33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"17" березня 2011 р. Справа №15/661
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Демидюк О.О.
судді Бригінець Л.М. , судді Щепанська Г.А.
при секретарі Риштун О.М.
за участю представників сторін:
позивача - Орєхов Г.В.
відповідача - Заїць П.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача ТзОВ "Ємільчинська гірничопромислова компанія" на рішення господарського суду Житомирської області від 03.09.2010 року у справі №15/661.
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Ємільчинська гірничопромислова компанія"
про про стягнення 499 347,52 грн.
Ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду №15/661 від 14.12.2010 року прийнято до розгляду апеляційну скаргу відповідача ТзОВ "Ємільчинська гірничопромислова компанія" на рішення господарського суду Житомирської області від 03.09.2010 року у справі №15/661.
Відповідно до Указу Президента України "Питання мережі господарських судів України" №811/210 від 12.08.2010 року ліквідовано Житомирський апеляційний господарський суд та створено Рівненський апеляційний господарський суд.
Ухвалою від 14.12.2010 року Житомирський апеляційний господарський суд передав справу №15/661 до Рівненського апеляційного господарського суду для подальшого здійснення апеляційного провадження.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду №15/661 від 10.01.2011 року (колегія суддів: головуюча суддя Сініцина Л.М., суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В.) прийнято до свого провадження апеляційну скаргу відповідача ТзОВ "Ємільчинська гірничопромислова компанія" на рішення господарського суду Житомирської області від 03.09.2010 року у справі №15/661.
Розпорядженням заступника керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду призначено проведення повторного автоматичного розподілу справи, в зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді (судді-доповідача) по справі №15/661 Сініциної Л.М..
Повторним автоматичним розподілом справи №15/661 утворено новий склад колегії: головуюча суддя Демидюк О.О., суддя Бригінець Л.М. , суддя Щепанська Г.А.
Рішенням господарського суду Житомирської області №15/661 від 03.09.2010 року (суддя Кравець С.Д.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ємільчинська гірничопромислова компанія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" 381239,80 грн. боргу за лізинговими платежами, 60199,28 грн. пені, 2527,45 грн. - 3% річних, 32119,71 грн. інфляційних, 4760,86грн. витрат по сплаті державного мита, 225,01 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в решті позову відмовлено.
Рішення господарського суду Житомирської області мотивоване тим, що ТОВ "Ємільчинська гірничопромислова компанія" розрахунки за договором фінансового лізингу №363/1107 від 15.11.2007р. та додаткової угоди від 27.10.2008р. до договору фінансового лізингу, зокрема в частині сплати лізингових платежів згідно графіку сплати лізингових платежів (додаток № 3/1 до договору фінансового лізингу № 363/1107 від 15.11.2007р.) своєчасно не проводило.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням господарського суду Житомирської області ТзОВ "Ємільчинська гірничопромислова компанія" оскаржив його в апеляційному порядку. У своїй апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог з посиланням на те, що відповідача не було належним чином повідомлено про дату та час судового засідання, в зв'язку з чим, відповідач не мав можливості подати в судове засідання своїх заперечень та доказів в їх обґрунтування.
Позивачем подано апеляційному господарському суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якій ТзОВ "Компанія "Лізинговий дім" просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.
Ухвалами Рівненського апеляційного господарського суду №15/661 від 15.02.2011 року, 28.02.2011 року розгляд справи апеляційним господарським судом відкладався враховуючи клопотання представників сторін, для можливості надати апеляційному господарському суду додаткові докази.
В судовому засіданні 11.03.2011 року апеляційним господарським судом оголошувалась перерва до 17.03.2011 року з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду апеляційної скарги, а також враховуючи клопотання відповідача про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю взяти участь в судовому засіданні за станом здоров'я.
В судових засіданнях колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду, неодноразово заслухала представників позивача та відповідача, вивчила та дослідила матеріали справи та наявні в ній докази, розглянула матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, відзив на апеляційну скаргу, перевірила правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, та прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення господарського суду Житомирської області скасувати, виходячи з наступного.
В судовому засіданні 31.08.2010 року місцевим господарським судом за участю представника позивача оголошено перерву в судовому засіданні до 03.09.2010 року на 10:00 год. з метою перевірки проведених позивачем нарахувань штрафних санкцій. Перерву було оголошено за відсутності представника відповідача, в зв'язку з чим, ТзОВ "Ємільчинська гірничопромислова компанія" не було повідомлено належним чином про час та місце судового засідання 03.09.2010 року.
Таким чином рішенням місцевого господарського суду від 03.09.2010 року по справі №15/661 вирішено спір без участі представника відповідача не повідомленого належним чином про час і місце судового розгляду.
За правилами п.2 ч.3. ст.104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.
А тому, рішення господарського суду Житомирської області винесене з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню.
При винесенні нового рішення апеляційний господарський суд керується наступним.
Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.
Згідно ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші юридичні факти.
Згідно з ч.2 ст.1 Закону України "Про фінансовий лізинг" за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України “Про фінансовий лізинг” відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.
Як вбачається з матеріалів справи, 15.11.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ємільчинська гірничопромислова компанія" (відповідач у справі) було укладено договір фінансового лізингу (оренди) № 363/1107 (а.с. 11-17).
Згідно п. 1.1. договору фінансового лізингу № 363/1107, лізингодавець (позивач) передає лізингоодержувачу (відповідачу), а лізингоодержувач отримує від лізингодавця в платне користування на умовах фінансового лізингу майно, а саме: автомобільний кран КТА - 28в/п28т на базі автомобіля КрАЗ-65053.
Майно, що передається в лізинг, придбано на підставі наданої лізингоодержувачем "Заявки". Назва цього майна, вартість, тип, модель, інші індивідуальні ознаки та експлуатаційні характеристики, комплектність, технічний стан, тощо, вказані у Додатку № 1, який є невід'ємною частиною даного договору (п. 1.2 договору № 363/1107).
Згідно із специфікацією (додаток № 1 до договору фінансового лізингу № 363/1107 від 15.11.2007р.) (а.с.18), предметом договору фінансового лізингу є автомобільний кран КТА - 28в/п28т на базі автомобіля КрАЗ-65053 у кількості 1 шт., вартістю 830000,00грн. з ПДВ.
Пунктом 2.5 договору фінансового лізингу (оренди) № 363/1107 від 15.11.2007р. передбачено, що передача майна лізингоодержувачу здійснюється за актом прийому-передачі (додаток №2), який підписують уповноважені представники сторін.
Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 договору фінансового лізингу (оренди) № 363/1107 від 15.11.2007р., Лізингоодержувач за користування майном вносить періодичні лізингові платежі. Лізингові платежі включають:
- суму, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості майна;
- платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно;
- інші витрати лізингодавця, передбачені договором лізингу.
Розмір, спосіб, форма і строки внесення лізингових платежів визначаються у графіку платежів, викладеному у Додатку №3 до цього договору, який з моменту підписання обома сторонами стає його невід'ємною частиною (п. 4.3 договору №363/1107).
Додатком № 3 до договору № 363/1107 від 15.11.2007р. є графік лізингових платежів (а.с. 19-20).
27.10.2008р. між сторонами було укладено додаткову угоду до договору фінансового лізингу №363/1107 від 15.11.2007р. відповідно до якої, сторони погодили, що діючим вважати Додаток №3/1 від 27 жовтня 2008 р. до договору фінансового лізингу № 363/1107 від 15.11.2007р. Додаток №3 до договору вважати таким, що втратив чинність (а.с.45).
Позивач у позовній заяві просив стягнути на свою користь з відповідача 381239,80грн. заборгованості за лізинговими платежами, що утворилась в результаті неналежного виконання відповідачем взятих на себе за договором фінансового лізингу №363/1107 від 15.11.2007р. зобов'язань по сплаті лізингових платежів за період з січня 2009 року по березень 2010р., а також 70567,37грн. пені, 9723,74грн. - 3% річних та 37816,61грн. інфляційних.
Відповідно до акту прийому-передачі від 11.12.2007р., ТОВ "Компанія "Лізинговий дім" передало ТОВ "Ємільчинська гірничопромислова компанія" у користування (лізинг) автомобільний кран КТА - 28в/п28т на базі автомобіля КрАЗ-65053 у кількості 1 шт., вартістю 830000,00грн. з ПДВ. (а.с.21).
В рішенні місцевого господарського суду від 03.09.2010 року зазначено, що на час розгляду справи в суді першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ємільчинська гірничопромислова компанія" не надало суду доказів погашення заборгованості перед позивачем в розмірі 381239,80грн.
Однак, оскільки, рішення місцевого господарського суду від 03.09.2010 року винесене без участі представника відповідача, який був позбавлений можливості подати суду інші докази, які є в даній справі, апеляційний господарський суд керуючись ч.1 ст.101 ГПК України, приймає і оцінює додані відповідачем до апеляційної скарги докази (а.с.80-83), які свідчать про наступне.
До звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ємільчинська гірничопромислова компанія" з позовом про стягнення 499 347,52 грн. заборгованості за договором лізингу, позивач та відповідач 14.04.2010 року підписали акт прийому-передачі майна (предметів лізингів), з необхідними документами та додаткову угоду до договору №363/1107 фінансового лізингу (оренди) від 15.11.2007 року відповідно до якої, лізингоодержувач зобов'язаний протягом 15 банківських днів передати лізингодавцю майно за ктом прийому-передачі, яке ним одержано згідно додатку №2 до договору №363/1107 фінансового лізингу (оренди) від 15.11.2007 року з необхідними документами. Окрім того, лізингодавець та лізингоодержувач домовились, що претензій щодо сплати сум відшкодування вартості об'єкту лізингу в розмірі 248 108 грн. 41 коп. та 154 271 грн. 65 коп. відсотків комісійної згоди, загалом на суму 402 380 грн. 06 коп. за договором №363/1107 фінансового лізингу (оренди) від 15.11.2007 року не має. (а.с.80-83)
Відповідно до ст.600 ЦК України зобов'язання припиняється за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо). Розмір, строки й порядок передання відступного встановлюються сторонами.
Частиною 1 статті 604 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється за домовленістю сторін.
А тому, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що рішення господарського суду Житомирської області від 03.09.2010 року у справі №15/661 винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права та підлягає скасуванню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.44, 45, 46, 49, 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу відповідача ТзОВ "Ємільчинська гірничопромислова компанія" на рішення господарського суду Житомирської області від 03.09.2010 року у справі №15/661 - задовольнити.
2. Рішення господарського суду Житомирської області №15/661 від 03.09.2010 року - скасувати.
3. Прийняти нове рішення.
"В позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ємільчинська гірничопромислова компанія" про стягнення 499 347,52 грн. заборгованості за договором лізингу відмовити."
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ємільчинська гірничопромислова компанія" 2380 грн. 43 коп. - витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. Господарському суду Житомирської області на виконання постанови видати наказ.
6. Справу №15/661 направити до господарського суду Житомирської області.
Головуючий суддя Демидюк О.О.
Суддя Бригінець Л.М.
Суддя Щепанська Г.А.