Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"05" квітня 2011 р. Справа № 5023/1856/11
вх. № 1856/11
Суддя господарського суду Лаврова Л.С.
при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.
за участю представників сторін:
позивача - Квіцінська А.І. дов. №01-62юр/4427 від 02.06.2010р. відповідача - не з*явився
розглянувши справу за позовом АК "Харківобленерго" м. Харків
до Холодногорської виправної колонія № 18 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань Харківської області
про стягнення коштів в сумі 131228,93 грн.
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача борг у сумі 131228,93 грн., з якої: 123432,67 грн. вартість електричної енергії (тарифна складова 102860,55 грн. та ПДВ 20% - 20572,12 грн.), 110,13 грн. пені, 595,04 грн. інфляційних, 7091,09 грн. плати з компенсації перетікання реактивної енергії (тарифна складова за КРЕ - 5909,24 грн. та ПДВ 20% - 1181,85 грн.), а також покласти на відповідача витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
05.04.2011 року позивач надав до суду заяву в якій просить в зв*язку з частковим погашенням заборгованості в сумі 123432,67 грн. вартості електричної енергії провадження у справі припинити по п.1-1 ст. 80 ГПК України. Стягнути з відповідача 110,13 грн. пені, 595,04 грн. інфляційних, 7091,09 грн. плати з компенсації перетікання реактивної енергії, а також покласти на відповідача витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Враховуючи, що згідно ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд приймає заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству.
Відповідач в судове засідання не з*явився, але надав до суду запечення на позовну заяву в якій просить задовольнити позовні вимоги АК "Харківобленерго" в частині стягнення компенсації перетікання реактивної енергії на загальну суму 7091,09 грн. та індексу інфляції в розмірі 595,04 грн. Зменьшити розмір нарахованої пені до 10 грн. Витрати по веденню справи розділити прапорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин, справа розглядається на підставі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача судом встановлено, що 18 грудня 2004 року між АК «Харківобленерго» та Холодногірською виправною колонією № 18 УДДУ з ПВП в Х/о (надалі - Відповідач) укладено договір про постачання електричної енергії № 0041 (надалі Договір), пролонгований відповідно до п. 9.11 на 2011 рік.
Відповідно до Закону України «Про електроенергетику» від 08.06.2000 року № 1812-ІП (зі змінами та доповненнями) та «Правил користування електричною енергією», затвердженими Постановою НКРЕ України від 31.07.1996 р. № 28 (зі змінами та доповненнями) (далі «Правила»), Договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом і споживачем, та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.
Відповідно до умов Договору, а саме п. 2.1.2 Договору, Постачальник електричної енергії зобов'язується постачати електричну енергію, як різновид товару, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 Договору, з урахуванням розділів 6, 7 Договору, а Споживач, у свою чергу, відповідно до п. 2.2.5 Договору, зобов'язаний своєчасно оплачувати Постачальнику вартість спожитої електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами додатка № 2 «Порядок розрахунків» до Договору.
АК «Харківобленерго», як Постачальник, виконав свої зобов'язання по Договору у повному обсязі, та здійснив відпуск електричної енергії Споживачу.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Позивачем заявлені до стягнення позовні вимоги вартості електричної енергії в розмірі 123432,67 грн., з якої тарифна складова - 102860,55 грн. та ПДВ 20% - 20572,12 грн. за період з грудня 2010р. по лютий включно 2011р.
В матеріалах справи №5023/1856/11 містяться платіжні доручення №360 від 04.03.2011р. на суму 93432,67 грн. №141 від 12.03.2011 р. на суму 20000грн., №142 від 12.03.2011р. на суму 10000 грн. про сплату вартості електричної енергії згідно рахунку №0041 та договору №0041 від 18.12.04р., тобто відповідачем був сплачений борг вартості електричної енергії до звернення позивача з позовом до суду.
За таких обставин, суд вважає відмовити позивачеві в частині стягнення 123432,67 грн. вартості електричної енергії.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.
Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
З матеріалів справи вбачається, що згідно з п. 4.2.1 договору за несвоєчасну оплату Споживач сплачує пеню з розрахунку подвійної ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення виконання грошового зобов'язання, відповідно Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 р., у зв'язку з чим позивачем нарахована пеня у розмірі 110,13 грн.
Але розглянувши надане суду клопотання відповідача про зменшення розміру пені, суд вважає його таким, що підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне. Відповідно до роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 року із змінами від 06.11.2000 року " Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань", а також на підставі ст. 233 Господарського кодексу України, вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п.3 ст. 83 ГПК України), суд приймає до уваги причини неналежного виконання зобов'язання, враховуючи відсутність вини відповідача в допущених порушеннях строків платежів, які стались з причин недофінансування з боку Державного бюджету України, що призвело до скрутного фінансово - економічного стану установи, суд вважає можливим зменшити розмір пені на 90 % і стягнути з відповідача пеню в сумі 11,01 грн. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 99,11 грн. відмовити.
Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.
Враховуючи, що відповідач не виконав своїх обов'язків по оплаті, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних в сумі 595,04 грн. визнані судом обгрунтованими та підлягають стягненню.
Відповідно до п.п. 2.2.7 Договору відповідач повинен здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача згідно з додатком № 4А «Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії». При укладанні Договору сторони дійшли згоди, та підписали додаток № 4А (Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії).
Згідно Правил користування електричною енергією плата за перетікання реактивної електроенергії - це плата за послуги, які електропередавальна організація або власник технологічних електричних мереж змушені надавати споживачу, якщо він експлуатує електромагнітно незбалансовані електроустановки.
Відповідно до п. 6.33 Правил, величина плати за перетікання реактивної електроенергії на межі розділу електромереж визначається електропередавальною організацією відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17 січня 2002 року N 19, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 лютого 2002 року за N 93/6381, та зазначається у відповідному договорі між електропередавальною організацією та споживачем, електроустановки якого приєднані до електричних мереж електропередавальної організації.
Таким чином, заборгованість відповідача по КРЕ складає 5909,24 грн.
Крім того, станом на 01.03.2011 р. у відповідача є заборгованість по податку на додану вартість на КРЕ, що складає 1 181 грн. 85 коп. Дана сума заборгованості нарахована відповідно до Закону України від 03.12.1999 р. «Про внесення змін до Закону України «Про податок на додану вартість».
За таких обставин, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення заборгованості по КРЕ в сумі 7091,09 грн. (тарифна складова за КРЕ - 5909,24 грн. та ПДВ 20% -1181,85 грн.) обгрунтованими доданими до матеріалів справи документами та підлягаючи задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного. Відповідно до ч. 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 77,96 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 14,02 гривень слід покласти на відповідача, з вини якого виник спір.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 625, 626, Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 193, 232, Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 411, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Холодногірської виправної колонії №18 управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області (61052, м. Харків, вул. Рубановська, 4, п/р 35215001000341 у УДК Жовтневого району м. Харкова, МФО 851011, код 08564535) на користь АК "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, п/р 26003010050912 в АТ "Банк "Золоті ворота", МФО 351931, код 00131954) - 11,01 пені, 595,04 грн. інфляційних, 7091,09 грн. заборгованості по КРЕ, 77,96 грн. витрат по сплаті держмита, 14,02 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В частині стягнення 123432,67 грн. вартості електричної енергії відмовити.
В частині стягнення пені в сумі 99,11 грн. відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Лаврова Л.С.
Повний текст рішення підписаний
07.04.2011р.