33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"24" лютого 2011 р. Справа № 15/100-Д
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючої судді Бригінець Л.М.
суддів Демидюк О.О. суддів Петухов М.Г.
при секретарі судового засідання Риштун О.М.
розглянувши апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Житомирської області на рішення господарського суду Житомирської області від 14.10.10 р.
у справі № 15/100-Д (суддя Кравець С.Г. )
позивач Прокурор м. Житомира в інтересах держави в особі Житомирської міської ради
відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Кінотон"
про спонукання до укладання договору оренди та стягнення плати за землю в розмірі 52 680 грн. 87 коп.
за участю представників сторін:
позивача - Криворучко А.О. посв. №НОМЕР_1
відповідача - Бочарова А.Є. дов. від 08.12.2010р.
Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
Рішенням господарського суду від 14.10.2010р. (суддя Кравець С.Г.) у справі № 15/100-Д за позовом Прокурора м. Житомира в інтересах держави в особі Житомирської міської ради до Товарисива з обмеженою відповідальністю "Кінотон" відмовлено в задоволенні позову про спонукання про укладення договору оренди та стягненні плати за землю в розмірі 52680,87грн.
Рішення мотивовано тим, що на час звернення прокурора м.Житомира з позовом у даній справі (18 серпня 2010 року), так і на час розгляду справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кінотон" не є власником будівлі кінотеатру "Україна", яка знаходиться за адресою: м.Житомир, вул. Київська, 13 та не здійснює користування земельною ділянкою площею 1203,8 кв.м., а тому підстави для зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінотон" до укладення договору оренди земельної ділянки площею 1203,8 кв.м., розташованої за адресою: місто Житомир, вулиця Київська, буд. № 13, відсутні.
Щодо вимог про стягнення 52680,87грн. зазначено, що прокурор посилається на приписи ст. 22 ЦК України та те, що внаслідок використання відповідачем земельної ділянки
площею 1203,8кв.м. без укладення договору оренди та сплати до міського бюджету відповідної плати за землю (орендної плати, земельного податку), Житомирською міською радою недоодержано плату за користування земельною ділянкою в сумі 52680,87грн., що кваліфікується прокурором як неодержаний дохід.
Прокурор належним чином не обґрунтував суму нарахованих збитків і не підтвердив належними і допустимими доказами підстави для стягнення збитків, оскільки не укладення договору оренди земельної ділянки відповідно до вимог ст.125 Земельного Кодексу України не є такими підставами.
З вказаним рішенням суду першої інстанції прокурор м. Житомира не погодився. Подав апеляційну скаргу вважає, що рішення прийнято з порушенням норм процесуального права.
Зокрема зазначає, що судом безпідставно зроблено висновок про відмову в задоволенні позовних вимог прокурора в частині стягнення з відповідача на користь Житомирської міської ради неодержаної плати за користування земельною ділянкою в сумі 52680, 87 грн., що кваліфікується як неодержаний дохід, з підстав вказаних судом, що прокурор належним чином не обґрунтував суму нарахованих збитків і не підтвердив належними і допустимими доказами підстави для стягнення збитків.
Згідне ст.22 Цивільного кодексу України, особа якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані збитки суб"єкту, права, або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов"язанння або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ч.і ст.225 ГПК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
Згідно статті 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором, а при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи вжиті кредитором щодо їх одержання.
Як вбачається з матеріалів справи, розмір неодержаної плати за користування земельною ділянкою в сумі 52680, 87 грн. (неодержаний дохід) встановлено актом від 09.10.09 №08-08/226 ревізії Контрольно - ревізійного управління у Хмельницькій області, на підставі якого ґрунтуються позовні вимоги прокурора.
Прокурор вважає, що висновок суду щодо неналежно обґрунтованої суми нарахованих збитків є помилковим, оскільки прокурором вірно нараховано суму збитків і підтверджено належними і допустимими доказами у справі для стягнення збитків.
Крім того, на думку скаржника, судом безпідставно відмовлено у задоволенні позовних вимог прокурора з підстав встановлених у судовому засіданні щодо того, що на час звернення прокурора м.Житомира з позовом у даній справі, так і на час розгляду справи, Товариство з обмеженою відповідальністю „Кінотон" не є власником будівлі кінотеатру "Україна", яка знаходиться за адресою м.Житомир вул.Київська, 13, оскільки "на підставі договору купівлі-продажу від 31.12.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кінотон" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Візаж" будівля кінотеатру "Україна" загальною площею 1893,2 кв.м., яка знаходиться за адресою м.Житомир, вул. Київська, 13 передана у власність ТОВ "Візаж".
Згідно статті 24 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.
Однак, суд встановивши в судовому засіданні, що ТОВ „Кінотон" є неналежним відповідачем, маючи достатні дані про особу, яка повинна відповідати за позовом не замінив первісного відповідача належним відповідачем ТОВ „Візаж".
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги. Суд виходив з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що прокурор м.Житомира звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просив зобов'язати ТОВ "Кінотон" укласти з Жито-мирською міською радою договір оренди земельної ділянки розміром 1203,8кв.м. за адресою: м. Житомир, вул. Київська, 13 та стягнути з відповідача на користь Житомирської міської ради плату за користування земельною ділянкою в сумі 52 680,87грн.
Позовна заява вмотивована тим, що прокуратурою при перевірці додержання вимог земельного законодавства встановлено, що в м.Житомирі по вул.Київській, 13, ТОВ "Кінотон" використовує приватизоване приміщення, яке розташоване на земельній ділянці площею 1203,8кв. м. без укладення договору оренди на дану земельну ділянку.
Матеріали справи свідчать, що Територіальною громадою міста Житомира в особі Департаменту власності та ринкового регулювання Житомирської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кінотон" 28.08.2008р. укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, державну реєстрацію якого проведено 29.08.2008р., за яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Кінотон" було передано у власність будівлю кінотеатру "Україна", літ. А, цегла, загальною площею 1893,2 кв.м., яка знахо-диться за адресою: місто Житомир, вулиця Київська, буд. № 13 (а.с.25-26).
Місцевим судом також встановлено, що 31.12.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кінотон" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Візаж" було укладено нотаріально посвідчений договір купівлі продажу на умовах якого, будівля кінотеатру "Україна", літ.А, цегла, загальною .площею 1893,2 кв. м., яка знахо-диться за адресою м.Житомир, вул.Київська, буд. №13, передана у власність Товариству з обмеженою відповідальністю "Візаж".(а.с. 27-28). Державну реєстрацію договору купівлі-продажу проведено 31.12.2008р.(а.с. 29).
З огяду на це, колегія суддів вважає вірним висновок місцевого суду, що як на на час звернення прокурора м.Житомира з позовом у даній справі (18 серпня 2010р.), так і на час розгляду справи -ТзОВ "Кінотон" не є власником будівлі кінотеатру "Україна", яка знаходиться за адресою: м.Житомир, вул.Київська, 13 і не здійснює користування земельною ділянкою площею 1203,8 кв.м., а тому відсутні підстави для зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінотон" до укладення договору оренди земельної ділянки площею 1203,8 кв.м., розташованої за адресою: місто Житомир, вулиця Київська, буд. №13.
Згідно із статтею 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Главою 15 Земельного кодексу України визначено два види користування землею -право постійного користування земельною ділянкою, право оренди земельної ділянки.
Згідно ст.1 Закону України “Про оренду землі”, оренда землі -це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Стаття 93 Земельного кодексу України також наводить визначення права оренди земельної ділянки, згідно якому - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Підставами виникнення, зміни та припинення земель них відносин є юридичні факти -юридично значимі обс тавини, які поділяються відповідно на правовстановлюючі, правозмінюючі та правоприпиняючі. До таких обста вин відносяться: договори та інші угоди, передбачені законом, а також не передбачені законом але такі, що не суперечать йому; акти державних органів та органів міс цевого самоврядування, які передбачені законом як під стави виникнення земельних прав та обов'язків; судові рі шення, які встановлюють земельні права та обов'язки; набуття земельних прав та обов'язків на підставах, які дозволені законом; заподіяння шкоди; інші дії фізичних та юридичних осіб; події, з якими закон або інший право вий акт пов'язує виникнення, зміну і припинення земель них відносин. Зазначене кореспондується зі статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі в тексті -ЦК України).
За характером виникнення юридичні факти поділя ються на дії та події. Дії являють собою такі юридичні факти, в яких виявляється поведінка людей або їх колек тивів. Дії (бездіяльність) можуть бути правомірними, тоб то такими що відповідають вимогам законодавства, і непра вомірними, тобто такими, що суперечать закону.
Відповідно до положень статті 41 Конституції України -суб'єкт права власності нерухомого майна має право ним володіти, користуватися і розпоряджатися, тобто без обмежень вирішувати його юридичну долю: продавати, обмінювати, дарувати, здавати у найм, заставляти, заповідати тощо.
За приписами статей 316-317 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Тобто, продаж власником будівлі за нотаріально посвідченим договором є правомірною дією і може бути юридичним фактом, який зумовлює припинення земельних відносин.
Відповідно до ч.2 ст.377 Цивільного кодексу України, якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Цьому кореспондує ч.2 ст.120 Земельного кодексу України,-якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Виходячи із зазначених норм закону, вбачається, що у випадку переходу права власності на будівлю, яка знаходиться на землях комунальної власності -відносини користування землею фактично припиняються, оскільки після відчуження будівлі продавець будівлі втрачає право володіння, користування та розпорядження нею, а відтак і не користується земельною ділянкою, на якій розташована будівля. При цьому, новий власник відповідно до ст.377 набуває право користування даною земельною ділянкою.
З дефініції оренди землі, яку встановлює Закон України “Про оренду землі” вбачаються такі ознаки оренди земель: виключно договірна форма викорис тання земель; договірний характер відносин передбачає виключну добровільність укладення договору; оренда, зокрема, пе редбачає передачу земельної ділянки обов'язково у строкове (тимчасове) користування; строки дії оренди визначають сторони; об'єктом орен ди за договором є певна земельна ділянка, яка може використовуватися орендарем для здійснення перш за все підприємницької діяльності, тобто такої, що здійнюється за власною ініціативою, систематично і на власний ризик з ме тою одержання прибутку, за повної господарської самостійності орендаря.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Візаж", як власник нерухомого майна по вул. вул.Київська, 13 не надавав до Житомирської міської ради заяви про укладення договору оренди земельної ділянки або погодження вибору місця розташування земельної ділянки за адресою: м.Житомир, вул.Київська,13.
Разом з тим, відповідно до статей 125, 126 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав і посвідчується державними актами. Право оренди оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
Апеляційний суд вважає безпідставним твердження відповідача, що право власності на земельну ділянку по вул.Київській, 13 виникло у нього автоматично з моменту переходу права власності на об'єкт нерухомості, розміщений на земельній ділянці, оскільки, з мотивів викладених вище -таке право виникає тільки після одержання покупцем документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку або після державної реєстрації договору оренди.
Проте, обставини, за яких фактичне користування земельною ділянкою і зведеною на ній будівлею здійснює інша особа, а не відповідач-ТОВ "Кінотон" -апеляційний суд вважає доведеними. При цьому, зауважує, що договори купівлі-продажу на момент вирішення спору -не визнані недійсними ні в цілому, ні в частині, обгрунтування позивачами заявлених вимог не містять твердженнь про удаваність даних угод та продовження користування ТОВ "Кінотон" будівлею кінотеатру та земельною ділянкою по вул.Київській, 13 у м.Житомир і здійснення відповідачем підприємницької діяльності за даною адресою; не надано і доказів, які б стверджували такі обставини.
В обґрунтування вимог про стягнення з відповідача 52 680,87грн. прокурор посилається на приписи ст.22 ЦК України і те, що внаслідок використання відповідачем-ТОВ "Кінотон" земельної ділянки площею 1203,8кв.м. без укладення договору оренди та несплати до міського бюджету нарахованої плати за землю (орендної плати, земельного податку), Житомирська міська рада недоодержала плату за користування земельною ділянкою в сумі 52680,87грн., що кваліфікується прокурором як неодержаний дохід.
Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення тосподарської діяльності другою стороною.
Відповідно до частини 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
Згідно із статтею 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором, а при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи вжиті кредитором щодо їх одержання.
Проте, в матеріалах справи відсутні докази, які стверджують вчинення позивачем будь-який дій, спрямованих на укладення договору оренди земельної ділянки із власником будівлі кінотеатру "Україна". Не маючи відомостей про надходження оплати земельного податку протягом 9 місяців 2009р. зі спірної земельної ділянки, Житомирська міська рада -не зверталась до відповідача із вимогами щодо усунення порушень свого права, не надавала пропозиції про укладення договору оренди, а до суду в її інтересах звернувся прокурор після ревізії КРУ.
Апеляційний суд не приймає до уваги твердження скаржника про порушення місцевим судом норм процесуального права, зокрема ст.24 ГПК УКраїни, згідно якої, господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.
Господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем, однак в даному випадку, ні позивач, ні прокурор -суду першої інстанції не надавали відповідних згоди та клопотаннь.
Таким чином, матеріалами справи стверджується, що відповідач-ТОВ "Кінотон" не будучи з 31.12.2008р. власником будівлі кінотеатру по вул Київській, 13 у м.Житомирі припинив користування землею та не сплачує земельного податку.
Вимога позивачів спонукати ТОВ "Кінотон" укласти договір оренди є необгрунтованою, оскільки, укладення договору оренди у судовому порядку здійснюється лише на майбутнє, а з огляду на зазначені вище обставини і фактичне припинення користування відповідачем земельною ділянкою з 01.01.2009р. та відсутність його волевиявлення -є безпідставною.
Сума збитків, які, на думку позивачів, завдані ТОВ "Кінотон" грунтується на висновках працівника Контрольно-ревізійної служби у Житомирській області, розрахунки не підтверд-жено належними і допустимими доказами. Як зазначалось, вимог до власника будівлі-ТОВ "Візаж" не заявлено.
Відтак, місцевий суд дійшов також обгрунтованого висновку про відсутність підстав для стягнення збитків з відповідача у даній справі.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Враховуючи викладене, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду не вбачає підстав у відповідності із ст.104 ГПК України для скасування рішення господар-ського суду Житомирської області.
Керуючись ст.ст. 91, 99,101,103,105 ГПК України, суд,-
1. Рішення господарського суду Житомирської області від 14.10.2010р. у справі № 15/100-Д залишити без змін, а апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Житомирської області - без задоволення.
2. Справу повернути до господарського суду Житомирської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуюча суддя Бригінець Л.М.
Суддя Демидюк О.О.
Суддя Петухов М.Г.