Іменем України
05 квітня 2011 року справа № 5020-233/2011
За позовом Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»
(вул. Левченка, буд. 1, м. Маріуполь, Донецька область, 87504),
до відповідача -фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
(АДРЕСА_1 99043)
про стягнення 456 061,26 грн.,
Суддя С. М. Альошина
Від позивача - Команов В.В. -юрисконсульт відділу договірної та претензійно-позовної роботи юридичного управління, довіреність № 09/2522 від 16.07.2010 (копія довіреності у справі),
Від відповідача -не з'явився.
Суть спору:
Публічне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 456 061,26 грн. заборгованості за договором № 1319 від 14.04.2009.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідач у засідання суду не з'явився, вимоги ухвал суду від 21.02.2011 та від 15.03.2011 не виконав, письмового відзиву на позовну заяву, з документальним та правовим обґрунтуванням своїх заперечень, суду не представив, хоча про час та місце розгляду справи у судовому засіданні повідомлений належним чином -рекомендованою кореспонденцією, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
14.04.2009 між сторонами був укладений договір № 1319.
Відповідно до п. 1.1. цього договору продавець (позивач) зобов'язувався відпустити сільськогосподарську продукцію за попередньою заявкою, надалі -товар, в асортименті та кількості, наявних на момент відпуску, а покупець (відповідач) -прийняти та оплатити його на умовах даного договору.
Згідно з п. 2.1. договору ціни на товар встановлюються на рівні цін, які діють на момент відпуску, та фіксуються у специфікації до договору.
Сума договору складає суму підписаних специфікацій з урахуванням ПДВ (п. 2.2. договору).
Розрахунок за товар, який поставляється, здійснюється за 100% передоплатою у національній валюті України за безготівковим розрахунком, згідно виставленого рахунку (2.3. договору).
Між сторонами були підписані специфікації № 1 від 14.04.2009, № 2 від 25.05.2009, № 3 від 26.06.2009 і № 4 від 17.07.2009.
На виконання умов вказаного договору, позивач свої зобов'язання виконав у повному обсязі, поставивши відповідачу продукцію на загальну суму 485 387,26 грн. за відповідними накладними, належно завірені копії яких додані позивачем до матеріалів справи.
Проте, відповідач, у порушення умов договору, свої зобов'язання перед позивачем не виконав, у зв'язку з чим за ним, з урахуванням повернення товару на суму 29 326,00 грн., утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 456 061,26 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача направлялась претензія № 09/1-2/4-57 від 20.10.2010 (арк. справи 29-30), що підтверджено відповідним фіскальним чеком від 20.10.2010 (арк. справи - 32).
Проте, за даними позивача, відповідач залишив вказану претензію без відповіді та виконання.
Вищевикладене свідчить про наявність зобов'язання у відповідача перед позивачем.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини другої ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 456 061,26 грн. документально встановлений, підтверджений матеріалами справи та не оспорювався відповідачем.
За таких обставин позов підлягає задоволенню повністю.
Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення, з повідомленням представника позивача про складення повного рішення 11.04.2011.
Керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1). Позов задовольнити повністю.
2). Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 99043, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 у Севастопольському відділенні «Сведбанк», МФО 300164, або з інших рахунків) на користь Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»(вул. Левченка, буд. 1, м. Маріуполь, Донецька область, 87504, ідентифікаційний код 00191129, п/р 26007480906000 у Центральному відділенні ПАТ «Донгорбанк»у м. Маріуполь, МФО 334970, або на інші рахунки) 456 061,26 грн. заборгованості, а також 4 560,61 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
Суддя С. М. Альошина
Рішення складено відповідно до вимог
статті 84 Господарського процесуального
кодексу України та підписано 11.04.2011.