79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
12.04.11 Справа№ 5015/896/11
Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Цяпка О.І. , розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Дочірнього підприємства (надалі -ДП) «Львівагропродукт», м. Львів,
до відповідача 1 Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, м. Зпоріжжя,
до відповідача 2 Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_2
про стягнення 69631,71 грн.
За участю представників:
від позивача - Куксов В.Г. - представник,
від відповідача 1 - не з»явився;
від відповідача 2 -не з»явився.
Суть спору: ДП «Львівагропродукт», м. Львів, звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 солідарно 10000 грн. основного боргу, а також про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 35046,28 грн. основного боргу, 9491,7 грн. пені, 9009,26 грн. штрафу, 4110,12 грн. інфляційних втрат, 1974,36 грн. трьох процентів річних. Позовні вимоги мотивовані нормами Договору поставки продукції № 1210 від 1 лютого 2010 р., Договору поруки від 01 лютого 2010 р., ст.ст. 526, 554, 611, 625, 691, 692 ЦК України.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідачі вимог ухвали суду не виконали, витребуваних доказів не подали, явки своїх представників в засідання суду не забезпечили, про причини невиконання вимог ухвали суду не повідомили.
Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.
Розгляд справи відкладався з підстав, наведених у наявних в матеріалах справи ухвалах суду.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530, 543, 549, 553, 554, 629, 691, 692 ЦК України, ст. 230 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов”язання не допускається. Договір є обов”язковим для виконання сторонами. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. У разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов”язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов»язання. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 ЦК України, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.
Між позивачем та відповідачем 1 укладено Договір поставки продукції № 1210 від 1 лютого 2010 р. Сторони договору погодили (п.п. 2.1., 6.2., 10.3..), що позивач постачає відповідачу продукцію власного виробництва на умовах, визначених договором, а відповідач зобов»язаний прийняти продукцію, сплатити її вартість. Відповідач зобов»язувався здійснювати повний розрахунок за поставлену позивачем партію продукції не пізніше 14 календарних днів з дати поставки продукції. Датою поставки вважається дата поставки (передачі) продукції на зберігання перевізнику, вказана в товаротранспортній накладній, яка оформляється позивачем в момент передачі продукції. У разі затримки оплати відповідач зобов»язувався сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення. У випадку прострочення платежу більш, ніж на 20 днів відповідач окрім пені зобов»язувався сплатити позивачу штраф у розмірі 20 % суми простроченого платежу. Позивач на підставі наявних у матеріалах справи видаткових накладних від 3 лютого 2010 р., 15 лютого 2010 р., 21 квітня 2010 р., 21 травня 2010 р. 25 лютого 2010 р. поставив відповідачу продукцію на суму 190396 грн. За отриману продукцію відповідач розрахувався частково, сплативши згідно з наявними у матеріалах справи банківськими виписками 101728 грн. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 45046 грн. Існування вказаної заборгованості відповідача перед позивачем опосередковано підтверджується наявним у матеріалах справи актом звірки взаємних розрахунків станом на 14.09.2010 р., який підписано позивачем та відповідачем 1 і скріплено їхніми круглими печатками. У матеріалах справи відсутні та відповідачем 1 на вимогу ухвали суду не подані докази, які б спростовували позовні вимоги в частині стягнення з нього 45046 грн. боргу або свідчили про добровільне погашення боргу останнім. За наведених обставин, 45046 грн. підлягають стягненню з відповідача 1 на користь позивача.
З огляду на вищевикладене, відповідно до вимог п. 10.3. договору та ст. 625 ЦК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 9491,7 грн. пені за період прострочення відповідачем платежу протягом березня-серпня 2010 р., 9009,26 грн. штрафу, 4110,12 грн. інфляційних за період з березня 2010 р. по грудень 2010 р. та 1974,36 грн. трьох процентів річних за період прострочення платежу з березня 2010 р. по січень 2011 р.
Що стосується позовних вимог в частині стягнення 10 000 грн. боргу солідарно з відповідача 2 , то вони задоволенню не підлягають. Між позивачем та відповідачем 2 укладено Договір поруки від 1 лютого 2010 р. Згідно з умовами цього договору (п. 1, 2, 5) відповідач 2 зобов»язувався перед позивачем відповідати по зобов»язаннях відповідача 1, що витікають з договору поставки продукції № 1210, укладеного 01.02.2010 р. Відповідач 2 відповідає за зобов»язаннями відповідача 1 в розмірі 10000 грн. відповідач 2 зобов»язаний сплатити позивачу суму боргу не пізніше 10 діб після отримання претензії позивача. У матеріалах справи відсутня та позивачем суду не подана вищезгадана претензія до відповідача 2 про виконання грошового зобов»язання. Відтак, станом на день вирішення справи судом відсутні підстави для висновку про порушення відповідачем 2 грошового зобов»язання, передбаченого Договором поруки.
На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на відповідача 1. відповідно до вимог Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»13,68 грн. зайво сплаченого державного мита підлягають поверненню позивачу.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, 84, 85, 116 ГПК України, господарський суд -
1. Позов задоволити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційних номер НОМЕР_1) на користь Дочірнього підприємства «Львівагропродукт»(79000, м. Львів, вул. Мельника, 2/8, ЄДРПОУ 30338070) 45046,28 грн. заборгованості, 9491,7 грн. пені, 9009,26 грн. штрафу, 4110,12 грн. інфляційних, 1974,36 грн. трьох процентів річних, 696,32 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
2. У задоволенні позовних вимог до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 відмовити.
3. Повернути Дочірньому підприємству «Львівагропродукт»(79000, м. Львів, вул. Мельника, 2/8, ЄДРПОУ 30338070) з державного бюджету 13 грн. 68 коп. зайво сплаченого платіжним дорученням № 128 від 03 лютого 2011 р. державного мита.
Довідку видати після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.
5. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом ХІІ ГПК України.
Суддя