягаз" від 30.12.08, проте судом не були враховані інші докази, що були предметом дослідження у справі № 12/126-10, зокрема, акт про припинення газопостачання ОСОБА_1. від 08.07.09, в якому зафіксований показник лічильника газу ОСОБА_1. відомості з електронної бази даних ВАТ "Вінницягаз" по споживачу ОСОБА_1., дані з обхідних відомостей за січень, лютий та березень 2009 року. Таким чином, з рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 05.10.10 неможливо зробити висновок про неправомірність рішення Господарського суду Вінницької області, оскільки Липовецьким районним судом досліджувалася лише частина обставин, що досліджувалися Господарським судом Вінницької області.
По-третє, доказів того, що рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 05.10.10 набрало законної сили ВАТ "Вінницягаз" не надано.
Дослідивши докази у справі, Рівненський апеляційний господарський суд встановив:
Згідно з розпорядженням адміністративної колегії Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.10.09 № 83-рк розпочато розгляд справи № 05-26.20.2.5/77-09, у зв'язку з наявністю в діях відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (далі - ВАТ "Вінницягаз") в особі Липовецького управління газового господарства (далі - Липовецьке УГГ) ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції передбачених п.2 ст.50 та п.5.ч.2 ст.13 ЗУ "Про захист економічної конкуренції".
30.12.2009 р., за результатами розгляду справи № 05-26.20.2.5/77-09 Адміністративною колегією Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету (далі - Адміністративна колегія) прийнято рішення № 96-рш по справі № 05-26.20.2.5/77-09.
Даним рішенням визнано, що ВАТ "Вінницягаз" протягом 2008 року - січня-жовтня 2009 року займало монопольне становище на ринку постачання природного газу за регульованим тарифом, вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачені пунктом 2 ст. 50 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" - зловживання монопольним становищем на ринку постачання природного газу за регульованим тарифом населенню у вигляді вчинення дій, що призвели до ущемлення інтересів споживача, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку, та п.5 ч.2 ст.13 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" - зловживання монопольним становищем на ринку постачання природного газу за регульованим тарифом населенню шляхом повної відмови від реалізації товару (природного газу) за відсутності альтернативних джерел придбання.
Відповідно до вищезазначеного рішення, на позивача накладено штраф у розмірі 20 000, 00 грн..
Позивач вважає, що викладені в рішенні ВОТВ АМК України № 96-рш від 30.12.2009 р. висновки є необгрунтованими та такими, що зроблені при недоведеності обставин, які мають значення для справи і які визнано ВОТВ АМК України встановленими.
Посилаючись на наведене, ВАТ "Вінницягаз" звернулось до господарського суду з позовом про визнання недійсним рішення №96-рш від 30.12.2009 р..
27.08.2010 р. Вінницьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України подало зустрічну позовну заяву про стягнення з ВАТ "Вінницягаз" 20 000 грн. штрафу.
Давши оцінку доказам у справі, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статей 7, 8, 13 Закону України від 26 листопада 1993 року N 3659-XII "Про Антимонопольний комітет України" до повноважень Комітету належить контроль за дотриманням антимонопольного законодавства при здійсненні господарської діяльності суб'єктами господарювання; розгляд справ про порушення антимонопольного законодавства і прийняття рішень за результатами розгляду в межах своїх повноважень; накладення штрафів та застосування інших санкцій у передбачених законом випадках.
Відповідно до статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" від 11 січня 2001 року N 2210-III за результатами розгляду справ про захист економічної конкуренції та захист від недобросовісної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають обов'язкові для виконання рішення.
Порушенням антимонопольного законодавства зокрема є зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, визначення якого наведено у ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції". Згідно з наведеною нормою Закону зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку. Зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається:
1) встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку;
2) застосування різних цін чи різних інших умов до рівнозначних угод з суб'єктами господарювання, продавцями чи покупцями без об'єктивно виправданих на те причин;
3) обумовлення укладання угод прийняттям суб'єктом господарювання додаткових зобов'язань, які за своєю природою або згідно з торговими та іншими чесними звичаями у підприємницькій діяльності не стосуються предмета договору;
4) обмеження виробництва, ринків або технічного розвитку, що завдало чи може завдати шкоди іншим суб'єктам господарювання, покупцям, продавцям;
5) часткова або повна відмова від придбання або реалізації товару за відсутності альтернативних джерел реалізації чи придбання;
6) суттєве обмеження конкурентоспроможності інших суб'єктів господарювання на ринку без об'єктивно виправданих на те причин;
7) створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) чи усунення з ринку продавців, покупців, інших суб'єктів господарювання.
Відповідно до ч. 3 вказаної статті Закону зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.
Як вбачається з матеріалів справи, ВАТ "Вінницягаз" видана ліцензія на постачання природного газу за регульованим тарифом від 05.03.02 серія АА № 224478, якою визначене місце здійснення діяльності з постачання природного газу за регульованим тарифом - територія м. Вінниці та Вінницької області в зоні діяльності газопроводів, які перебувають на балансі ВАТ "Вінницягаз". Ліцензії на постачання природного газу за регульованим тарифом населенню Вінницької області мають ДП "Монтажник" СВАТ "Браїлівське" та ТОВ "Газовик", якими передбачено територію здійснення діяльності цих суб'єктів, а саме: смт. Браїлів, с. Сімаки, с. Людовка, с. Новоселиця, с. Василівка, с. Кирилівці, с. Лисогірка, с. Кармалюково, с. Дубова, с. Петрані, с. Почапинці Жмеринського району та с. Кирнасівка Тульчинського району.
На решті території Вінницької області ВАТ "Вінницягаз" протягом 2008 року - січня-жовтня 2009 року був єдиним постачальником природного газу населенню за регульованим тарифом.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції", суб"єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, зокрема якщо на цьому ринку у нього немає жодного конкурента.
Отже, висновок Адміністративної колегії щодо монопольного становища ВАТ "Вінницягаз" протягом 2008 року - січня-жовтня 2009 року на ринку постачання природного газу за регульованим тариформ на селенню в територіальних межах Вінницької області (крім населених пунктів: смт. Браїлів, с. Сімаки, с. Людовка, с. Новоселиця, с. Василівка, с. Кирилівці, с. Лисогірка, с. Кармалюково, с. Дубова, с. Петрані, с. Почапинці Жмеринського району та с. Кирнасівка Тульчинського району) відповідає матеріалам справи та чинному законодавству.
Щодо порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачені пунктом 2 ст. 50 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" - зловживання монопольним становищем на ринку постачання природного газу за регульованим тарифом населенню у вигляді вчинення дій, що призвели до ущемлення інтересів споживача, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку та п.5 ч.2 ст.13 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" - зловживання монопольним становищем на ринку постачання природного газу за регульованим тарифом населенню шляхом повної відмови від реалізації товару (природного газу) за відсутності альтернативних джерел придбання слід зазначити наступне.
Як вбачається з рішення № 96-рш, відповідно до пояснень ВАТ "Вінницягаз", споживачем ОСОБА_1. за 2008 рік спожито більше 2500 куб.м природного газу, в зв'язку з чим їй було зроблено перерахунок вартості фактично спожитого газу у 2008 році. Дані для проведення розрахунку обсягів споживання газу споживачем ОСОБА_1. були взяті з обхідних відомостей. В підтвердження перевищення об'єму споживання природного газу ВАТ "Вінницягаз" надано виписку з електронної бази даних, згідно з показниками якої станом на кінець 2008 року показник лічильника газу ОСОБА_1. становив "13900".
ВАТ "Вінницягаз" стверджує, що показники лічильника, зафіксовані в обхідній відомості від 31.12.08 р. були надані особисто споживачем ОСОБА_1. та посилається на п.17 Правил надання населенню послуг з газопостачання, де зазначено, що Газопостачальне підприємство має право контролювати правильність зняття показань та оформлення споживачем платіжних документів.
Разом з тим, ВАТ "Вінницягаз" не надано доказів, що відомості до обхідних відомостей подані гр. ОСОБА_1., крім того ці відомості за 2008 рік спростовуються даними акту про припинення газопостачання від 08.07.09 р., де зафіксовано показники лічильника "13500", даними акту "на проведення демонтажу газового лічильника" від 06.08.09 р., де зафіксовано показники лічильника - "13486", обхідними відомостями за січень-березень 2009 р., де зафіксовано показники 12458 станом на 27.01.2009 р., 12816 - на 21.02.2009 р., 13350 - на 31.03.2009 р.
Крім того, Правилами надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою КМ України від 09.12.1999 р. № 2246 (у редакції постанови КМ України від 09.04.2008 р. № 346 ( далі - Правила) газопостачальному підприємству на дано право та на нього покладено обов"язок з контролю правильності зняття показань газолічильників, зокрема шляхом контрольного зняття показань лічильників газу не менше одного разу на шість місяців.
Отже, Липовецьким УГГ спотворено дані про об"єми спожитого гр. ОСОБА_1. газу, при цьому не взято до уваги дані обхідних відомостей за січень-березень 2009 р., актів про припинення газопостачання та проведення демонтажу газового лічильника, внаслідок чого безпідставно зроблено перерахунок вартості газу та нараховано гр. ОСОБА_1. суму заборгованості і як наслідок - 08.07.09 р. припинено газопостачання шляхом механічного від"єднання відводу газопроводу від діючого газопроводу.
Крім того, Липовецьким УГГ порушено процедуру припинення газопостачання.
Так, відповідно до п. 7 Правил, припинення постачання газу споживачеві в житлових будинках залежно від обставин здійснюється шляхом перекриття запірних пристроїв та встановлення пломби та/або інвенратної заглушки перед газовим приладом (пристроєм) або на ввідному газопроводі. У разі самовільного відновлення споживачем газопостачання здійснюється механічне від"єднання відводу газопроводу від діючого газопроводу.
У порушення цієї норми Липовецьке УГГ у попередженні № 73 від 17.06.2009 р. зазначило про відключення будинку гр. Поліщук від мереж газопорстачання шляхом відрізання (механічного від"єднання), що і було потім виконано та зафіксовано актом про припинення газопостачання від 08.07.2009 р.
Отже, гр. ОСОБА_1. безпідставно була позбавлена можливості отримувати від ВАТ "Вінницягаз" природного газу за відсутності альтернативних джерел придбання цього товару.
З урахуванням наведеного, суд вважає правильними висновки Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про зловживання позивачем монопольним становищем. Зловживання монопольним (домінуючим) становищем згідно з пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визнається порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, яке, зокрема, тягне за собою накладання штрафу в розмірах, передбачених статтею 52 названого Закону.
Відповідно до ст. 22 Закону України “Про Антимонопольний комітет України" від 26.11.1993 року № 3659-XII (із змінами і доповненнями, далі -Закон № 3659) розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Тобто відповідачу необхідно було сплатити штраф до 23.03.2010 р.
Згідно з ч. 8 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати до територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.
ВАТ "Вінницягаз" штраф не сплатило.
Відповідно до ч. 3 ст. 60 Закону "Про захист економічної конкуренції", прийняття господарським судом до розгляду заяви про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України не зупиняє його виконання, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті, а саме: порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого: згідно з частиною першою статті 48 цього Закону, частиною першою статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"; за результатами перевірки відповідно до частини п'ятої статті 57 цього Закону; за результатами перегляду відповідно до частини третьої статті 58 цього Закону, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.
Місцевий господарський суд правомірно задоволив зустрічний позов, оскільки в первісному позові відмовлено.
Таким чином місцевим господарським судом повно з"ясовані обставини, які мають значення для справи. Висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Судом не порушені та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
Судова колегія не приймає до уваги додане до апеляційної скарги рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 05.10.2010 року по справі №2-204/10, в якому на думку скаржника встановлено факт про підписання обхідних відомостей особисто споживачем ОСОБА_1., як підставу для звільнення від доказування.
Відповідно до ст. 101 ГПК України додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежили від нього.
Дійсно рішення у господарській справі прийнято 29 вересня 2010 року, рішення суду загальної юрисдикції 5 жовтня 2010 року.
За таких обставин сторона може в порядку ст. 112 ГПК України звернутись до суду першої інстанції про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Крім того, з поданої скарги копії рішення у цивільній справі, не вбачається набрання ним чинності.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Рівненський апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" на рішення господарського суду Вінницької області від 29 вересня 2010 року по справі №12/126-10 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Вінницької області від 29 вересня 2010 року по справі №12/126-10 залишити без змін.
3. Матеріали справи №12/126-10 повернути в господарський суд Вінницької області.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя Савченко Г.І.
Суддя Грязнов В.В.
Суддя Тимошенко О.М.