Іменем України
06 квітня 2011 року справа № 5020-10/209-4/168-196/2011
За позовом ОСОБА_1
(99029, м. Севастополь, вул. М. Музики, 81)
до відповідачів - ОСОБА_2
(АДРЕСА_1, 99057),
ОСОБА_3
(вул. Будьоного, буд. 59, м. Севастополь, 99011)
ОСОБА_4
(АДРЕСА_2, 99000)
ОСОБА_5
(АДРЕСА_3, 99011)
Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна асоціація спонсорів боксу та кікбоксінгу»
(пр. Жовтневої Революції, буд. 61, м. Севастополь, 99038)
ОСОБА_6
(АДРЕСА_4, 99040);
ОСОБА_7
(АДРЕСА_5 99020),
про визнання недійсними договорів та повернення сторін у первісний стан,
Суддя С. М. Альошина
Від позивача - ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Ленінським РВ УМВС України в місті Севастополі, 07.04.2009,
Від відповідачів -1). ОСОБА_8 -представник по довіреності від 30.11.2010 (копія довіреності у справі), 2). не з'явився, 3). ОСОБА_4, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Гагарінським РВ УМВС України в місті Севастополі, 05.09.1997, 4). не з'явився, 5). ОСОБА_9 -представник по довіреності від 05.09.2010 (довіреність у справі), 6). не з'явився, 7). ОСОБА_10 -адвокат, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 138 від 05.05.2006.
Суть спору:
ОСОБА_1 звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про визнання недійсними і скасування: договору купівлі-продажу від 28.12.2002, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 і договору купівлі-продажу від 07.09.2004, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та про визнання недійсним договору дарування від 26.08.2004, укладеного ОСОБА_5 на користь ОСОБА_5, ОСОБА_2 і ОСОБА_4, та повернення сторін у первісний стан.
Ухвалою суду від 26.07.2010 до участі у справі в якості інших відповідачів були залучені: ОСОБА_4, ОСОБА_5, Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародна асоціація спонсорів боксу та кікбоксінгу».
Ухвалою суду від 26.08.2010 до участі у справі в якості інших відповідачів були залучені ОСОБА_6 та ОСОБА_7.
Позивач у судовому засіданні, яке відбулось 10.03.2011, надав суду клопотання від 10.03.2011, в якому на підставі ст. 58 ГПК України просив суд об'єднати дану справу зі справою № 5020-244/2011 про визнання недійсними статутів та установчих договорів Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна асоціація спонсорів боксу та кікбоксінгу»в редакціях від 2001 року та від 2003 року для розгляду в одному провадженні, та, в разі об'єднання справ, просив визнати недійсними установчі договори та статути Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна асоціація спонсорів боксу та кікбоксінгу»в редакціях від 2001 року та від 2003 року та визнати недійсними договір купівлі-продажу від 28.12.2002, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_6, договір купівлі-продажу від 07.09.2004, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_7, договір дарування від 26.08.2004, укладений ОСОБА_5 на користь ОСОБА_5, ОСОБА_2 і ОСОБА_4
Вказане клопотання було долучене судом до матеріалів справи.
Позивач, 14.03.2011, передав через канцелярію суду лист від 14.03.2011, в якому просив суд долучити до матеріалів справи, зокрема, уточнення позовних вимог від 14.03.2011, в якому позивач змінив предмет позову і просив суд визнати недійсними: договір купівлі-продажу від 28.12.2002, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_6, договір купівлі-продажу від 07.09.2004, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та договір дарування від 26.08.2004, укладений ОСОБА_5 на користь ОСОБА_5, ОСОБА_2 і ОСОБА_4, та повернути сторін у первісний стан шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів позивача.
Ухвалою суду від 21.03.2011 було прийнято зміну предмета позову.
21.03.2011 позивач передав через канцелярію суду клопотання від 21.03.2011, в якому просив суд витребувати ряд доказів.
23.03.2011, до розгляду справи у судовому засіданні, позивач передав через канцелярію суду клопотання від 23.03.2011, в якому просив суд допитати в якості свідка ОСОБА_11 та встановити ряд обставин, витребувати у ОСОБА_4 чи ОСОБА_2 докази повідомлення всіх учасників Товариства (ОСОБА_1, ОСОБА_9 і ОСОБА_12) та запрошених (ОСОБА_2, ОСОБА_13 і ОСОБА_4) за 30 днів про час, місце та порядок денний зборів 14.06.2001, а також витребувати у ОСОБА_5 чи ОСОБА_2 журнал реєстрації учасників вказаних зборів.
Також, 23.03.2011, до розгляду справи у засіданні суду, позивач передав через канцелярію суду клопотання від 23.03.2011 про витребування у державного реєстратора Гагарінського району інформації щодо виконання рішення Гагарінського райсуду від 19.06.2008 та рішення господарського суду від 02.03.2010 про відновлення позивача у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Міжнародна асоціація спонсорів боксу та кікбоксінгу» та щодо порядку скасування всіх рішень зборів Товариства з 14.06.2001.
06.04.2011, до розгляду справи у судовому засіданні, позивач передав через канцелярію суду клопотання від 06.04.2011, в якому, зокрема, просив суд у разі необхідності зобов'язати позивача уточнити позовні вимоги щодо розірвання спірних договорів.
Також, позивач, 06.04.2011, до розгляду справи у засіданні суду, передав через канцелярію суду заперечення від 06.04.2011 на відзив ОСОБА_2 та заперечення від 06.04.2011 на відзив ОСОБА_4, в яких позивач з доводами, викладеними відповідачами у запереченнях не погодився та додатково обґрунтувавши позовні вимоги, просив їх задовольнити.
Позивач у судовому засіданні змінені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Проте, позивач надав суду клопотання від 06.04.2011, в якому просив суд продовжити строк вирішення спору на один місяць для допуску його представника та одержання відповідей ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя та рішення у вищевказаній справі, яка розглядається суддею Харченком.
Представник першого відповідача у засіданні суду зі зміненими позовними вимогами не погодився, зокрема, з мотивів, викладених у відзиві від 21.03.2011 на позовну заяву, і просив припинити провадження у справі, застосувавши до вимог позовну давність, а також просив відмовити у задоволенні клопотання позивача про об'єднання справ.
Другий відповідач у судове засідання не з'явився, вимоги ухвал суду від 14.02.2011, від 10.03.2011 та від 21.03.2011 не виконав, письмового відзиву на позов, з урахуванням викладеного у постанові Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.11.2010, суду не представив, хоча про час та місце розгляду справи у засіданні суду повідомлений належним чином -рекомендованою кореспонденцією, про причини неявки суд не повідомив.
Третій відповідач, у засіданні суду зі зміненими позовними вимогами не погодився, зокрема, з мотивів, викладених у відзиві від 18.03.2011 на позовну заяву, і просив суд у їх задоволенні відмовити, а також відмовити у задоволенні клопотання про об'єднання справ в одне провадження.
Четвертий відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи у засіданні суду повідомлений належним чином -рекомендованою кореспонденцією, про причини неявки суд не повідомив.
Представник п'ятого відповідача у засіданні суду зі зміненими позовними вимогами погодився повністю та просив їх задовольнити.
Також, представник п'ятого відповідача підтримав клопотання позивача про об'єднання справ.
Шостий відповідач у судове засідання не з'явився, вимоги ухвал суду від 14.02.2011, від 10.03.2011 та від 21.03.2011 не виконав, письмового відзиву на позов, з урахуванням викладеного у постанові Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.11.2010, суду не представив, хоча про час та місце розгляду справи у засіданні суду повідомлений належним чином - рекомендованою кореспонденцією, про причини неявки суд не повідомив.
Сьомий відповідач, 06.04.2011, до розгляду справи у засіданні суду, передав через канцелярію суду пояснення від 06.04.2011 щодо клопотання позивача про витребування нових доказів, в якому вказав на відсутність необхідності витребування зазначених у ньому доказів, у зв'язку з чим просив суд у задоволенні цього клопотання позивачу відмовити.
Представник сьомого відповідача у судовому засіданні зі зміненими позовними вимогами не погодився, зокрема, з мотивів, викладених у відзиві від 10.03.2011 на позовну заяву.
Також, представник сьомого відповідача заперечував проти задоволення клопотання позивача про об'єднання справ.
Судом розглянуті всі вищезазначені клопотання позивача, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Судом відмовлено у задоволенні клопотання від 10.03.2011, в якому позивач на підставі ст. 58 ГПК України просив суд об'єднати дану справу зі справою № 5020-244/2011 про визнання недійсними статутів та установчих договорів Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна асоціація спонсорів боксу та кікбоксінгу» в редакціях від
2001 року та від 2003 року для розгляду в одному провадженні, оскільки сумісний розгляд заявлених у даній справі та у справі № 5020-244/2011 вимог суттєво утруднить вирішення спору між сторонами та встановлення обставин у цих справах.
Судом також відмовлено у задоволенні клопотання позивача від 21.03.2011 про витребування ряду доказів, клопотання від 23.03.2011, в якому позивач просив суд допитати в якості свідка ОСОБА_11 та встановити ряд обставин, витребувати у ОСОБА_4 чи ОСОБА_2 докази повідомлення всіх учасників Товариства (ОСОБА_1, ОСОБА_9 і ОСОБА_12) та запрошених (ОСОБА_2, ОСОБА_13 і ОСОБА_4) за 30 днів про час, місце та порядок денний зборів 14.06.2001, а також витребувати у ОСОБА_5 чи ОСОБА_2 журнал реєстрації учасників вказаних зборів та клопотання від 23.03.2011 про витребування у державного реєстратора Гагарінського району інформації щодо виконання рішення Гагарінського райсуду від 19.06.2008 та рішення господарського суду від 02.03.2010 про відновлення позивача у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Міжнародна асоціація спонсорів боксу та кікбоксінгу» та щодо порядку скасування всіх рішень зборів Товариства з 14.06.2001, з урахуванням наступного.
Покази свідка не передбачені Господарським процесуальним кодексом України в якості доказу, який може бути покладений судом в основу судового рішення, до того ж вказаним кодексом не передбачено процесуальної процедури допиту свідків у господарському суді.
Витребування ж вищезазначених доказів не є необхідним, оскільки їх наявність у матеріалах справи не впливає на можливість вирішення спору по суті та внаслідок наявності у справі достатньої кількості доказів для вирішення спору у даній справі.
Також, судом відмовлено у задоволенні клопотання від 06.04.2011, в якому позивач, зокрема, просив суд у разі необхідності зобов'язати його уточнити позовні вимоги щодо розірвання спірних договорів, у зв'язку з тим, що суд не має повноважень на зобов'язання позивача уточнювати позовні вимоги, оскільки збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, зміна предмету чи підстави позову є правом, а не обов'язком позивача, у зв'язку з чим може бути реалізоване лише позивачем.
Відмовлено також у задоволенні клопотання позивача від 06.04.2011, в якому позивач просив суд продовжити строк вирішення спору на один місяць для допуску його представника та одержання відповідей ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя та рішення у вищевказаній справі, яка розглядається суддею Харченком, з урахуванням наступного.
Відповідно до ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.
Справа № 5020-10/209-4/168-196/2011 перебуває у провадженні судді Альошиної С.М. з 10.02.2011. Ухвалами суду від 10.03.2011 та від 21.03.2011 розгляд справи відкладався, проте, позивач протягом майже двох місяців не вбачав необхідності скористатись своїм правом на участь його представника у розгляді даної справи.
Доказів неможливості протягом строку розгляду даного спору забезпечити участь представника у судових засіданнях позивачем не представлено, як не доведено винятковості даного випадку та неможливості вирішення даного спору у встановлений процесуальним законодавством строк.
Враховуючи наведене, суд не має можливості продовжити строк розгляду спору.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши викладене у постанові Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.11.2010 і докази у даній справі, суд
ОСОБА_1, з урахуванням зміни предмета позову, заявлено вимоги до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна асоціація спонсорів боксу та кікбоксінгу», ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про визнання недійсними: договору купівлі-продажу від 28.12.2002, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 і договору купівлі-продажу від 07.09.2004, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та про визнання недійсним договору дарування від 26.08.2004, укладеного ОСОБА_5 на користь ОСОБА_5, ОСОБА_2 і ОСОБА_4, та повернення сторін у первісний стан шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів позивача.
Позовні вимоги мотивовані, зокрема, наявністю таких, що набрали законної сили рішень:
- Гагарінського районного суду міста Севастополя від 19.06.2008 у справі № 2-3/2008 р. (2-5/2007 р., 2-28/2006 р., 2-4758/2005 р.), залишеного без змін постановою Вищого господарського суду України від 14.01.2009, яким визнано недійсним протокол зборів та рішення зборів ТОВ «МАСБіК»від 14.06.2001 і поновлено ОСОБА_1 у правах учасника Товариства;
- господарського суду міста Севастополя від 02.03.2010 у справі № 5020-9/451, залишеного без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 31.05.2010, яким визнано недійсними ряд рішень загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна асоціація спонсорів боксу та кікбоксінгу»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю ДЖЕЙ ЕР», як правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна асоціація спонсорів боксу та кікбоксінгу».
Суд вважає змінені позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Аналіз чинного законодавства дозволяє суду зробити висновок про те, що фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності можуть звертатись до господарського суду в силу положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у справах про банкрутство, а також у спорах, що виникають із корпоративних відносин. Таке право виникло у зв'язку із розширенням юрисдикції господарських судів Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів", що набув чинності з 29.12.2006.
Відповідно до пункту 1.2. Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України № 04-5/14 від 28.12.2007 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин», до корпоративних спорів належать також спори за позовами учасників (акціонерів) господарських товариств про визнання недійсними правочинів, укладених товариством, якщо позивач обґрунтовує позовні вимоги порушенням його корпоративних прав або інтересів.
Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»встановлено, що при визначенні підвідомчості (підсудності) справ цієї категорії судам необхідно керуватися поняттям корпоративних прав, визначеним частиною першою статті 167 ГК.
Частина перша статті 167 Господарського кодексу України дає нормативне визначення корпоративних прав. Згідно з даною нормою корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Перелік правомочностей, які наводяться у даному визначенні корпоративних прав і які становлять зміст корпоративних прав, не є вичерпним і може доповнюватись у залежності від організаційно-правової форми господарської організації іншими правомочностями, передбаченими законом та установчими документами конкретної господарської організації.
Так, стаття 10 Закону України "Про господарські товариства" встановлює перелік корпоративних прав, які мають учасники господарських товариств, а саме:
а) право брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом;
б) право брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів;
в) право вийти в установленому порядку з товариства;
г) право одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів;
д) право здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вищевказані договори були укладені від імені товариства особами, які діяли, користуючись повноваженнями, наданими ним на підставі рішень Товариства, які визнані недійсними вищевказаними рішеннями Гагарінського районного суду міста Севастополя від 19.06.2008 у справі № 2-3/2008 р. (2-5/2007 р., 2-28/2006 р., 2-4758/2005 р.), залишеного без змін постановою Вищого господарського суду України від 14.01.2009, та господарського суду міста Севастополя 02.03.2010 у справі № 5020-9/451, залишеного без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 31.05.2010.
На підставі викладеного, позивач вважає, що укладенням вказаних договорів порушені його корпоративні права.
Суд вважає такий висновок помилковим з огляду на те, що спірні правовідносини випливають з господарської діяльності ТОВ «Міжнародна асоціація спонсорів боксу та кікбоксінгу»та з цивільно-правових відносин фізичних осіб і не підпадають під перелік корпоративних прав, встановлений статтею 167 Господарського кодексу України та Законом України "Про господарські товариства".
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Викладене свідчить про те, що даний позов направлений на відновлення майнових прав ТОВ «Міжнародна асоціація спонсорів боксу та кікбоксінгу», а не корпоративних прав ОСОБА_1, у зв'язку з чим ОСОБА_1 не є належним позивачем у такому спорі.
До того ж обраний позивачем спосіб захисту своїх корпоративних прав не відповідає чинному законодавству, оскільки відновлення корпоративних прав позивача, зокрема, на участь у розподілі прибутку товариства та одержання його частки (дивідендів) можливе лише після відновлення майнових прав товариства.
Таким чином у позові повинно бути відмовлено повністю.
Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають покладенню на позивача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення, з повідомленням представників учасників процесу про складення повного рішення 11.04.2011.
Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити повністю.
Суддя С. М. Альошина
Рішення складено відповідно до вимог
статті 84 Господарського процесуального
кодексу України та підписано 11.04.2011.