07.04.11
Справа № 5021/353/2011.
за позовом : Комунального підприємства «Ромникомунтепло» Роменської міської ради, м. Ромни
до відповідача : Приватного підприємства «Виробничо-комерційного підприємства Астарта», м.Ромни
про стягнення 42 569,57 грн.
СУДДЯ Моїсеєнко В.М.
За участю представників сторін:
Від позивача: Говенько Ю.В.
Від відповідача: не з'явився
За участю секретаря судового засідання Данілової Т.А.
Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 42569,57 грн. заборгованості по договору № 229 на виробництво та постачання теплової енергії, укладеного між сторонами даного спору 15.10 .2006р., в тому числі 37 814,05 грн. основного боргу, 2 102,57 грн. пені, 1866,50 грн. інфляційних збитків, 786,45 грн. 3% річних, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
Відповідач подав відзив на позов від 14.03.2011р., в якому просить нараховану позивачем суму оплати за спожиту теплову енергію за період 2009-2010р. задовольнити частково в розмірі 10 764,03 грн.; відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення сплати за теплову енергію за період з 15.10.2010р. по 31.01.2011р. в сумі 16 285,99 грн.; визнати таким, що втратив чинність з 15.10.2010р. договір на виробництво та постачання теплової енергії №229 від 15.10.2006р.; відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені; річних та інфляційних нарахувань; судові витрати, пов'язані з розглядом справи розділити пропорційно на позивача та відповідача.
Позивач подав заяву №267 від 16.03.2011р. про зміну найменування відповідача, згідно якої просить змінити назву відповідача на належну, оскільки згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А01№596297 від 03.12.2010р. відповідачем МПВКП “Астарта”було змінено своє найменування на Приватне підприємство “Виробничо-комерційне підприємство “Астарта”, що підтверджується ксерокопією свідоцтва серії А01 № 596297 про державну реєстрацію юридичної особи, копією Статуту ПП “ВКП “Астарта”, затвердженого рішенням власника від 03.12.2010р.
Суд ухвалою від 17.03.2011р. задовільнив клопотання позивача та на підставі ст. 24 ГПК України замінив первісного відповідача - Мале приватне виробничо-комерційне підприємство “Астарта” на належного відповідача - Приватне підприємство «Виробничо-комерційне підприємство» “Астарта”.
05.04.2011р. позивач подав додаткові пояснення по справі, згідно яких вважає позовні вимоги законними та обгрунтованими та просить задовільнити їх в поновму обсязі.
Відповідач в засідання суду не з'явився, але надіслав факсограму відповідно до якої просить розглядати справу за його відсутності та за наявними документами.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив.
Між позивачем та відповідачем 15.10.2006р. був укладений договір № 229 на виробництво та постачання теплової енергії за умовами якого позивач (постачальник) зобов'язувався виробляти та постачати відповідачу (споживачу) теплову енергію для опалення приміщення , а відповідач ( споживач) зобов'язувався своєчасно та в повному обсязі згідно умов даного договору проводити розрахунки за вироблену та поставлену теплову енергію.
Факт отримання відповідачем послуг з теплопостачання підтверджується матеріалами справи, а саме договором № 229 на виробництво та постачання теплової енергії від 15.10.2006р., розрахунком заборгованості за фактично отримані послуги (копії вказаних документів долучені до матеріалів справи).
В матеріалах справи міститься претензія , яка направлялися позивачем відповідачу 14.07.2010р. , яку відповідач отримав 27.07.2010р. та на яку ніяк не відреагував. Оскільки відповідач на претензію не відреагував, заборгованість не погасив, позивач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.
Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-якій час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Таким чином, на день розгляду справи в суді, основна заборгованість відповідача перед позивачем за отримані послуги з теплопостачання склала 37 814,05 грн.., що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобов'язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов'язання.
Відповідачем не подано доказів сплати боргу за отримані послуги з теплопостачання в сумі 37 814,05 грн. , з матеріалів справи слідує, що з жовтня 2009 року відповідач не здійснює розрахунки з позивачем, його заборгованість перед позивачем станом на 31.01.2011р. становить 37 814,05 грн.. Заперечення відповідача проти вимог позивача суд вважає необґрунтованими, такими , що суперечать наявним в справі доказам , тому позовні вимоги щодо стягнення 37 814,05 грн.. основного боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги стосовно стягнення 786,45 грн. 3 % річних та 1866,50 грн. інфляційних збитків є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.
Крім того, за невиконання господарських зобов'язань позивач, керуючись ст. 193, 216 Господарського кодексу України , Законом України від 22.11.1996р. № 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», п.4.2 договору № 229 від 15.10.2006р. , просить стягнути з відповідача 2102,57 грн. пені в розмірі подвійної ставки НБУ , що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Статтею 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняться у письмовій формі.
Оскільки договором № 229 від 15.10.2006р. не передбачено за неналежне виконання зобов'язання нарахування штрафних санкцій, а саме п.4.2 договору № 229 від 15.10.2006р. , на який посилається позивач в обґрунтування своїх вимог щодо стягнення пені, викреслено , вимоги позивача щодо стягнення 2101,57 грн. пені визнаються судом не обґрунтованими і задоволенню не підлягають.
Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог підлягає стягненню 404,07 грн.. державного мита та 224,34 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Приватного підприємства «Виробничо-комерційного підприємства «Астарта» ( 42000, Сумська область, м.Ромни, бульвар Шевченка,67, код 21113599) на користь Комунального підприємства «Ромникомунтепло» Роменської міської ради ( 42000, Сумська область, м.Ромни, вул.. Коржівська,90, код 33219263) 37814,05 грн. боргу за надані послуги, 786,45 грн. 3% річних, 1866,50 грн. інфляційних збитків, 404,07 грн. витрат по сплаті державного мита, 224,34 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу..
3.В задоволенні вимог про стягнення 2102,57 грн. пені - відмовити.
4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ В.М.Моїсеєнко
В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.
Повний текст рішення підписано 08.04.2011р..